Колишній шпигун, політик, торговець: хто купує світові й українські медіа та для чого

Нещодавно стало відомо, що авторитетний у світі «журнал мільярдерів» американський Forbes зібрався купити Остін Рассел, який заробив свій статок на постачанні обладнання для безпілотних автомобілів. Угода привернула до себе велику увагу не лише значущістю її предмета, а й тим, що Рассел раніше не мав жодного стосунку до медіаринку.

ЗМІ, як і будь-який бізнес, можуть давати прибуток своїм власникам. Однак часто для них важливіші не гроші, а престиж, досягнення політично мети, виконання соціальної місії (реальної чи декларованої). Крім того, авторитетні ЗМІ можуть змінювати власників під тиском влади, якій не потрібні опоненти в медійному просторі. Тож у медіа й приходять непрофільні власники. нагадує про найцікавіші подібні угоди, що мали місце в Україні та світі в нещодавні часи.

Читайте також:

У новий рейтинг мільярдерів Forbes потрапили шість українців

Журнал Forbes видається в десятках країн світу різними мовами. Крім США, це все – ліцензійні видання, що випускаються місцевими компаніями. Тому коли говорять, наприклад, що «журнал Forbes в Україні змінив власника», йдеться про те, що змінився власник ліцензії.

З літа минулого року журнал «Forbes Україна» видає компанія UYAVY! («Уяві!»), мажоритарним бенефіціаром якої є Артур Гранц. У портфелі цього бізнесмена багато бізнесів, один із основних – магазини безмитної торгівлі (dute-free) в Україні та ще кількох країнах. Медіабізнесом він раніше ніколи не займався.

Артур Гранц

Першим право на випуск «Forbes Україна» отримав засновник компанії «Український медіахолдинг» (УМХ, UMH) Борис Ложкін у 2009 році. 2013-го він продав УМХ соратнику президента Віктора Януковича, а нині олігарху-втікачеві Сергію Курченку.

2014-го центральний офіс Forbes вирішив відкликати ліцензію в УМХ, оскільки Курченко потрапив під санкції США. Однак він зіткнувся з опором локального менеджменту, який стверджував, що ліцензію сплачено наперед до 2018 року й немає підстав для її відкликання. Позов до суду не дав результату, але вихід «Forbes Україна» було припинено у 2017 році. Причиною стали фінансові проблеми видавця.

2013 року в Україні на слуху було ім'я Сергія Курченка. Молодий бізнесмен, який виник фактично з нізвідки, купував різні активи. На ринку ЗМІ діяла його компанія «ВЕТЕК-Медіа». Вона придбала групу УМХ із портфелем друкованих видань («Кореспондент», «Деньги.ua», «Телетиждень», «Футбол», «Комсомольська правда в Україні», «Аргументи та факти в Україні», «За рулем»), радіостанцій, інтернет-проєктів. Купили й інтернет-холдинг United Online Ventures (UOV), до складу якого входили сайти Bigmir.net, Tochka.net та і.ua, торговий дім Digimedia та інтернет-агентство Mi6.

Сергій Курченко

Журналісти-розслідувачі повідомляли, що за всіма цими придбаннями стоять структури Олександра Януковича, сина тодішнього президента України.

Після Революції Гідності на активи, пов'язані з Януковичем, наклали арешт.

У вересні 2019 року суд передав заарештовані медіаактиви в розпорядження Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційної діяльності та інших злочинів (АРМА). Агентство повідомляло про плани передати ці активи в управління приватної компанії, але поки що цього не сталося.

Олександр Янукович

У 2019 році чеська PPF Group придбала Central European Media Enterprises (CME), публічну медіахолдингову компанію, яка володіє кількома десятками теле- та радіостанцій у шести країнах Південно-Східної Європи. Компанію заснував 1994 року американський підприємець Рональд Лаудер. У 2008 році Ігор Коломойський придбав 3% акцій CME.

Власником PPF Group був найбагатший чеський підприємець Петр Келлнер. У рейтингу журналу Forbes у 2018 році його статки оцінювалися в $15,5 млрд.

Новий власник пояснив, що володіння активами CME йому потрібно для доповнення свого телекомунікаційного бізнесу в Центральній та Східній Європі. Він запевнив, що не втручатиметься в діяльність CME, яку вважає «компанією, що добре функціонує». Прихильники правочину зазначали, що Келлнер не бере участі в політичному житті Чехії, тому угоду варто розцінювати лише як вигідну справу для підприємця.

Петр Келлнер

У березні 2021 року Келлнер загинув під час падіння вертольота на Алясці (США).

У грудні 2021 року телевізійний мовник «4 канал» змінив власника. Ним став депутат Верховної Ради від президентської партії «Слуга народу» Олексій Ковальов.

Новий власник заявив, що має намір вивести канал у лідери з-поміж інформаційних телеканалів, хоча на момент купівлі він навіть не був включений до панелі вимірювання телерейтингів.

Українські ЗМІ припускали, що на базі «4 каналу» Офіс президента Володимира Зеленського планував створити лояльний главі держави новинний телеканал «на тлі погіршення відносин із власниками найбільших телеканалів».

Однак повномасштабна війна, що почалася, відкинула всі подібні плани. Ковальов залишився на тимчасово окупованій території Херсонської області та почав співпрацювати з «новою владою». Телеканал з 24 лютого цілодобово транслював інформаційний марафон «Єдині новини» з власним логотипом.

Олексій Ковальов

Співробітники «4 каналу» опублікували заяву з критикою власника та проханням «не ототожнювати працівників каналу з поведінкою Ковальова».

4 листопада 2022 року телеканал припинив мовлення.

Ковальова вбили 28 серпня 2022 року в Херсоні «невідомі зловмисники».

