За тиждень із 26 червня до 3 липня інтенсивність угод із землею сільгосппризначення зросла на 70,1% проти попереднього тижня 20 – 26 червня — до 245 угод щодня проти 144. Одночасно середня площа ділянок, що продаються за день, зросла на 12,5% — до 0,27 тис. га проти 0,24 тис. га.
Загалом за тиждень 26 червня – 3 липня зареєстровано 1,72 тис. земельних транзакцій, предметом яких стали 1,89 тис. га земель сільгосппризначення, повідомляє сайт Мінагрополітики.
Подали заяви на отримання доступу до Державного земельного кадастру 5 555 нотаріусів. Загалом заяв – 6 239, з них погоджено 5 480, відмову отримали 755, у черзі – 4.
Нотаріуси працюють із кадастром у штатному режимі.
Загалом за період із 1 липня 2021 року до 3 липня 2022 року, упродовж якого в країні функціонує ринок земель сільгосппризначення, проведено 106,89 тис. транзакцій на ділянки загальною площею 254,13 тис. га.
Поточні показники продажів залишаються все ще суттєво нижчими за показники до російського вторгнення. Так, у період 11 – 18 лютого щодня укладалося в середньому 621 угоду із землею загальною площею 1,65 тис. га.
За сумарною площею проданих за весь час сільгоспземель лідирує Харківська область із показником 37,16 тис. га. За нею йдуть Дніпропетровська – 21,96 тис. га, Херсонська – 21,03 тис. га, Кіровоградська – 19,84 тис. га, Полтавська – 19,59 тис. га та Вінницька – 13,82 тис. га області.
Нагадаємо: запущений в Україні в рамках земельної реформи ринок земель сільськогосподарського призначення почав працювати 1 липня 2021 року. На першому етапі реформи купувати та продавати земельні ділянки можуть лише громадяни країни. Одна фізична особа не може мати більш як 100 га.
Право набувати землю сільгосппризначення з 1 січня 2024 року отримають і юридичні особи, створені відповідно до законодавства України. Кінцевий бенефіціар однієї чи кількох юросіб зможе консолідувати через них сукупно не більш як 10 тис. га.
Перша заступниця директора ДП «Прозорро.Продажі» Дар'я Марчак наголосила, що адаптація ринку до змін і нових правил гри відбулася дуже швидко. Уже в листопаді 2021 року спостерігалася значна інтенсифікація земельних угод. Кожен другий аукціон завершувався укладеною угодою.
Вона наголосила, що навіть у воєнний час земельний ринок залишається активним. Так, на ринку оренди землі в березні успішно відбулися 40% торгів — ця цифра наближається до довоєнного рівня. Зростання цін під час торгів зафіксовано в середньому в 3 – 3,5 раза.
Старший проєктний менеджер із земельної реформи Офісу реформ Кабінету міністрів Андрій Мартин вважає, що земельна реформа перетворила земельні відносини з однієї з найбільш корумпованих сфер публічного управління на прозорі та справедливі.
За його словами, якби не війна, у травні мало б повною мірою запрацювати законодавство про земельну дерегуляцію. Громади нарешті отримали можливість здійснювати державний контроль за використанням і охороною земель.
За даними Мінагрополітики, через війну 51 тис. угод купівлі-продажу землі не було укладено і вважаються недоотриманим економічним ефектом. Недоотриманий дохід землевласників оцінюється в 4,2 млрд грн.
Додатково. Матеріали 
про ринок землі в Україні:
- Земельна реформа: скільки коштуватиме гектар і хто зможе його купити.
- Земельне питання. Хто, як і чому, проводив земельну реформу в Україні.
- Уряд звернув увагу на консолідацію ділянок напередодні запуску ринку землі.
- «Звичайний українець не зможе отримати у власність землю з державного фонду», — керівник Держгеокадастру попередив про неминуче майбутнє на ринку землі.
Читайте також
Диджиталізація заявки на продовження термінів граничних строків валютних розрахунків. Кейс
