На початку квітня конгломерат GE, вірніше, те, що від нього залишилося, перетвориться на три самостійні компанії. Кардинальна реформа гіганта зі 131-річною історією відбувається під керівництвом головного виконавчого директора — 63-річного Генрі Лоуренса (Ларрі) Калпа. Він став першим главою GE, який прийшов у компанію зі сторони.
Для чого топ-менеджерів ведуть цехами
Жодна нарада керівників GE за участю Калпа не обходиться без прогулянки до гембу. «Гемба» у перекладі з японської означає «реальне місце», тобто те, де виробляється продукт. По суті, це екскурсія з виробництва з упором на запитання та відповіді із заводським персоналом. Ця практика займає центральне місце в «ощадливому виробництві» с операційній філософії, розробленій Toyota Motor, яку Калп реалізує у GE.
«Раніше компанія приділяла більше уваги презентаціям у PowerPoint, ніж детальному вивченню деталей виробничих процесів», — розповів Рассел Стоукс, який пропрацював у GE 25 років. Перебуваючи десь між невірними фінансовими ставками, які вибухнули під час економічної кризи 2008 року, та катастрофічним придбанням енергетичних активів у Alstom у 2015 році, GE, з її переконаністю, що будь-яка людина зі ступенем MBA може вести будь-який бізнес, забула, що вона виробник у душі, пише Bloomberg. Прогулянки по гембу та кайдзен GE, а також ретельний контроль виробничих операцій виглядають особливо обачними після серії гучних провалів у сфері контролю якості у її конкурентів. Так, RTX відкликає тисячі реактивних двигунів через виробничий дефект; Siemens Energy звернулася по допомогу до уряду Німеччини після того, як дефекти вітряних турбін призвели до величезних збитків; Boeing не може остаточно вирішити проблеми літака 737 Max.
Як змінюється бізнес GE
Коли Калп став генеральним директором у 2018 році, GE була дуже великою та складною, а бізнес компанії не приносив достатньо грошей, щоб виплатити її надхмарні борги. Йому вдалося сплатити борг на суму $100 млрд за рахунок кількох своєчасних продажів. Зокрема, він ліквідував GE Capital. А в 2021 році оголосив, що GE — типовий американський конгломерат, який продавав пральні машини, кредитні картки, пластикові смоли та рекламні місця на телебаченні для трансляцій Суперкубку NBC – розпадається. Але жодне з цих зусиль не стало б успішним і, можливо, навіть не було б можливим, якби Калп не посилив операції GE і не перетворив ключові підприємства на стабільні, генеруючі кошти підприємства, які могли б існувати самостійно.
Динаміка курсу акцій GM
Сьогодні акції GE близькі до семирічного максимуму. Компанія GE HealthCare Technologie, що відокремилася у 2023 році, зросла у капіталізації приблизно на 50% порівняно зі своїм дебютом на біржі. Останнім відділяється бізнес із виробництва обладнання електромереж, газу та вітряних турбін, який 2 квітня стане окремою компанією під назвою GE Vernova.
У певному сенсі Калп повертає GE її початкову ідентичність як виробника товарів. Але він також той хлопець, який демонтує пам'ятник американському капіталізму, пише Bloomberg. З моменту свого створення GE практично поглинула цілі галузі промисловості. Вона здавала літаки в лізинг компаніям і видавала позики забудовникам, їй навіть належала велика частка Dreyer Grand Ice Cream. Наразі більшої частини цього вже немає. Навіть марка GE взята в оренду — побутова техніка GE виробляється та продається китайською компанією Haier Smart Home.
Що відрізняє керівників GE один від одного
Бути генеральним директором GE означає неминуче порівнюватися з Джеком Уелчем. Протягом більшої частини свого 20-річного правління він робив компанію більшою, цінною та прибутковою. Але на той час, як Уелч вийшов на пенсію в 2001 році, століття конгломератів закінчувалося. Після Уелча генеральні директори GE намагалися пояснити, чому потрібно бути великими. Так, Джефф Іммельт говорив про переваги GE Store, загального сховища технологічних інструментів, які вся компанія могла б взяти з полиці. Але насправді не було вагомої причини, через яку одній компанії потрібно було продавати апарати МРТ, реактивні двигуни та вітряні турбіни. Гірше того, розростання GE призвело до появи в ній великої кількості місць, де можна було сховатися від проблем.
Однією з найбільших проблем була компанія GE Capital, яка сприяла зростанню акцій у роки правління Уелча, але виявилася бомбою сповільненої дії. Коли в 2008 році настала економічна криза, GE Capital мала активи на суму $500 млрд і майже такий самий борг, що робило її найбільшою фінансовою компанією в США, яка не була банком. Оскільки клієнти по всьому світу оголосили дефолт за кредитами, а інвестори втратили апетит до ризику, GE звернулася до Уоррена Баффета та федерального уряду за фінансовою підтримкою. Іммельт скоротив дивіденди GE вперше з часів Великої депресії. Пізніше він продав величезні частки GE Capital, але проблеми продовжували переслідувати його наступника Джона Фленнері, який у 2018 році розкрив дірку в $15 млрд у бізнесі зі страхування на випадок тривалого відходу, якого Іммельт не зміг повністю позбутися.
