У Верховній Раді 16 травня було зареєстровано законопроєкт №11264, спрямований на «створення передумов для покращення демографічної ситуації в Україні». Цей проєкт викликав потік негативних коментарів у ЗМІ та соцмережах, їх автори здебільшого наголошували на пропозиції ввести новий збір, який отримав неофіційну назву «податок на бездітність».
В результаті автор проєкту Сергій Гривко, народний депутат від «Слуги народу», 21 травня повідомив про відкликання законопроєкту. Причиною цього рішення депутат назвав «суспільний опір». «Оскільки суспільство проти навіть обговорення цієї концепції, то законопроєкт відкликаю», – написав нардеп. Зазначимо, станом на 15:00 21 травня у картці законопроєкту на сайті Ради немає інформації про його відкликання.
вирішило розібратися, про яку концепцію говорить нардеп і звідки могла з'явитися ідея нового податку (збору).
Як нардеп Гривко пропонує вплинути на демографічну ситуацію
Автор законопроєкту для стимулювання народжуваності в Україні пропонує запровадити нові види матеріальної допомоги батькам та дітям і збільшити суми наявної допомоги. Серед таких пропозицій:
- 64 тис. грн при народженні кожної дитини;
- 64 тис. грн на банківський рахунок дитині;
- 180 тис. грн допомога на утримання дитини до 6 років;
- до 2 млн. грн безвідсотковий кредит на житло (на 50 років);
- до 1 млн грн безпроцентний кредит на транспортний засіб (на 20 років)
та ін.
Де пропонують брати гроші для нової підтримки сім'ям та дітям
Для фінансування запропонованих ним заходів Гривко запропонував запровадити новий податок – демографічний збір. Його пропонується платити всім резидентам України від 21 до 58 років, доки в країні не буде проведено демографічну реформу.
Від сплати збору звільняються особи, які мають не менше трьох дітей, а також за медичними показаннями.
Ставка збору: 1,5% від сукупного доходу – для бездітних, 1% – для тих, хто має 1 дитину, 0,5% – хто має 2 дітей.
Який податок на бездітність існував у СРСР
Зазначимо, що пропозиція нардепа – не нова. В Україні живе багато людей, які пам'ятають, що податок на бездітність існував у СРСР як «Податок на холостяків, самотніх та малосімейних громадян». Його запровадили у листопаді 1941 року та скасували у процесі ліквідації СРСР. У незалежній Україні такими методами вирішувати демографічні проблеми ніколи не пробували.
Бездітні радянські чоловіки від 20 до 50 років та бездітні (але лише заміжні) жінки від 20 до 45 років мали відраховувати 6% зарплати державі. При народженні чи усиновленні дитини податок переставали стягувати.
Звільнялися від податку особи, які не мали змоги завести дитину за станом здоров'я. Також існували пільги для учнів середніх спеціальних та вищих навчальних закладів (до 25 років), для Героїв Радянського Союзу, для військовослужбовців та членів їхніх сімей, для мешканців віддалених регіонів Сибіру та Далекого Сходу. З кінця 1980-х років пільги з податку отримали наречені протягом одного року з моменту реєстрації шлюбу.
***
«Напевно, надихнувшись саме історичними прикладами, колега Гривко зареєстрував свій резонансний законопроєкт, яким прагне покращити нашу демографію у такий суперечливий спосіб, як оподаткування бездітних, або, можливо, зробити автора ще більш відомим всій країні своїми ініціативами. Відповідаю всім одночасно: ні, шансів на прийняття немає. А ось шанси поповнити колекцію гротескних законодавчих ініціатив дев'ятого скликання ВР є», – написав голова фінансового комітету ВР Данило Гетманцев.
Читайте також
