У воєнних реаліях, від яких потерпає наразі Україна, вкрай важливо забезпечити баланс між потребами фронту та збереженням стабільного функціонування економіки. Запровадження з 31.01.2023 нового порядку бронювання військовозобов’язаних працівників може стати значним позитивним фактором для сталого розвитку бізнесу в умовах мобілізації. Як пояснили юрист SDM Partners Андрій Полешко та керуючий партнер SDM Partners Дмитро Сирота, зокрема, роботодавці таким чином зможуть зберегти стабільний склад команди, а поширення бронювання на широке коло бізнесів є реальним визнанням їхньої ролі в обороні країни з боку законодавця.
Що таке бронювання військовозобов'язаних?
Бронювання військовозобов’язаних передбачає надання таким особам відстрочки від проходження військової служби (зокрема, за мобілізацією), оскільки вони залучені до критично важливих для економіки або оборони процесів.
Це традиційно стосується державних посадовців і працівників оборонної промисловості; утім, наразі законодавець передбачив можливість бронювання і для приватного бізнесу. Наведений нижче огляд стосуватиметься тільки цієї останньої категорії.
Як було з бронюванням військовозобов'язаних досі?
Раніше порядок бронювання було визначено в постановах Кабміну від 03.02.2022 № 194 і від 04.02.2015 № 45 («для службового користування»; не була оприлюднена) й низці листів Мінекономіки та Міноборони (наприклад, від 29.07.2022). Право на бронювання (окрім органів влади й підприємств критичної інфраструктури) мали робітники, чиї роботодавці:
- є виконавцями мобілізаційного завдання / замовлення або
- забезпечують потреби Сил оборони за державним контрактом.
Отже, остаточне рішення щодо вибору й залучення підприємств до діяльності, що уможливлює бронювання, могли ухвалити лише органи влади, при чому з огляду на «закритий» статус урядової постанови, у рамках не цілком прозорої процедури.
Хто наразі має право на бронювання від мобілізації?
31.01.2023 набрала чинності постанова Кабміну України від 27.01.2023 № 76, що визначила новий порядок бронювання військовозобов’язаних («Порядок»). Порядок розширив коло роботодавців, що можуть скористатися бронюванням; відтепер до нього входять (перші дві категорії надалі згадуються як «підприємства-виконавці»):
- виконавці мобілізаційних завдань / замовлень,
- підприємства, що забезпечують потреби Сил оборони за державним контрактом), і
- критично важливі підприємства.
До критично важливих підприємств може бути віднесено будь-який бізнес, що відповідає хоча б 3 із 7 таких критеріїв:
- загальна сума податків, зборів і платежів (крім митних), сплачена підприємством за звітний податковий рік, перевищує € 1,5 млн,
- сума надходжень підприємства в іноземній валюті (крім кредитів і позик) перевищує € 32 млн євро;
- підприємство має стратегічне значення для економіки і безпеки держави (стосується державних підприємств, визначається Кабміном);
- підприємство має стратегічне значення для галузі національної економіки (визначається відповідним виконавчим органом) чи забезпечення потреб територіальної громади (визначається відповідною місцевою військовою адміністрацією (МВА)),
- підприємство не має заборгованості за ЄСВ,
- розмір середньої заробітної плати по підприємству за останній квартал є не меншим за середню заробітну плати по регіону,
- підприємство є резидентом Дія Сіті.
Визнати підприємства критично важливими повноважні МВА або центральні органи виконавчої влади, що визначили критерії, відповідність яким обґрунтовує компанія. Такі рішення переглядатимуться щороку. Також поза наведеними критеріями до цієї категорії за рішенням МЗС можуть бути віднесені представництва міжнародних організацій і NGO, що реалізують гуманітарні проекти.
Отже, хоча відтепер отримання статусу критично важливих підприємств та проведення відповідного бронювання доступне для необмеженого кола бізнесів, специфіка окремих вимог демонструє націленість законодавця передусім на великий і середній бізнес, підприємства із значними валютними надходженнями та ІТ-індустрію.
Процедура бронювання військовозобов'язаних
Для ухвалення рішення про бронювання підприємства подають документи на підтвердження відповідного статусу й інформацію про військовозобов’язаних:
- підприємства-виконавці – до органу влади, що надав завдання або якому підпорядковується військове формування, чиї потреби підприємство задовольняє (Міноборони, МВС, Мінстратегпрому),
- критично важливі підприємства – до органу, що підтвердив відповідний статус.
Остаточне рішення щодо бронювання ухвалює Мінекономіки за погодженням з Генеральним штабом ЗСУ. Бронюванню підлягають 50% військовозобов’язаних працівників підприємства або більше за потреби.
Строк відстрочки за бронюванням обмежено 6 місяцями; при цьому вона припинятиметься, якщо роботодавець втратить належний статус (наприклад, завершить виконання мобілізаційного завдання). Відстрочки, надані до запровадження Порядку, збережуть чинність.
Також Порядком передбачено, що підприємства щоквартально звітуватимуть про заброньованих працівників і повідомлятимуть про них центри комплектування.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора