«Звичайний українець не зможе отримати у власність землю з державного фонду», — керівник Держгеокадастру попередив про неминуче майбутнє на ринку землі

виконувач обов’язків голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Олексій Пінчук. Фото надано пресслужбою

виконувач обов’язків голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Олексій Пінчук. Фото надано пресслужбою

З Державного фонду земель України кудись поділися наділи загальною площею зі Словаччину. Державні землі не передаються об’єднаним територіальним громадам. А звичайні люди ніяк не можуть остаточно розібратися з межами своєї землі, бо хтось наробив помилок під час заповнення державного кадастру.

Проблем перед тим, як у липні цього року запрацює ринок землі, більш ніж достатньо. Що з ними робить влада й чого нам треба навчитися, щоб не втратити землю та гроші, The Page розповів виконувач обов’язків голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) Олексій Пінчук.

– Наскільки Україна готова до введення ринку землі цього року?

Але розмір оренди зараз дуже низький. У середньому по Україні це приблизно дві тисячі гривень за гектар на рік. Хіба це адекватна ціна?

– По-перше, тіньовий ринок земель давно вже працює. Але розмір оренди зараз дуже низький. У середньому по Україні це приблизно дві тисячі гривень за гектар на рік. Хіба це адекватна ціна?

Telegram Logo

По-друге, якщо ми не розпочнемо цей процес, він ніколи не запуститься, і ми ніколи не прийдемо до ринку земель, який запроваджено вже майже в усьому світі. У нас буде, як у Китайській Народній Республіці, але ж там соціалізм.

Але процес уже розпочато. У нас з’явився реєстр, куди вносять інформацію про всіх виробників аграрної продукції. У ньому передбачено навіть реєстрацію кожної тварини. Звісно, такий контроль не цікавий фермерам. Але реєстр дає змогу створити незалежну систему державної підтримки, а разом із цим рухатися до легалізації ринку. Зараз ми пишемо програму, яка аналізуватиме, що в тебе перебуває у власності: поголів'я, земля, будинок. Ти зможеш в електронному кабінеті надати всю необхідну інформацію, а система проаналізує, на яку державну підтримку ти можеш розраховувати. Одночасно це дозволить вивести нашу аграрну економіку з тіні та покращить наповнювання кадастру.

Google News Logo Підписуйтесь на нас в Google News!

– Чи зможе звичайна людина після запровадження ринку купити державну землю?

– Я сподіваюся, що державних сільськогосподарських земель на той час уже не буде. Ми плануємо передати їхній залишок – приблизно 2,3 мільйона гектарів – об’єднаним територіальним громадам (ОТГ). Зараз через проблеми співробітництва з донорами їхню інвентаризацію, на жаль, ще не завершено – нам залишилося опрацювати ще кілька областей.

Щодо вашого запитання. Коли завершиться інвентаризація, звичайний українець не зможе отримати у власність землю з державного фонду. Але поки ще працює конституційна норма, яка дозволяє кожному отримати два гектари землі сільськогосподарського призначення.

– Я нещодавно був в одній із таких громад, і там сказали, що Держгеокадастр не передає якісь землі до ОТГ. Як ви це прокоментуєте?

– По-перше, я хотів би пояснити, які землі поки що не передаються до ОТГ. Це приблизно 750 тисяч гектарів, де розташовані державні підприємства, оскільки, згідно зі 117 статтею Земельного Кодексу України, такі землі перебувають у державній власності. Є ще приблизно 160 тисяч гектарів, які перебувають у списку на надання в оренду через аукціони. Саме до них маємо найбільше претензій. Але вилучати ділянку із цього переліку ми можемо лише в тому разі, якщо землевпорядна організація не розробила на неї технічну документацію. У разі якщо таку документацію розроблено, передати землю ОТГ ми не можемо, адже це буде порушенням закону. Головні управління в областях інколи по-різному трактують цю норму. І це може спричиняти певні махінації. Зараз ми в центральному апараті переглядаємо переліки ділянок, які було передано на аукціони. Якщо якісь ділянки ще можливо передати ОТГ, ми це зробимо.

– Є ще одна річ, яку я побачив, коли відвідував цю громаду: багато людей взагалі проти ринку землі. Що ви будете робити, якщо вони чинитимуть опір?

– Людям треба донести переваги ринку землі. Я особисто ініціював так комунікаційну кампанію. Ми провели її коштом міжнародних донорів, але, на жаль, зробили це занадто пізно – закон ухвалили на початку минулого року, а кампанія запрацювала лише у вересні. Крім того, вона була призначена для ОТГ, а не для звичайних людей. Зараз ми розробляємо стратегію для роз’яснення земельної реформи пересічним громадянам.

