Нова програма уряду, яку Кабмін затвердив у п'ятницю, схоже, враховує всі вимоги до Дениса Шмигаля, що були у депутатів Верховної Ради.
Після того як Рада затвердить програму, Кабмін фактично отримає час на її реалізацію й стане недоторканим. Якщо, звичайно, Шмигаль не захоче сам піти у відставку — за власним бажанням (як сталося з його попередником).
Ще два тижні тому в комітетах з економічної політики та податкової, фінансової політики Верховної Ради нарікали на те, що уряд Шмигаля не готовий дослухатися до Ради, і погрожували відставкою Кабміну вже у вересні. Після затвердження програми аргументів для швидкої розправи у противників уряду не залишилося.
Сама програма містить щонайменше кілька цікавих моментів, на які варто звернути увагу.
Кабмін прямо говорить про падіння цього року ВВП на 4-8% через коронавірус. Головні причини: несприятлива ситуація на важливих для України сировинних ринках, закриття товарних ринків для українських експортерів, зміна глобальних виробничих ланцюжків. Експорт цього року впаде на 10%, дефіцит бюджету досягне 8% ВВП, а безробіття зросте до 9,5%.
Ключовими завданнями Кабмін називає стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу, що є логічним з огляду на велику кількість робочих місць, які створюються в цих сегментах. Також ставку роблять на забезпечення зайнятості та державні замовлення, «регуляторну гільйотину», оптимізацію податкового навантаження та адміністрування, перезапуск промислового сектора, вихід з енергетичної кризи, розвиток міжнародної торгівлі, цифрову трансформацію й розвиток IT-сектора.
Шмигаль підтвердив курс на європейську та євроатлантичну інтеграцію. Тобто метою України є вступ до ЄС і НАТО.
Чому конкретно в програмі відведено значне місце? Наданню кредитної підтримки малому та середньому бізнесу, підтримці вітчизняного товаровиробника через відкриття для нього доступу до держзакупівель і зниженню податків. Утім, уряд навряд чи зможе реалізувати всі ці цілі, поки комітет з податкової та фінансової політики Верховної Ради очолює Данило Гетманцев, який став головним ворогом бізнесу в Україні.
Програмою передбачено створення спеціальних (вільних) економічних зон, чого дуже боявся минулий Кабмін. Також передбачено захист українського виробника від субсидованого та демпінгового імпорту через механізми СОТ, проведення переговорів про поглиблення торговельної лібералізації з ЄС, входження України до топ-30 рейтингу Doing Business за показником «Реєстрація підприємств» (2019 року — 61 позиція).
Досить велику ставку зроблено на введення експортного кредитування, реалізацію «промислового безвізу», запуск Експортно-кредитного агентства.
Вписано в програму фіскальне стимулювання виробництва та зниження податків на імпорт обладнання. Передбачається збільшення частки українського компонента в товарах, роботах і послугах, що закуповуються коштом держави, зокрема в разі реалізації інфраструктурних проєктів, закупівля продукції машинобудування.
Загалом програма ставить остаточний хрест на лібертаріанських позиціях минулого уряду, закріплюючи заявлені під час приходу нинішньої влади обіцянки підтримувати місцеву індустрію.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора