Facebook Pixel
Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×

Перша партія вантажу простояла на кордоні 6 днів: Group DF розпочала експорт вуглекислого газу до ЄС

Експорт вуглекислого газу компанією Group DF

Експорт вуглекислого газу компанією Group DF

В умовах війни багато українських компаній намагаються вийти на іноземні ринки. Group DF знайшла для себе нову нагоду для виходу на ринки країн ЄС. У середині листопада вона відправила перші 20 тонн вуглекислого газу в Італію. Раніше група створила окрему компанію з виробництва промислових газів, яка отримала назву «СО2».

Генеральний директор «СО2» Олександр Фролов розповів The Page про те, що та як уже зроблено і як компанія планує розвиватися.

Наскільки ми знаємо, черкаський «Азот», який входить у Group DF, виробляє товарний вуглекислий газ досить давно.

– Так, з літа 2003 року це побічний продукт виробництва добрив. Сьогодні наша загальна виробнича потужність у Черкасах із діоксиду вуглецю – 24 тис. тонн на рік. Раніше СО2 вироблявся також на сєвєродонецькому «Азоті». Але цей завод зараз перебуває на тимчасово окупованій території. Також цей промисловий газ може вироблятися на «Рівнеазоті». Отже, виробничий потенціал в Ostchem (холдинг, що об'єднує групу хімічних підприємств Group DF – The Page) дуже хороший, наша мета — стати одним із найбільших гравців на внутрішньому ринку.

Генеральний директор компанії «СО2» Олександр Фролов

Генеральний директор компанії «СО2» Олександр Фролов

Якість нашого СО2 відповідає стандартам харчової промисловості. В Україні ми постачаємо його на такі підприємства, як-от «Уманьпиво», «АБК Дніпро», «Зміївська овочева фабрика», «Харківська овочева фабрика» тощо.

Чи ведете ви переговори з «Кока-колою» чи «Пепсі»?

– Згідно з нашими комунікаційними правилами ми не можемо говорити про процес переговорів до укладання договору. Це forward looking statement. Можу сказати, що робота з компаніями такого рівня передбачає тривале й безперебійне постачання великих партій СО2. Інакше це загрожує великими штрафами. Ми беремося за гирю, вагу якої можемо підняти. Коли будемо готові – виходитимемо на великих мультинаціональних гравців у Європі. Це одна з наших цілей.

У харчовиків та інших галузей промисловості дуже різні вимоги до якості СО2. У виробництві ви розділятимете продукт на дві категорії?

– Безумовно, вимоги до харчового та технічного вуглецю різні. Відповідно, відрізняється й їхня вартість – іноді у 2 — 4 рази. Уся наша продукція відповідає стандартам харчової промисловості, і поділу ми не проводитимемо. Логічно, що й орієнтуватимемося насамперед саме на харчопром. Маржинальність там у рази вища, якщо бути відвертим.

Аби почати постачання у ЄС харчового СО2 вам довелося пройти спеціальну сертифікацію. Як це було організовано в умовах війни?

– Процес сертифікації було проведено в кілька етапів і розпочався ще до війни. Це частина п'ятирічної стратегії нашого азотного бізнесу. На початку 2022 року ми придбали дороге обладнання – вимірювальний комплекс Carboscan-300. Образно кажучи, це як «Мерседес» у світі машин. Поки що в Україні аналогів немає. У нас якість газу контролюється за 24 показниками. Наступний етап після купівлі та налагодження обладнання – отримання сертифіката. Так, ми змогли реалізувати це під час війни. Була деяка затримка за строками, але загалом, я вважаю, усе пройшло успішно. Вдячний за це колективу, який загорівся ідеєю та зробив усе для реалізації проєкту. Ми рухаємося чітко за нашою стратегією. Гадаю, згодом те саме ми зробимо й на інших наших заводах. Подивимося, як йтимуть продажі. Та сама купівля Carboscan-300 – це інвестиція, яку ми хочемо окупити (раніше компанія повідомляла, що комплекс коштує 360 тис. євро – The Page).

Як приймалося рішення про вихід із СО2 на європейський ринок? Чи замовляли спеціальне маркетингове дослідження?

– Звісно, подібне рішення не ухвалюється без ретельних досліджень ринку. Ми маємо департамент, який цим займається, є зовнішні дослідження. Ухвалюючи рішення про вихід на ринки ЄС, ми розуміли, що заходимо в потрібний час на розвинений ринок із гігантським потенціалом зростання. Європейський ринок колосальний, вуглекислий газ там використовують у таких галузях, як-от медицина, фармацевтика, системи пожежогасіння, охолодження серверних кімнат, вирощування овочів, консервація м'ясних продуктів тощо. Зупинення хімзаводів у ЄС у 2021– 2022 роках спровокувала дефіцит вуглекислого газу, що спричинило перебої в роботі низки галузей.

Вуглекислий газ у балонах

Вуглекислий газ у балонах

Для експорту СО2 до країн ЄС є ввізне мито, квоти?

