Споживання електроенергії в Україні зростає. Станом на ранок 4 лютого його рівень був на 2,8% вищим, ніж днем раніше. Тоді добовий максимум споживання зафіксували вранці. Він виявився на 2% вищим, ніж максимум попереднього робочого дня – 31 січня. Причина – похолодання на усій території України.
Також 4 лютого через пошкодження, завдані ворожими ракетнодроновими атаками, другий день поспіль застосовували аварійні відключення в кількох областях.
Директор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Гроссі 4 лютого прибув в Україну і відвідав високовольтну підстанцію «Київська», яка раніше постраждала від ударів. Гроссі зазначив, що стан української енергомережі «погіршується», тому зростає ризик для всіх АЕС. Підстанція «Київська» призначена для передачі електроенергії від Рівненської АЕС до Києва, Центрального та Північного регіонів.
Для підвищення надійності електропостачання в Україні минулого року влада та енергетики наголосили на створенні потужностей розподіленої генерації. Президент Зеленський на початку 2024-го заявив, що до кінця року в країні з'явиться 1 ГВт розподіленої газової генерації. Приблизно такий обсяг нової генерації справді запустили, але це не зовсім ті об'єкти, про які говорив Зеленський. Сумарно встановлена потужність розподіленої генерації склала 944,8 МВт, але з них підключено до електромереж лише 106,4 МВт.
Міністр енергетики Герман Галущенко та голова МАГАТЕ Рафаель Гроссі на підстанції «Київська»
Як в Україні розвивають інфраструктуру газової генерації
Голова Ради Української асоціації поновлюваної енергетики Станіслав Ігнатьєв повідомив, що в Україні активно вводили в експлуатацію малі ТЕЦ та когенераційні установки. З'явилося 14 таких установок сумарною потужністю 32,8 МВт, із них вісім установок до 1 МВт (загальною потужністю 3,8 МВт) та шість потужністю до 20 МВт (із загальною потужністю 29 МВт). Це своєрідний рекорд з 1991 року. Також ввели в експлуатацію три малі ТЕЦ потужністю по 20-25 МВт сумарною потужністю 71,4 МВт. Ці потужності підключені до об'єднаної енергосистеми країни.
Органи місцевого самоврядування ввели в експлуатацію 212,4 МВт газопоршневих установок без підключення до електромереж. Вони призначені для забезпечення роботи об'єктів критичної інфраструктури (теплокомуненерго та водоканалів). Ці потужності побудовані як за підтримки програм міжнародної технічної допомоги – МТД (грантів та цільового надання обладнання, головним чином від USAID), так і за рахунок місцевих бюджетів. При цьому 28,4 МВт наданого за програмами МТД обладнання залишається без підключення. Основна причина – відсутність у бюджетах органів місцевого самоврядування грошей на виготовлення проєктно-кошторисної документації та підключення до газорозподільних мереж.
Крім того, державні компанії, зареєстровані у Києві, для своїх підрозділів по всій Україні провели тендерів на 2,2 млрд грн, що відповідає 37,2 МВт газопоршневих потужностей.
За інформацією облгазів, бізнес підключив до мереж 18,6 МВт газопоршневих установок (без підключення до електромереж) для забезпечення власних потреб. Переважно це великий ритейл та складські термінали з холодильним обладнанням.
Наприкінці січня 2025 року уряд спростив процедуру будівництва та введення в експлуатацію об'єктів розподіленої генерації, газопоршневих та газотурбінних установок на час воєнного стану. Але незрозуміло, чому це зробили лише зараз.
Установка зберігання енергії компанії ОККО
У грудні «Укренерго» провело третій спецаукціон із придбання допоміжних послуг строком на п'ять років. До участі запросили інвесторів, які планують будувати та експлуатувати газопоршневі, газотурбінні установки, електростанції на біомасі та установки зберігання енергії. Це потужності, які можуть розвантажуватися та завантажуватися за вказівкою «Укренерго» протягом 15 хвилин.
За результатами всіх аукціонів гарантовано будівництво близько 400 МВт нових потужностей, левова частка яких має запрацювати з жовтня 2026 року. У січні цього року компанія ОККО ввела в експлуатацію установку зберігання енергії на 20 МВт. Це перший уже введений в експлуатацію об'єкт, який є переможцем спецаукціону.
Де будують нові об'єкти відновлюваної енергетики
Бізнес за 2024 рік ввів в експлуатацію майже 600 МВт сонячних дахових електростанцій без підключення до мереж, тобто призначених для власного споживання. За експертними оцінками, для споживання домогосподарств побудовано близько 29 МВт таких потужностей.
За даними вітроенергетичної асоціації, у 2024 році сумарно збудували 44,6 МВт вітряних електростанцій, а у 2023 – 238 МВт. Найпотужнішими об'єктами стали: Сколівська ВЕС (компанія «ЕКО-Оптіма» у Львівській області), перший вітрогенератор на Закарпатті біля міста Перечин та два об'єкти, які збудували агропідприємства (біля Кам'янця-Подільського на Хмельниччині та Кременця на Тернопільщині).
Географія впровадження розподіленої генерації
За даними Станіслава Ігнатьєва, лідером із встановлених потужностей розподіленої генерації є Львівська область. Там встановили 6,8 МВт когенераційних установок за підтримки програм МТД, бізнес збудував 61 МВт потужностей, органи місцевого самоврядування не виявляють активності через відсутність дефіциту електричної енергії.
На другому місці – Харківська область. Там органи місцевого самоврядування збудували 56,5 МВт когенераційних установок (28,3 МВт за рахунок МТД, 28,2 МВт за власний рахунок). Здебільшого це установки для забезпечення стабільного енергопостачання об'єктів критичної інфраструктури. Через військові ризики бізнес не виявляє в регіоні активності.
На третьому місці знаходяться Дніпропетровська область (18,8 МВт) та Житомирська область (18,4 МВт). У цих регіонах активність виявляє місцева влада, яка впроваджує проєкти децентралізованого енергопостачання комунального господарства як за власні кошти, так і в рамках програм МТД.
***
За оцінкою Ігнатьєва, на 2025-2027 роки в Україні залишається потреба у 2,7 ГВт розподілених потужностей, але електричні мережі зможуть прийняти лише 2,3 ГВт встановленої потужності електроустановок. Тому з огляду на зростання тарифів на електричну енергію прогнозується збільшення кількості об'єктів розподіленої генерації для покриття власних потреб.