– А коли ви зробите так, щоб будь-яка людина могла отримати необхідну землевпорядну інформацію й документацію онлайн? Коли можна буде побачити на інтернет-сайті інформацію про власну ділянку або про те, що якась земля продається?

– Йдеться про сервісні функції Держгеокадастру. Нещодавно з’явилася можливість упродовж одного дня отримати витяг про свою земельну ділянку онлайн, їй буде присвоєно QR-код.

Щодо сервісу, про який ви запитали. Ще за попереднього Кабміну Володимира Гройсмана ми успішно провели пілотний проєкт з організації електронних земельних аукціонів. Але тоді Кабмін не підтримав другий пілот – офіційно нам пояснили, що між ним і першим проєктом не побачили суттєвої різниці, і його закрили.

Тоді ми працювали з ProZorro та СЕТАМ. І будь-хто міг дізнатися, коли будь-яка ділянка виставлятиметься на торги, і взяти в них участь. Зараз ми доопрацьовуємо цю систему. Над нею й досі працює Мінекономіки. Її запустять найближчим часом. Тоді будь-хто зможе взяти участь у торгах, а маніпуляції з торгами стануть неможливими.

– Як визначається вартість землі зараз і що зміниться, коли розпочнеться активна торгівля нею?

– Зараз є два види оцінки земель: нормативно-грошова та експертна. Експертна замовляється окремо й потребує коштів. А от витяг про нормативно-грошову оцінку можна отримати на нашому сайті, але вона не є достатньо об'єктивною. Нормативно-грошова оцінка робиться з огляду на природну зону (їх в Україні сім), у якій розташована ділянка. Але в цих зонах є різні ґрунти з різним рівнем виснаження.

Саме тому ринок спершу буде лімітований, коли в одні руки можна буде придбати лише певну кількість землі.

Тому ми ініціюємо перехід до масової оцінки землі. Це дасть можливість не розділяти вартість землі та нерухомості, що на ній розташована, як це й робиться в усьому світі. Крім того, стане можливим індексувати оцінку відповідно до загальних правил ринку – тобто чим більший попит, тим більша вартість ділянки. Саме тому ті регулятивні чинники, які зазначені в законі про ринок земель, є дуже важливими. Саме тому спершу ринок буде лімітований, коли в одні руки можна буде придбати лише певну кількість землі. Це дасть змогу іншим земельним ділянкам піднятися в ціні до моменту зростання попиту. Завдяки цьому великі корпорації не зможуть скупити великі площі задешево.

– Якщо в мене є земельна ділянка, де я можу побачити, чи є вона взагалі в базі Держгеокадастру, чи все гаразд із її межами?

– Якщо у вас є земельна ділянка, то у вас є на неї якась документація чи правовстановлювальний документ. Якщо там зазначений кадастровий номер, то ви можете просто перейти на публічну кадастрову карту, вбити його й переглянути всю інформацію, так само як і замовити будь-який із наших сервісів. У разі якщо кадастрового номера немає, це означає, що право власності на вашу ділянку ви отримали до 2004 року й після того її не зареєстрували. Тому вам потрібно буде звернутися до Держгеокадастру для реєстрації земельної ділянки та до Мін'юсту для реєстрації права власності. Як саме це зробити, можна буде побачити в одному з перших роликів, які ми зараз готуємо для населення.

– Як бути, коли межі ділянки не збігаються з реальністю або є якісь спірні питання?

– Таке часто відбувається під час реєстрації земельної ділянки. Бо в нас не було єдиної затвердженої системи координат. І різні інженери-землевпорядники, які розробляли документацію на сусідні ділянки, могли використовувати різні системи. У підсумку виникли накладки. Проте якщо ми бачимо, що накладка є суто технічною, тобто документація в одній системі координат, а ділянка зареєстрована в системі Державного земельного кадастру, достатньо просто натиснути кнопку «Повідомити про помилку» на публічній кадастровій карті, й таку технічну помилку буде дуже швидко виправлено. Ми робимо це постійно, власноруч переглядаємо документацію на ділянки.

Але бувають інші випадки, коли один інженер-землевпорядник намалював межі земельної ділянки в одному, а другий в іншому місці — у підсумку виникає накладка. У такому разі підіймаються історичні дані про цю земельну ділянку, про те, як ця ділянка отримувалася історично. Якщо це неможливо вирішити з допомогою переговорів між двома власниками цих ділянок, то єдиний спосіб, як і в будь-якому випадку під час розподілу майна або розв'язання цивільних спорів, — звернення до суду.

– Нещодавно з’явилася заява про те, що начебто в Україні кудись зникли 5 мільйонів гектарів державної землі. Про це писала польська преса. Про що йдеться?

– Це результат корупційної діяльності попередніх очільників профільних міністерств і центральних органів виконавчої влади.

