У вересні в Києві відбувся другий книжковий фестиваль KyivBookFest, який зібрав 20 тис. відвідувачів. 
поговорив з організаційною директоркою фестивалю і виконавчою директоркою видавництва «Наш Формат» Анастасією Нікітіною про те, як KyivBookFest реагує на потреби ринку, про конкуренцію у галузі і про поняття «бестселер» в Україні.
KyivBookFest – це про місію, а не про гроші
KyivBookFest себе позиціонує як книжковий фестиваль, де є професійна програма для видавців. Тобто він виник як відповідь на запит видавничого ринку? Чи змінився цей запит 2024 року?
KyivBookFest – це фестиваль, започаткований ініціативною групою видавців на чолі з Владиславом Кириченком, засновником видавництва «Наш Формат». Основна мета фестивалю – створити галузевий форум для обговорення проблем книжкової індустрії, налагодження комунікації між учасниками ринку та пошуку спільних рішень для розвитку галузі. Формат галузевої програми міксований, що поєднує B2B та B2C, щоб бути цікавим більшій кількості людей.
Минулого року в межах професійної програми ми охопили всі ключові аспекти книжкового ринку, зокрема аналітику, представлену Українським інститутом книги.
Відбулися панелі про співпрацю між видавцями, книгарнями та бібліотеками. Цьогоріч ми поглибили цей формат, створивши форум, який став цікавим для всіх учасників ринку: від книжкових консультантів до СЕО. У програмі 2024 року було проведено 40 галузевих подій за участі 108 спікерів.
KyivBookFest відрізняється від інших книжкових фестивалів, таких як «Книжковий Арсенал» чи «Форум видавців», своїм практичним фокусом, що дозволяє детально розглядати реальні виклики книжкової індустрії в різних напрямах: переклад, боротьба з піратською продукцією чи просто факапи видавців. Захід поєднує дві основні складові: книжковий ярмарок на критій парковці та професійний форум.
Фестиваль також мав благодійну мету – збір коштів на книжки для військових навчальних закладів. Цього року планувалося зібрати 1,5 млн грн, щоб придбати 7 тис. книг для п'яти військових закладів. У результаті було зібрано 1 013 123 грн, і ці кошти будуть пропорційно розподілені на придбання книг. Вхід на фестиваль був за донат, 100% якого спрямовано на благодійність.
Фото: KyivBookFest
За чиї кошти створювався фестиваль?
Витратна частина компенсується за рахунок організаційних внесків учасників фестивалю. Минулого року фінансовий результат був мінус 800 тис., який закрив «Наш Формат». 2024 року вдалося оптимізувати витрати та надходження і майже вийти в «нуль». Нам вдалося максимально збалансувати бюджет, уникнувши значних збитків.
Конкуренція видавців і фестивалів
Український інститут книги під час KyivBookFest представив дослідження і заявив, що обсяг ринку зараз складає в Україні 6 млрд грн. Як змінився ринок за останній рік?
Дослідження УІК показує, що у нас на ринку 350 видавців, 700 роздрібних продавців, 60 інтернет-продавців, а сам ринок за останній рік став дуже конкурентним.
Завдяки забороні російських книжок і підвищенню рівня свідомості населення різко зріс попит на українську книжку. У 2022 році всі адаптовувалися до умов воєнного часу, тоді загострилася кадрова криза, вона й досі існує. Важко знайти спеціалістів, які працюють у типографіях зі спеціальним обладнанням.
Ти маєш бути сучасним, експертним, відповідати трендам, маєш витримувати конкуренцію в якості книжки, у тому, як вона буде виглядати на полиці поруч з іншими.
Коли йдеться про конкуренцію на ринку видавців, це конкуренція в яких жанрах? Йдеться про переклади – хто перший купить права? Чи це конкуренція серед сучасних українських авторів?
Умовно ми можемо взяти українську класику. За останні роки попит на неї зріс дуже сильно. Зараз є близько восьми різних видавництв, які видають українську класику. Між ними є конкуренція, тому вони намагаються виділятися серед інших, щоб українці проголосували гривнею саме за їхню книжку.
У кожного є свій фокус. У «Нашого Формату» – це нонфікшн-книжка, ми конкуруємо за права на певні тайтли у цьому сегменті. У нас є українські автори, але їх значно менше. А видавництво «Віхола» спеціалізується якраз на виданні українських авторів. Видавництво «Лабораторія» експериментує, видає багато художньої літератури, яка у них в топах продажів. Тобто кожен має свою нішу.
«Книговидання ще не відновилося до довоєнних показників за назвами та тиражами, натомість книжкова торгівля демонструє зростання продажів та збільшення кількості книгарень.
