Міжнародна асоціація Інститут Геллапа провела глобальне дослідження ставлення людей до коронавірусної кризи. В Україні таке саме дослідження провели фонд «Демократичні ініціативи» разом із Київським міжнародним інститутом соціології. 
публікує головне з досліджень: про те як справляються уряди з пандемією, про загрози щодо її перебільшення, права людини, ставлення до вакцинування та як показники світу та України різняться між собою.
Перебільшена загроза коронавірусу
Згідно з дослідженням, більш ніж двоє з п’яти респондентів країн світу погоджуються з тим, що загрозу коронавірусу перебільшили. Така думка поступово зростає. Найбільше до неї схиляються індійці (більш як половина), а також значна частка населення Західної Азії, Африки та інших країн, які не є членами Європейського Союзу. Найбільше недооцінюють загрозу в Косово, на Філіппінах, у Нігерії та інших країнах.
Щодо України, то 51% респондентів вважають, що загроза коронавірусу є перебільшеною, а 43% цю думку не поділяють. Водночас населення Австралії, США та західних країн Європейського Союзу, найімовірніше, відкине таке твердження, а жителі Фінляндії, Британії, Японії та Кореї мають найбільші розбіжності. Водночас у дослідженні зазначається, що у квітні та травні 2020 року населення світу було більше впевнене в тому, що загроза коронавірусу є перебільшеною.
Чи перебільшена загроза коронавірусу. Інфографіка: фонд «Демократичні ініціативи»
Вакцина проти коронавірусу: ставлення в Україні та світі
Загалом вакцини проти коронавірусу мають довіру в усьому світі. Однак у деяких країнах (наприклад, Боснія й Герцеговина, Сербія, Чехія тощо) небажання вакцинуватися перевищує готовність це зробити, навіть якщо вакцини вважаються безпечними та ефективними.
Водночас дві третини населення вважають, що вакцинуватимуться в тому разі, якщо препарат буде загальнодоступним, безпечним і ефективним; чверть опитаних скоріше відмовляться від цього, приблизно 10% вагаються. Найбільшу готовність вакцинуватися виявляє населення Індії (85%) та Азії (80% у Східній Азії та 98% у В’єтнамі). Водночас в Україні таких 65%.
Щодо отримання вакцин жителями країн, то більшість опитаних вважають, що населення їхніх країн здебільшого вакцинується, ще 17% гадають, що ні, а 22% не вважають, що в цьому питанні буде більшість. Загалом позитивні відповіді дали жителі Східної Азії; у Росії, Східній Європі та Африці — негативні, а в Україні 52% респондентів вважають, що співвітчизники будуть вакциновані.
Водночас варто розуміти, що пандемія коронавірусу не спричинила значного негативного ставлення до вакцин у світі. Приблизно п’ята частина всіх опитаних у різних регіонах поділяють думку, що сьогодні ймовірність того, що їм буде зроблено щеплення, є або меншою, або набагато меншою. Найбільша частка припадає на Близький Схід і Європу (переважно країни східної частини ЄС і країни, які не є членами ЄС).
Готовність світу до вакцинації. Фото: фонд «Демократичні ініціативи»
Готовність світу до вакцинації. Фото: фонд «Демократичні ініціативи»
Готовність світу до вакцинації. Фото: фонд «Демократичні ініціативи»
Боротьба урядів країн із коронавірусом
Понад 50% населення країн світу згодні з тим, що їхні уряди добре справляються з пандемією, водночас дві п’ятих опитаних із цим не погоджуються, інші вагаються. Варто зазначити: якщо порівняти з опитуваннями, проведеними в попередні три хвилі пандемії, ставлення до дій урядів залишається позитивним, проте зараз схвалення їхніх дій трохи послаблюється.
Найбільш позитивно їх оцінює населення Індії та Австралії (86% и 82% відповідно). Водночас жителі Азії загалом були задоволені діями своїх урядів щодо боротьби з коронавірусом, якщо порівняти з іншими країнами. Водночас громадяни США, Європи та Латинської Америки зараз найбільш критично ставляться до того, як їхні уряди розв’язують проблеми, пов’язані з поширенням коронавірусу. В Україні ж респонденти незадоволені діями уряду (77%).
Як уряди країн справляються з пандемією. Інфографіка: фонд «Демократичні ініціативи».
Права людини в пандемію
Приблизно три чверті респондентів у світі готові пожертвувати деякими своїми правами людини, якщо це допоможе запобігти поширенню коронавірусу, чверть цю думку не поділяють. Однак очевидно, що населення все менше готове жертвувати своїми правами, оскільки навесні готових зробити це було приблизно 80%.
Найбільше жителів, які готові відмовитися від своїх прав, в Індії, Австралії, країнах Азії, Близького Сходу, Африки, а також західних країнах ЄС; до 90% населення Грузії та В’єтнаму; в Україні таких — 68%. Водночас респонденти в Росії, Латинській Америці, східній частині Євросоюзу та США не воліють відмовлятися від своїх прав, навіть якщо це допоможе запобігти поширенню вірусу. Велика частка неохочих спостерігається в Японії, Мексиці, Перу, Палестині.
Права людини в коронавірус. Інфографіка: фонд «Демократичні ініціативи»
Подорожі під час пандемії
Дослідники звертають увагу на те, що обмеження на поїздки зараз сприймаються як «нова норма». Так, понад три чверті країн погоджуються з тим, що вони запроваджені для боротьби з поширенням COVID-19, і позитивно їх сприймають. П’ята частина із цим категорично не згодна.
Наприклад, в Австралії, Східній Азії, США та ЄС позитивні відповіді сягають понад 80% усіх опитаних, в Україні — 58%. Найбільше із цим твердженням не погоджується населення Близького Сходу, країн Східної Європи та Росії (до 30% виступають проти).
«Автоматичне схвалення обмежень на поїздки свідчить про згуртованість суспільства. Утім, страх, як і раніше, домінує над свободою, і це є тривожним симптомом для демократій – через рік після спалаху вірусу й через кілька місяців після появи перших вакцин», — резюмують дослідники.
Подорожі під час пандемії. Інфографіка: фонд «Демократичні ініціативи»
У світі дослідження проводила міжнародна асоціація Інститут Геллапа — вона це робить кожного року. Наприкінці 2020-го його провели в 47 країнах світу, опитавши майже 45 тис. осіб. У кожній країні впродовж жовтня — грудня минулого року провели співбесіду приблизно з 1 тис. осіб особисто, телефоном або через інтернет.
В Україні дослідження провели фонд «Демократичні ініціативи» та Київський міжнародний інститут соціології. Опитування респондентів відбувалося на початку грудня методом телефонного інтерв'ю з використанням комп'ютера.
Читайте також