– Особливих перешкод немає. Ті, які є, – технічні, які можна розв'язати. Повторюся: ми вважаємо цей ринок непростим, але дуже привабливим. У ЄС складно зайти в партнерство з новими покупцями. Але якщо згодом довести, що ти надійний постачальник, буде легше. Ринок інерційний. Тому потрібні маркетингові зусилля, щоб достукатися до потенційних покупців.

Коли в Україні стався дефіцит палива, виявилося, що наші автоцистерни не пускають у ЄС, оскільки вони не відповідають технічним вимогам. З тарою для перевезення та зберігання рідкого СО2 є такі складності?

– Під час відвантаження проводиться аналіз стану ємностей для перевезення, якщо є потреба, ми їх очищаємо з допомогою того самого вуглекислого газу. Товар ми постачали в автоцистерні, що повністю відповідає всім стандартам, яка після вивантаження повертається в Україну.

Через специфіку вантажу для перевезення необхідно виконати низку вимог, отримати низку документів, зокрема:

  • міжнародну ліцензію на перевезення небезпечних вантажів;
  • сертифіковану за європейськими правилами бочку;
  • тягач із допуском ADR, обладнаний двома точками переривання мережі;
  • водій із допуском на міжнародні перевезення небезпечних вантажів;
  • міжнародні техогляди тягача та напівпричепа;
  • європейські перехідники для зливу рідини та газу;
  • страховки на вантаж і на ТЗ.

Як у вас виглядають логістичні ланцюжки для постачання СО2 іноземним споживачам?

– У Європі СО2 традиційно перевозиться спеціальними танкерами та вагонами. В Україні поки що перевезення здійснюються лише автоцистернами. Зрозуміло, маршрути залежать від пункту призначення. Наша партія була направлена до східної Італії, міста Фонтанафредда. 5 листопада завантажилися, 7 листопада зареєструвалися на митниці, з 8 до 13 листопада стояли в черзі на пункті пропуску Чоп. 14 і 15 листопада рухалися за маршрутом: Чоп (Україна), Угорщина, Словенія, далі розмитнення у Венеції. 15 і 16 листопада проходило вивантаження на трьох точках у східній Італії. 17 листопада машина розпочала шлях назад в Україну. Отже, з 11 днів 6 днів зайняв перетин кордону. Це багато, але це постачання — пробне, ми зараз уважно вивчаємо всі бізнес-процеси, дивимося всю логістику, щоб скоротити строк постачання.

Потрібно враховувати, що СО2 під час транспортування частково випаровується, тож чим довший маршрут, тим більші втрати. Втрати це нормально, це відповідає стандартам, і цього не уникнути. Ми можемо впливати лише на швидкість доставлення. Чим швидше доставляємо, тим краще.

Окрім ринків ЄС, які ще експортні напрямки вам потенційно цікаві?

– Ми будемо їсти слона частинами. Для нас пріоритетним є український ринок, ми уклали багато контрактів, і вони мають бути виконані. У Європі дивимося на такі країни, як-от Молдова, Румунія, Італія, Іспанія.

Ринки поза межами ЄС у найближчі два роки ми не розглядаємо. У країнах ЄС ми бачимо хороші перспективи — цього вистачить для освоєння. Україна рано чи пізно стане членом ЄС, тому ми маємо бути до цього готові. Європейський ринок СО2 після закінчення війни зростатиме ще більше. Якщо зростатиме економіка, зростатиме й споживання СО2.

Закачування вуглекислого газу в автоцистерну

Закачування вуглекислого газу в автоцистерну

Як змінилися перспективи роботи на внутрішньому ринку?

– Повторю: Україна залишається пріоритетним ринком. Ми постачаємо СО2 на низку харчопромів, наша частка на цьому ринку становить менш як 20%. Сертифікація дасть нам змогу істотно збільшити частку, забравши частину ринку в імпортерів. У нас амбітні плани, гарна якість і конкурентна ціна. Ми віримо в зростання нашої частки ринку, але публічних прогнозів робити не будемо.

Скажу лише, що ми ведемо переговори з одним дуже великим міжнародним гравцем на українському ринку. Назвати його не можу, підписано договір про конфіденційність. Після досягнення згоди ми повідомимо про це публічно.

Якщо ви запитаєте, чи стоїть у вас черга покупців, я скажу чесно: ні. Це ринок, на якому потрібно зубами вигризати своє.

Хто ваші конкуренти в Україні?

- Тут вуглекислий газ виробляють «Кока-кола», «Карлсберг», «Оболонь», «Лайла Леон», Червонослобідський спиртзавод, «Газінвест-траст». Але це лише 3% ринку. Основну частину завозять імпортери – приблизно 80%. Наше завдання – імпортозаміщення. Упродовж багатьох років імпортери переконували ринок, що в Україні немає виробництва, що відповідає міжнародним стандартам. Нині воно є.

Приєднуйтесь до нас в соцмережах!
Подякувати 🎉
Коментарі
Всі новини