– Це відбувалося протягом багатьох чи останніх двох років?

– Ми не можемо точно сказати, коли саме це було, але це період із того часу, як почав вестися якийсь реєстр.

– А скільки він ведеться?

– Він постійно ведеться. Просто спочатку він був на папері, потім його переводили в електронну форму.

– Так куди поділися ці землі?

– Більшість цих земель було приватизовано безоплатно. Здається, немає нічого поганого в тому, що люди отримали свої ділянки. Проте останнім часом ми прикрили певні схеми. Коли, наприклад, знаходили 10 атошників, оформляли на них землю, а потім вони продавали її ще комусь за 200 доларів. А раніше просто брали паспорти в громадян, оформлювали та перепродували. Зараз, коли ми почали підіймати інформацію про тих, хто отримував ділянку безоплатно (як ми знаємо, кожен може отримати два гектари землі сільгосппризначення на душу населення), бачимо, що за одним паспортом людина отримувала 2, 3, 5 разів.

– Що із цим робити?

– Ми зараз розробляємо правовий механізм вилучення таких ділянок. Спочатку правоохоронні органи проводитимуть розслідування щодо того, як саме таке сталося, а потім буде відпрацьований механізм вилучення таких ділянок. Це дуже складний момент. Адже якщо людина вже передала комусь свою власність, то може виникнути правова колізія.

– Щодо учасників АТО: чи всі вони вже отримали свої ділянки?

– На жаль, окупація нашої території не завершилася, отже, кількість учасників бойових дій постійно збільшується. Ба більше, інколи дуже важко перевірити, хто ветеран, а хто ні. Є такі люди, які їздять до зони АТО, щоб просто отримати посвідчення учасника бойових дій. Ми співпрацюємо зі Спілкою учасників АТО для того, щоб краще розв'язувати їхні питання. Вони самі контролюють цю історію зі свого боку. Бо вони краще знають, хто саме там був, хто насправді «атошник», а хто «схематозник». Утім, треба розуміти, що й самі учасники бойових дій були не проти отримати 200 доларів: земельна ділянка їм не потрібна, а живі гроші – це супер.

– Іноді буває так, що людина бере ділянку, до якої примикає шлях, яким користуються інші фермери, і розорює дорогу. Що із цим робити?

Проте, гадаю, штрафи треба збільшувати і збільшувати, жорстко карати порушників, щоб зробити такі дії економічно невигідними.

– Це точно незаконно. За українськими законами кожна людина має право доступу до власної земельної ділянки. Для дотримання цієї вимоги в нас є Державна земельна інспекція. Вона робить перевірки за заявами землевласників або з власної ініціативи. Утім, ще донедавна штраф за порушення цієї вимоги закону був настільки мізерним, що було вигідніше його сплатити, ніж брати в оренду ще одну ділянку. Але цього року розмір штрафу суттєво підвищився, тому це вже не так вигідно. Проте, гадаю, штрафи треба збільшувати і збільшувати, жорстко карати порушників, щоб зробити такі дії економічно невигідними.

Однак такі перевірки є дуже дорогими, адже потребують витрат на пальне та оплату праці тих, хто їх проводить. Тому ми хочемо запустити систему, завдяки якій можна буде переглянути супутникові знімки й побачити, що там відбувається. А вже на підставі цих даних направляти співробітників із перевірками.

– Які ще проблеми, пов'язані з управлінням землею, ви бачите? Що плануєте зробити цього року?

– Передусім ми плануємо завершити роботу з надання сервісних послуг, необхідних для функціонування ринку землі. Крім того, дуже важливим є моніторинг земельних відносин. Надалі має бути підключена й супутникова зйомка. Крім того, є багато інших ініціатив.

Взагалі роботу Держгеокадстру із забезпечення земельної реформи ми можемо поділити на 4 етапи. Один із них – це підготовка ринкових сервісів. Другий – це максимальне наповнення системи кадастру, зокрема й завдяки інвентаризації та заклику людей до реєстрації своїх ділянок. По-третє, це створення Національної інфраструктури геопросторових даних. Це буде єдиний портал, який має показати всю геопросторову інформацію, яка є в Україні й має бути загальнодоступною. Публічна кадастрова карта там також буде відображена.

– Коли він запрацює?

– Закон набув чинності з 1 січня. У лютому ми продемонструємо результати першого пілоту в деяких областях. І сподіваємося, що до кінця року якась версія в нас буде. Треба розуміти, що Національна інфраструктура геопросторових даних – це система, яка не робиться за один рік. За приблизними оцінками, у провідних країнах Європи це тривало 2-3 роки. Гадаю, у нас буде довше.

Warning icon Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter

Коментарі

Всі новини