Великі видавці успішніше долають кризу, на відміну від середніх та малих видавців. Так само в книжковій торгівлі книжкові мережі розвиваються швидше за незалежні книгарні».
На події, що стосуються нонфікшну, важче зібрати аудиторію?
Аудиторію для подій, пов'язаних із нонфікшн, зібрати можна, але вона суттєво відрізняється у різних видавців. Наприклад, «Наш Формат» має іншу цільову аудиторію порівняно з Vivat, який сильніший у жанрах фентезі та ромкомів.
Основні гравці книжкового ринку можуть дозволити собі орендувати на фестивалі великі стенди. А чи були якісь труднощі у малих видавництв з орендою та продажами?
Цього року ми отримали більше заявок на участь у ярмарку, ніж минулого. Перед нами стояв вибір: або відмовити частині учасників, зберігши формат минулого року, або розширити простір. Ми вирішили збільшити площу заходу, використавши відкритий паркінг, де додатково розмістили намети для видавців, а також організували дитячу зону та фудкорт, щоб зробити цю частину живішою та привабливішою для відвідувачів.
За час фестивалю торговий центр відвідало близько 80 тис. людей. Після врахування звичайної кількості відвідувачів у дні без фестивалю залишилося 20 тис. відвідувачів ярмарку. Це на 5 тис. менше, ніж торік, але важливо, що вхід на ярмарок був безкоштовний, тоді як платні події відвідали майже 5 тис. осіб.
Видавці зазначали, що замість карти розташування стендів ми розмістили лише розклад подій на великій стіні. Хоча карта все-таки була доступна в друкованій програмі та на сайті, ми визнали, що цей момент варто вдосконалити. 2024 року ми суттєво покращили сайт, додавши фільтри за темами, локаціями та організаторами. 2025 року плануємо ще більше працювати над тим, щоб зробити малі видавництва більш помітними для відвідувачів.
Ви думали про те, щоб робити якісь спеціальні знижки на стенди для малих чи дуже юних видавництв?
Мінімальна площа стенду – 4 кв. м. Видавці можуть там об'єднатися з кимось іншим. Але всі стенди ми надаємо на загальних умовах. Малі видавництва беруть мінімальну площу. А видавцям, у яких більший асортимент, потрібно більше місця.
Фото: KyivBookFest
Я знаю про позицію «Видавництва» не брати участь у цьому фестивалі. Скільки і яких ще видавців цього року не було, а які цього року навпаки – були вперше?
2024 року на фестивалі не було «Видавництва ХХІ», оскільки у ті ж дні в Чернівцях проходив Meridian Czernowitz. Вони також не брали участі й минулого року з тієї ж причини.
Всі «основні», тобто найбільші, видавництва були. Деякі мали стенд лише на одному поверсі, а були такі, що мали два стенди на двох поверхах. На стендах видавці організовували автограф-сесії чи вели перемовини з колегами.
На фестивалі також були деякі незалежні книгарні. Чи окупається їхня участь у фестивалі, чи вдається конкурувати?
Перед ярмарком ми питали видавців, що вони думають про участь книгарень, чи не буде між ними конкуренції. Всі сказали, що їм цілком нормально.
Конкретної статистики щодо фінансових результатів незалежних книгарень, які брали участь у фестивалі, немає. Однак для багатьох таких учасників головним є не лише фінансовий аспект, але й можливість бути представленими та взаємодіяти з новою аудиторією.
Фестиваль KyivBookFest припадає на перші вихідні вересня, але згаданий Meridian Czernowitz також уже 15 років відбувається у ці дні. Автори Meridian Czernowitz – Андрухович, Жадан, Чех – поїхали туди. Чому ви обрали саме ці дати?
Тому що вони нам були зручні. Наш ярмарок відбувається на вулиці, тому має бути ще достатньо тепло. А початок навчального року сигналізує, що будуть батьки з дітьми.
На KyivBookFest була запланована подія, на якій мав зʼявитися тодішній в.о. міністра культури Ростислав Карандєєв, але не склалося. Хоча УІК, як посередник між видавцями і державою, намагався зробити події, аби цей діалог відбувся.
Фестиваль припав на період, коли відбувалися численні кадрові зміни, тож багато запрошених високопосадовців не змогли приїхати. Також через зміну міністра культури Ростислав Карандєєв не зміг відвідати захід. Це вплинуло на можливість обговорення взаємодії з державою на тому рівні, який спочатку планувався.
Водночас ми були готові до таких змін, оскільки розуміємо, що під час війни можуть виникати непередбачувані ситуації у держслужбовців.
