Зараз нікого не потрібно переконувати в необхідності правил дорожнього руху. Але самі правила постійно коригуються, адже змінюються характеристики автомобілів, з'являються нові транспортні засоби, суспільство наполегливо вимагає «більше прав для людей, а не для автомобілів». Так і з регулюванням бізнес-діяльності, яка може бути як гальмом, так і стимулом для економічної активності. Про нюанси та перспективи такого регулювання 
говорило із заступником міністра економіки Олексієм Соболевим.
Що таке регуляція й відповідно дерегуляція господарської діяльності в розумінні Міжвідомчої робочої групи?
– Ми говоримо про те, що регулює діяльність бізнесу. Це закони, постанови, регламенти, у яких зазначено, що можна робити, а чого не можна, тут будуть перевірки, а на це потрібно отримати дозвіл або ліцензію тощо. Багато із цього є обґрунтованим, чогось вимагають правила Євросоюзу, але багато норм уже застаріли або є тільки для того, щоб люди платили гроші за те, щоб їх обходити.
На початок 2023 року у сфері державного регулювання діяли приблизно 1000 інструментів. Зараз ми їх послідовно розглядаємо на предмет скасування або зміни.
Як формувався список цих регуляцій?
– Група експертів бере якесь міністерство і дивиться, що воно вимагає від бізнесу. Наприклад, у Мінекології ми переглянули 140 інструментів і сказали, що можна скасувати 60 із них, а 40 оптимізувати. Загалом ми вже переглянули 683 регуляції, залишилося приблизно 300.
Як відбувається дерегуляція в Україні
Процес подальшої долі конкретного документа змагальний? Є сторона захисту, яка відстоює його необхідність?
– З МРГ співпрацюють кілька експертних груп. Їхні представники та співробітники Мінекономіки, Мінцифри, Мінфіну, Мін'юсту, Міндовкілля, ДРС беруть якесь міністерство й аналізують, як впливають його регуляції на бізнес, що з них можна скасувати, спростити, зацифрувати. Обговорюють свої пропозиції з міністерством для погодження позицій. Випадки, щодо яких думки не збігаються, виносяться з експертного середовища на засідання МРГ. Там розглядають аргументи сторін, після чого ухвалюють рішення.
Рішення МРГ рекомендаційні, а як вони втілюються в життя?
– Після кожного засідання МРГ підписують протокол, у якому зазначаються ухвалені рішення. Про них повідомляють орган, який випустив ту чи іншу регуляцію. Ми пропонуємо їм допомогу в підготовці відповідного проєкту постанови, який буде направлено на розгляд Кабміну. Цей процес займає від трьох до шести місяців. Іноді потрібно розробляти проєкт закону. У Раді процес довший, але ми точно знаємо, що бюрократична машина «дотягне» процес, якщо він запущений.
Додатково: Мінекономіки презентувало сайт, завдяки якому кожен українець зможе розібратися в ключових питаннях дерегуляції. Ресурс також має спростити комунікацію між державою та бізнесом: на сайті є зручна форма зворотного зв’язку для підприємців, які хочуть висловити свої враження чи побажання щодо свіжих дерегуляційних ініціатив, а також опитувальник.
Міністерство не може само скасовувати свої рішення?
– Може, але в умовах війни в усіх міністерств багато своєї першочергової роботи. У дерегуляції більше за інших зацікавлено Мінекономіки, тому нам і доводиться багато займатися нею.
Є ще один важливий аспект дерегуляції: наші європейські партнери постійно попереджають, щоб ми в загальному потоці не скасували регуляції, які є й у ЄС. Тому підготовлені нами проєкти рішень Офіс віцепрем'єра з питань євроінтеграції перевіряє їх на відповідність регулюванню ЄС. На жаль, це потребує часу, але така процедура об'єктивно необхідна.
МРГ рекомендує оптимізувати велику кількість документів. За яким критерієм має відбуватися така оптимізація?