Джек Уелч та Джеффрі Іммельт
У 2018 році акції GE перебували у вільному падінні, і Фланнері провів капітальний ремонт ради директорів. Одним із нових його членів став Калп. Він раніше був генеральним директором Danaher, колишнього промислового конгломерату, операційна строгість якого дуже подобалася інвесторам.
Фланнері оголосив про план виділення медичного бізнесу GE у червні 2018 року, але такий великий поділ тоді виявився неспроможним. Компанія не могла собі цього дозволити: операції, що залишилися, не принесли б достатньо грошей, щоб погашати борги.
Як Ларрі Калп реформує GM
Практично відразу після призначення Калп скоротив дивіденди до $0,01 на акцію і скасував план виділення медичного бізнесу. Натомість він виступив посередником у угоді з продажу біофармацевтичного підрозділу GE своєму колишньому роботодавцю Danaher. GE отримала $21 млрд готівкою та переклала $400 млн пенсійних зобов'язань на Danaher. Угода була завершена в березні 2020 року, приблизно через три тижні після того, як початок пандемії Covid-19 зупинив авіаперевезення, що створило екзистенційну проблему для бізнесу GE з виробництва авіаційних двигунів. «Я не знаю, що б сталося, якби ми не уклали цю угоду», — каже Калп.
До початку 2021 року санація GE, здійснена Калпом, почала приносити плоди, але компанія все ще мала занадто багато боргів. Рішення прийшло у березні того ж року, коли AerCap Holdings погодилася придбати підрозділ GE з лізингу літаків. Угода дозволила GE виплатити борг у $30 млрд і зменшити свій загальний борг настільки, що вона змогла реально подумати про створення трьох окремих підприємств — в аерокосмічній галузі, охороні здоров'я та енергетиці, якими інвестори дійсно захочуть володіти.
Єдина реформа, яку Калп не здійснив — вирішення проблем зі страховим бізнесом. Хоча GE не розпочинала нові бізнеси у сфері страхування протягом майже двох десятиліть, вона все ще виплачує претензії. Зараз компанія покрила дефіцит фінансування страхування в розмірі $15 млрд, і інвестори, що заспокоїлися, ставляться до цього бізнесу GE швидше як до примхи, ніж до кризи, якою вона була у 2018 році. Калп каже, що колись може позбутися цього бізнесу, але він нікуди не поспішає.
Як Ларрі Калп управляє GE
Директори GE вважали, що пандемія ускладнила роботу Калпа, і хотіли дати своєму генеральному директору ще одну причину працювати. У серпні 2020 року рада директорів змінила умови компенсаційного пакету Калпа, щоб дати йому більше часу для досягнення цільових показників ефективності для отримання одноразового бонусу за акції у розмірі до $230 млн. Акціонери виступили проти цього рішення про виплати, але їхній голос не мав обов'язкової сили. (Пізніше GE обмежила інші аспекти винагороди Калпа.) «Ми гарантували лідерство Ларрі на триваліший період часу, і це, безумовно, відповідає інтересам акціонерів», — сказав один із директорів.
Двигун Leap на заводі в Лафайеті, штат Індіана. Фотограф: Крістофер Пейн
Є паралелі між Калпом та Уелчем, який також мав високу винагороду. Основні принципи філософії ощадливого виробництва, яку проповідує Калп, не дуже відрізняються від культу «Шести сигм» Уелча, ще однієї корпоративної догми, орієнтованої на вимірювання рівня операційних дефектів та усунення неефективності. Але в решті ці менеджери дуже різні. Звичка Уелча ранжувати співробітників за результатами роботи та звільняти нижні 10% створила культуру недовіри. Співробітники, які пережили звільнення, почали думати, що вони найрозумніші у галузі, і цей менталітет зберігався навіть тоді, коли GE почала згасати.
Калп вселяє своїм підлеглим нову мантру, адаптовану з часів його роботи в Danaher: Ми не ідеальні. Подібні розмови могли стати причиною звільнення топ-менеджера епохи Уелча, але це частина віри Калпа в постійне вдосконалення, яку його команда регулярно повторює.
На відміну від нещадної культури в GE Уелча, співробітники Калпа мають деяку свободу дій, якщо вони все ж таки натраплять на стіни. «Це не означає, якщо ви щось зіпсували і робите це неодноразово, ви не несете відповідальності, — каже Калп. — Але культура вирішення проблем набагато ефективніша в оперативному плані, ніж культура тикання пальцем».