Військові на фестивалі для видавців
На фестивалі було дуже багато військових. Вони купували книжки, брали участь у подіях, представляли свої видавництва чи громадські організації. Були оголошені імена переможців Конкурсу короткої воєнної прози від видавництва «Білка» та конкурсу воєнної поезії пам’яті Гліба Бабіча. Розкажіть про цю співпрацю.
Так, як і минулого року, цього разу на фестивалі було багато військових. Вони презентували свої книги та брали участь у нагородженнях. Спільно з Українським інститутом книги ми реалізували проєкт «Що читають військові», де зібрали відгуки на нехудожні книги, які військові читали і радять іншим.
Після завершення фестивалю ми передали всі відгуки до Національного університету оборони України.
На фестивалі були представлені організації ГО «Реформація», ГО «Землячки», Veteran Hub, АЗОВ.ONE, ГО «Принцип», Культурний десант, який проводив збір книг для проєкту «Книга на фронт» та зібрав 700 книжок для військових. Окремою частиною фестивалю стала фотовиставка, присвячена загиблому поету Максиму «Далі» Кривцову.
Фото: KyivBookFest
Ми прагнули не просто розмістити стенди громадських організацій, а інтегрувати військову тематику у фестиваль. Цьогорічний слоган – «Книги – це зброя» – передає це в широкому контексті. Тема війни є дуже складною для комунікації, але про неї важливо говорити обережно і виважено. Ми намагалися поєднати книги та війну через актуальні та важливі акценти.
Які книжки в Україні вважають бестселерами
Наклади у видавництв за останній рік збільшилися чи зменшилися? Ви як видавчиня відчуваєте зміни?
За останній рік ситуація з накладами у видавництв різнилася. У великих видавців справи йдуть краще: вони змогли стабілізуватися і навіть дещо збільшити наклади. Натомість малі та середні видавці відчувають більше труднощів. Загалом, книжковий ринок ще не повернувся до довоєнних показників, але книжкова торгівля демонструє зростання, що свідчить про інтерес читачів. Як видавчиня, я бачу зміни – попит на певні жанри і тематики зростає, особливо на книги, пов'язані з війною, саморозвитком та психологією. Але водночас тиражі залишаються меншими, ніж це було до війни.
Існують списки бестселерів, які складають авторитетні світові ЗМІ. Як в Україні визначити бестселер? Скільки має бути продано примірників, аби цю книжку називали в Україні бестселером?
Вони дуже різні, є лонгселери, є навпаки – короткотермінові бестселери, які завірусилися через якісь особливі події. Згадка книжки в інтервʼю однієї зірки іншій може зробити книжку бестселером. У нас так було свого часу з «Есенціалізмом» Ґреґа МакКеона. Зараз його наклад близько 50 тис. примірників.
Для порівняння: трилогія Айн Ренд «Атлант розправив плечі» має понад 100 тис. примірників – це бестселер. Книжка «Моє життя та робота» Генрі Форда – близько 60 тис. і це теж бестселер.
Цікава циклічність дитячих бестселерів – це зовсім інша історія. Тому що покоління за поколінням виростає і читає ті самі книжки. От скільки примірників Гаррі Поттера вже продали, а він досі цікавий читачам.
На одній з галузевих подій власник незалежної книгарні Readeat Дмитро Феліксов порушив питання знижки видавців для дистриб'юторів. Зараз вона складає 38%, а Феліксов просить 45%. Видавці, які були на цій події, не згодні давати дистрибʼютору таку велику знижку. Питання, фактично, зависло у повітрі. Що робити видавцям?
Балансувати. Все одно не буде якогось єдиного механізму. Будуть проєкти, в яких видавці захочуть бачити якусь ексклюзивність. Іноді видавці на передпродажі можуть закрити собівартість книжки. І це дуже зручно, але тут важливо також балансувати між своїм попереднім продажем і книгарнями.
Коли йдеться про іноземний досвід видавництв і український, то маємо певні відмінності. Є відома історія про сталу роздрібну ціну, яку друкують на обкладинці книжки іноземні видавці. А у нас собівартість книжки постійно змінюється через подорожчання паперу та інших процесів. Видавцеві тоді доведеться постійно робити переоцінку книжки і змінювати роздрібну ціну.
Наскільки в Україні зросла середня вартість книжки?
За твердженням УІК, середня вартість книжки у 2018 році була близько 120 грн. А в серпні 2024 року вона зросла до 280 грн. Хоча я думаю, що реальна середня вартість книжки зараз — 350 грн.
Читайте також