– Наша головна мета – скасувати якомога більше регуляцій. Якщо цього зробити не можна з об'єктивних причин, то дивимося, чи можна спростити цю регуляцію, зробити її менш обтяжливою для бізнесу. Розбираємося, як вона з'явилася, на основі чого введена; наскільки складно її виконати бізнесу; чи можна її перевести в електронну форму; скільки вона коштує бізнесу. Наприклад, аналіз регуляцій під час будівництва з'ясував, що деколи конфліктують постанови різних міністерств або на одну й ту саму діяльність потрібно отримати дозволи у двох різних міністерствах. Ми запропонували, щоб заявник звертався в одне міністерство, а воно давало відповідь за всіх. Приблизно такий вигляд має оптимізація.
За кілька місяців ми плануємо запустити електронну систему «еДозвіл», засновану на «реєстрі всіх реєстрів». Підприємець онлайн заповнюватиме заявку на отримання необхідних послуг, система спрямовуватиме її у відповідні органи, які також в онлайні видаватимуть погодження, дозволи тощо. Функціональність системи нарощуватиметься послідовно, починаючи з послуг, що мають найбільший попит.
Дерегуляція яких сфер проходить найважче
Аспект захисту споживача та його прав під час отримання товарів і послуг входить до кола питань МРГ?
– Захист прав споживачів – це найважливіша частина європейського регулювання. Буквально днями Рада ухвалила закон на цю тему, який відповідає восьми євродирективам. Коли закон набуде чинності, ми матимемо систему захисту прав споживачів, що відповідає нормам ЄС. Якщо говорити про МРГ, то до її складу входить глава Мінекології, для того щоб спрощення регулювання не призводило до негативного впливу на довкілля – це теж захист прав споживачів.
МРГ зробила спробу зайнятися дерегуляцією приєднання до мереж, але відправила питання на додаткове вивчення. У чому проблема?
– Ця регуляція комплексна, вона не належить до якогось одного відомства, до неї залучені й місцеві органи влади. Останніми роками ситуація змінилася: 2021 року ухвалили закон, який міг би розв'язати багато проблем із приєднаннями, головне – землевідведення. Але через війну закон не набув чинності. Щоб рухатися далі в справі вдосконалення процедур приєднання, потрібно подивитися, як закон працюватиме на практиці. Зараз ми разом з експертами розробляємо проєкт іншого закону, який має спростити відносини між замовником приєднання та оператором інженерних мереж. Це не швидкий процес, бо він дуже технічний. Потрібно чітко прописати всі деталі, щоб новий порядок приєднання був працездатним на практиці.
Якщо резюмувати, то проблема приєднання дуже складна, тому що в процес залучені приватні оператори, державні та муніципальні органи. Тому регуляція потрібна на рівні закону. До того ж вона розпадається на кілька складових частин.
Як дерегуляція проходила раніше та що буде далі
Термін «дерегуляторна гільйотина» був дуже популярний 2015 року, але тоді процес швидко втратив динаміку. На ваш погляд, що зараз дає підстави сподіватися на кращий результат?
– «Гільйотина» була успішною, вона дала змогу позбутися багато чого, що, очевидно, сильно заважало бізнесу. Зараз процес дерегуляції став системнішим, оскільки прості рішення вже майже не застосовуються. Ми створили дерегуляційну машину: бізнес через асоціації повідомляє нам про свої проблеми, ми їх вивчаємо, виносимо на МРГ, і за якийсь час регуляція змінюється. Тому ми просимо бізнес не обмежуватися критикою влади, а вносити свої пропозиції, оскільки зараз у держави є бажання реально спростити регуляцію.
Зараз ви розчистите завали старих регуляторних актів. Чи є запобіжник, який дасть змогу стримати природне бажання відомств наплодити нові подібні документи?
– Я думаю, що «наплодити» не вийде, бо вже законодавчо встановлено, що нове регулювання має вводитися через закони. Процес законотворчості досить прозорий, суспільство та бізнес за ним пильно стежать. Нове регулювання з'являтиметься через необхідність ухвалення європейських норм, але це – об'єктивна необхідність.
Ви знаєте, що депутати та лобісти — люди креативні, вони можуть заштовхати потрібне їм у будь-який закон.
– Ну, на одних лобістів є інші. Звичайно, окремі такі випадки можливі, але системи в цьому не буде.
Читайте також