Засновник і керівник інтернет-магазину Amazon.com, один із найбагатших людей світу Джефф Безос у серпні 2013 року купив видавничу групу The Post Co., основним активом якої є Washington Post. Повідомлялося, що він заплатив $250 млн готівкою з власних коштів – компанія Amazon не брала участі в купівлі. Безос став одноосібним власником видання.

Новина стала повною несподіванкою. У ЗМІ не з'являлося жодних витоків про те, що одна з найвідоміших і найвпливовіших газет США, яка свого часу спровокувала Уотергейтський скандал, готується змінити власника. На момент купівлі газета була прибутковою, хоча й поступово втрачала аудиторію.

У листі до редакції глава Amazon анонсував зміни в майбутньому, але підкреслив, що не збирається втручатися в роботу газети так само щільно, як це відбувається в Amazon. «Я не управлятиму The Post у щоденному режимі, – написав він. – Тому що й без того щасливий жити в «іншому Вашингтоні», де я вже маю улюблену роботу. До того ж у The Post склалася чудова команда, яка набагато краще за мене розбирається в новинному бізнесі. Я безмежно вдячний їм за згоду залишитися в газеті».

Джефф Безос

Новий власник констатував, що «інтернет змінює практично кожен елемент газетного бізнесу». «У нас немає ясної дорожньої карти, і шлях у майбутнє не буде легким. Нам доведеться щось винаходити, а отже, експериментувати», – попередив він.

На газету претендували кілька інвесторів. Глава сім'ї колишніх власників наполягав на тому, що шукати інвестора потрібно в Кремнієвій долині, оскільки такий акціонер здатний запровадити інновації у видавництві. Підрозділ цифрових медіа The Post очолив ексменеджер Amazon.

2010 року російський бізнесмен Олександр Лебедєв після тривалих переговорів купив лондонську газету The Independent з її недільним додатком The Independent Sunday. У результаті колишній агент КДБ у Лондоні став господарем одного з найбільших друкованих видань Великої Британії.

Ціна угоди була символічною – 1 фунт стерлінгів, але Лебедєв зобов'язався інвестувати значні суми в її розвиток. Під час зустрічі з прем'єр-міністром Великої Британії Гордоном Брауном новий власник сказав, що нічого змінювати в газеті не планує й не збирається використовувати іноземні медіа для політичного чи іншого впливу.

Як і газета The London Evening Standard, яку Лебедєв придбав у 2009 році за ту саму символічну суму 1 фунт стерлінгів, The Independent була збитковим виданням для її колишніх власників, проте закриття її обійшлося б їм у 30 млн фунтів.

Після купівлі Evening Standard Лебедєв зробив її безплатною, унаслідок чого вона почала приносити непоганий рекламний прибуток, а тираж збільшився до 600 тис. екземплярів.

Олександр Лебедєв

Водночас Лебедєв визнавав, що лондонські газети почнуть приносити йому дохід у кращому разі лише у віддаленій перспективі й що для нього вкладення в британську газету – це «гарний спосіб втрачати гроші».

У Росії Лебедєв разом з експрезидентом СРСР Михайлом Горбачовим був співвласником 49% акцій опозиційної «Нової газети».

Лебедєв неодноразово наголошував, що не втручається в редакційну політику ЗМІ, які належать йому. «Капіталіст-ідеаліст. Нотатки соціально відповідального картопляра» – таким вітанням зустрічав Лебедєв читачів свого ЖЖ.

У вересні 2018 року відомий американський журнал Time продали вдруге за рік. Цього разу його придбали співзасновник і генеральний директор компанії Salesforce Марк Беніофф і його дружина Лінн. Сума операції оцінюється в $190 млн.

Беніофф придбали журнал як приватні особи. За словами подружньої пари, вони розглядають купівлю Time як сімейне капіталовкладення й не втручатимуться в редакційну політику журналу. Щодо колишнього власника, то гроші, отримані від продажу журналу, підуть на погашення заборгованостей.

Марк Беніофф – американський підприємець і філантроп. Його статки оцінюються в $6,5 млрд. Його прапрадід іммігрував до Сан-Франциско з Києва наприкінці XIX століття.

Марк Беніофф

У колонці для New York Times у 2019 році Бенноф міркував про шкоду сучасного капіталізму та про те, як це виправити. «Я хочу сказати своїм колегам – бізнес-лідерам і мільярдерам, – що ми більше не можемо вмивати руки від відповідальності за те, як люди використовують наші продукти. Так, прибуток важливий, але суспільство теж важливе. І якщо наша гонитва за прибутком робить світ, у якому ми живемо, гірше, отже, ми зможемо навчити наших дітей лише одному – могутності жадібності», – писав бізнесмен.

У березні 2018 року стало відомо, що Kyiv Post – одну із найвпливовіших англомовних газет в Україні – купив одеський бізнесмен сирійського походження Аднан Ківан. Заступник головного редактора видання Ольга Руденко повідомила, що сума операції склала приблизно $3,5 млн. Вона написала, що колишній власник Мохаммад Захур не хотів продавати газету «комусь, хто зробить із неї політичний інструмент чи знищить».

«Він відхиляв пропозиції щодо купівлі за часів Януковича. Захур говорить, що покупець збирається зберегти редакційну незалежність і поводитиметься з газетою, як із бізнесом», – розповіла Руденко.

Аднан Ківан

Однак наприкінці 2021 року загострився конфлікт співробітників видання та власника через «редакційну незалежність у питанні висвітлення державної корупції». У листопаді Ківан оголосив про тимчасове зупинення виходу Kyiv Post.

Співробітники редакції започаткували нове видання — The Kyiv Independent, головною редакторкою якого стала Ольга Руденко. За деякий час вихід Kyiv Post було відновлено оновленою редакцією.