Ситуація на українсько-польському кордоні стає критичною й може перерости в катастрофу. «Черги. Кілометрові. Багатоденні», — написав 3 вересня у фейсбуці заступник міністра інфраструктури Мустафа Найєм. Про багатокілометрові черги фур на пунктах пропуску давно й багато пишуть у соцмережах.
Головна причина черг – потік автотранспорту, що багаторазово збільшився. З початком війни морські порти залишаються фактично заблокованими, тому основну частину зовнішньоторговельних потоків взяли на себе автомобільний і залізничний транспорт.
Черга фур на кордоні
Зовнішня торгівля за умов війни
У серпні обсяг українського експорту зріс на 25% і склав 7,29 млн тонн. У грошовому еквіваленті експортери отримали $3,36 млрд, що на 411 млн більше, ніж у липні.
Зростання експорту пов'язано із частковим розблокуванням портів Великої Одеси. Це дало змогу значно збільшити обсяги вивезення українських товарів. Зрештою перевезення морським транспортом збільшилися на 85% і склали майже 2,9 млн тонн. Залізницею вивезли 3 млн тонн товарів, автомобільним транспортом – 1,36 млн тонн.
Проте найбільшу виручку експортери отримують від товарів, що експортуються автошляхами, – $1,48 млрд, морські вантажі коштували $995 млн, а залізничні – $788 млн.
За даними Мінекономіки, лідерами за вартістю експорту в серпні стали:
- соняшникова олія ($443 млн). Обсяги її експорту зросли на 30% — до 366 тис. тонн. Україна почала вивозити менше сировини – насіння соняшника та більше продукції перероблення;
- кукурудза ($347 млн). Експорт збільшився на 31% — до 1,5 млн тонн. Саме цей товар найбільше виграв від розблокування портів;
- ріпак ($305 млн). Уже експортовано 665 тис. тонн цієї культури нового врожаю;
- пшениця ($213 млн). У серпні вивезли у 2,3 раза більше, ніж у липні, — 880 тис. тонн;
- руди ($172 млн). Через окупацію та руйнування південно-східних регіонів обсяги експорту металургійної продукції падають;
- кабельна продукція ($89 млн). Попри скорочення обсягів експорту на 9,8% ця категорія товарів залишається однією з ключових;
- електроенергія ($73 млн). Виручка від електроенергії зросла вдвічі проти липня;
- насіння соняшнику ($71 млн);
- м'ясо птиці ($67 млн). У серпні вивезли менше, ніж у липні;
- соя ($62 млн). У серпні зростання експорту склало 30% — до 148 тис. тонн.
Роль експорту в розвитку української економіки
«Україна робить ставку на експортну модель зростання економіки. До повномасштабної війни наш експорт складав 35% ВВП. Мета уряду та Мінекономіки – підняти його до 50%. 75% експорту мають становити готові товари та послуги», – сказала міністерка економіки Юлія Свириденко.
За її словами, задля досягнення цієї мети запустили програму грантів на створення переробних підприємств. Держава також частково компенсуватиме ставку за експортними кредитами, що беруться на 2 – 12 років і становлять не більш як 85% суми зовнішньоекономічного контракту. «Допоможемо експортерам вийти на зовнішні ринки та бути конкурентними. У підсумку буде постійне зростання обсягів валютної виручки, що стане гарантією макроекономічної стабільності в країні», – додала міністерка.
Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев сказав, що підтримує заявлену урядом мету підвищити частку експорту у ВВП, проте наголошує на необхідності зміни структури експорту та економіки для досягнення цієї мети.
«Інакше ніяк. Навіть у В'єтнамі та Камбоджі, у яких товарний експорт у ВВП 90 і 70%, частка промислових товарів в експорті займає понад 80%, а продовольство – менш як 10%. Мені невідома жодна країна з часткою продовольства в експорті понад 30%, у якої товарний експорт був вищим за 50% ВВП», – додав нардеп.
«Показники експорту в серпні, зумовлені розв'язанням логістичних проблем, ніяк не свідчать про те, що рух у цьому напрямі почався. Гадаю, попрацювати треба набагато ретельніше та глибше, ніж голосно заявити про наміри», — підсумував Гетманцев.
Чому на автомобільних пунктах пропуску утворилися величезні черги
Найєм зазначив, що винуватцями черг на кордоні традиційно вважають прикордонників і митників, але зараз проблема не в них. «Я не ідеалізую ці служби, але за останні чотири місяці їхня робота стала ефективнішою».
За його словами, головною причиною черг є низька ефективність роботи польських служб, які проводять фітосанітарний і ветеринарний контроль. «Про це знають не лише перевізники, а й представники органів обох країн, що мають здійснювати контроль. Але чомусь говорять про це пошепки, щоб нікого не образити».
З початку повномасштабного вторгнення Росії фітосанітарний і ветеринарний контроль на польському кордоні сповільнився в кілька разів. Як приклад заступник міністра навів пункт пропуску «Дорогуськ». До війни польські фітосанітарні та ветеринарні служби приймали там за добу приблизно 80 вантажівок. А наприкінці серпня – не більш як 25. На інших пунктах пропуску ситуація аналогічна.
«Рішення є. Ми його пропонували багато разів: збільшити кількість працівників фітосанітарних і ветеринарних служб на польській стороні. Ба більше, ми пропонували надати українських експертів, які б допомагали польським колегам. Або взагалі вивести цей контроль за межі пунктів пропуску вглиб країни», — написав Найєм.
Статистика українського експорту
