Українські продовольчі торговельні мережі 14 квітня підписали меморандум, що обмежує строки оплати постачальникам базових харчових продуктів вітчизняного виробництва до 30 днів. Це може стати першим кроком для затвердження законопроєкту 6155, що дасть змогу вітчизняним виробникам оперативно отримувати кошти за поставлену продукцію. Але поки що учасники ринку чекають погодження меморандуму Антимонопольним комітетом, тому утримуються від коментарів. 
наводить основні тези меморандуму.
Наразі великі мережі можуть розраховуватися за поставлену продукцію протягом 90 днів, інколи навіть 120, що є проблемою для малих підприємств, бо створює дефіцит обігових коштів для них. У пояснювальній записці до законопроєкту 6155 «Про основні засади торговельної діяльності харчовими продуктами» навіть зазначається, що «коштом виробників фактично відбувається безвідсоткове кредитування торговельних мереж».
У меморандумі ритейлерів зазначено перелік продуктів, проплату за які хочуть зробити оперативнішою:
- крупи гречана, пшенична, ячна, горохова, перлова;
- цукор-пісок (буряковий);
- борошно пшеничне;
- хліб, батон;
- макаронні вироби з м’яких сортів;
- вермішель з борошна пшеничного вищого сорту;
- молоко (окрім тривалого зберігання);
- сир кисломолочний;
- кефір у плівці;
- масло вершкове жирністю 72,5%;
- сметана в плівці;
- яйця курячі (нефасовані) або категорії С1;
- олія соняшникова рафінована;
- м’ясо курятини;
- м’ясо свинини;
- овочі нефасовані «борщового набору» (картопля, морква, буряк, цибуля ріпчаста, капуста білокачанна);
- вода мінеральна негазована.
Також зазначено, що ці умови стосуються саме товарів вітчизняного виробництва, що не марковані як «органічна продукція». Меморандум підписали представники таких торговельних мереж, як-от АТБ, «Сільпо», «Ашан», Novus, Varus, «Коло».
Про що планують домовитися ритейлери та вітчизняні виробники
Меморандум «Про забезпечення стабільної роботи в Україні ланцюгу постачання харчових продуктів в умовах дії воєнного стану» оприлюднив у себе в телеграм-каналі голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
«Дуже задоволений тим, що кількарічні перемовини між мережами та виробниками досягли певного компромісу без регуляторного втручання держави. Як звичайний компроміс він не подобається обом сторонам, але згода вочевидь досягнута, що піде як на користь учасникам ринку, так і споживачам!» — прокоментував Гетманцев у телеграм-каналі.
Основні тези меморандуму:
- Обмеження строків розрахунку торговельними мережами за основні продукти (дивись перелік вище) встановити не більш як 30 календарних днів.
- Для виконання цієї умови постачальники мають правильно складати всі накладні та інші товаросупровідні документи. В іншому випадку торговельна мережа має право затримати платежі за продукцію.
- Сторони зазначають, що виконання умов меморандуму можливо лише в разі відсутності подальшого зовнішнього (неринкового) регулювання, зокрема з боку держави.
- Щоб зменшити наслідки неринкового регулювання, сторони ініціюватимуть скасування дії постанови КМУ №160 щодо строків розрахунків за товари істотної соціальної значущості в межах 10 календарних днів та постанови КМУ №1236 від 09.12.2020, що обмежує рівень торгової націнки в межах 10% на деякі продукти.
Загалом ставлення ритейлу до державного регулювання є доволі скептичним. Ще два тижні тому під час конференції «Незламний ритейл» представниця однієї з українських мереж на запитання про регулювання строків оплати постачальників відповіла:
«Від держави я не бачу тут регулювання й рішення, тому що це комерційні відносини між виробниками і ритейлерами. Кожен має виконувати свої зобов’язання. Винятком був 2022 рік, коли кожен із цим стикнувся й кожен по-своєму врегулював це питання… Там, де держава регулює, не завжди гарно. Бо ми зараз маємо регулювання відтермінування і націнок на продукцію, і це також погіршило ситуацію з обіговими коштами. Ми не можемо платити за відтермінування іншим постачальникам, тому що є регулювання за цими групами товарів».
