В Україні триває повномасштабна війна та знищення складів і ППО росіян. У битві за Південь за останні три доби ЗСУ завдали кілька успішних ударів по ворогу. Які цілі змогли уразити військові?
Як горить ППО росіян на Півдні
Триває операція Об'єднаних сил у південній оперативній зоні та вогневе ураження банку цілей у секторі. За останні 72 години завдано кількох результативних ударів.
Накрито позицію ППО ЗС рф поблизу шлюзу Каховського водосховища — росіяни розташувалися на затишному пустирі, щоб прикривати міст у Новій Каховці. Туди їм і прилетіло: ешелоновані системи, що «не мають аналогів», не дуже впоралися із черговим пакетом ракет.
Пожежа, детонації на позиціях, техніка, що намагається врятуватися, і «Панцир» у робочому стані передумав працювати за спеціальністю як об'єктовий засіб ППО. За даними об'єктивного контролю, знищено ПУ «С-300», ракети до них і РЕБ «Репелент».
Те, що в секторі вбито ППО, і те, що удар біля одного з двох стратегічних мостів пройшов і пройшов неодноразово — хороша динаміка. Це означає, що, нарощуючи вогневий вплив, можна знищити та змусити змінювати позиції ворожі ЗРК, запустивши тієї самої миті ударні безпілотники та дрони-камікадзе.
А всі історії, що росія здатна створити непробивний щит на кшталт «Залізного купола», — це просто агітки з рекламних проспектів їхнього ВПК.
Знищено й третій склад у тій самій Новій Каховці: знову «дискотека» о 5 ранку та снаряди, що розлітаються, — це стає гарною традицією.
Удари по Лазурному та Антонівському мосту
У ніч на 17 липня «прилетіло» в розташування противника в Лазурному. Це вже, найімовірніше, «Точка-У» — 82 км від можливого місця пуску через лиман, хоча на межі дістають і GMLRS. Накрито казарму, штаб батальйону, стоянку техніки та склад у пансіонаті «Чайка» — пів ночі палала потужна пожежа.

17 липня прилетіло в розташування противника у Лазурному
227-мм ракети GMLRS дісталися Антонівського мосту через Дніпро — два влучення в проліт, наскрізна діра, пробито арматуру.
Загалом нічого смертельного для такої капітальної споруди — два десятки ударів по розвідному мосту в Затоці півтонних бойових частин добре натякають на це. Як і пошматований «прильотами» міст у Лисичанську, через який ми провели кілька ротацій.

GMLRS дісталися Антонівського мосту через Дніпро
Але це знов-таки тимчасово — десяток таких влучань уже унеможливить перекидання важкої техніки та боєприпасів вагонами, доведеться стискатися та вводити ліміти, намагатися наводити понтони, які уражати набагато простіше.
До того ж працює накопичувальний ефект — з влучаннями по базах, парках, розташуваннях і складах просідає кількість готових автомобілів, логістика, світяться місця пусків ворожих ЗРК, ми дізнаємося більше про систему ППО в південній оперативній зоні, змушуємо противника відтягувати ресурси на той напрямок, куди вони не планують спрямовувати основні зусилля.
Су-25 із пенсіонерами та «прильоти» на 80 км
Це як з авіацією: 24 лютого вона «уразила всі цілі та виконала всі завдання», а 24 червня збили вже трьох пенсіонерів у Су-25 на літаках ПВК: наймолодшому з пілотів — 60 років. Динаміка щодо підготовки льотчиків і їхнє бажання лізти під «Стінгери» та «Містралі» на гранично малих висотах є зрозумілими навіть далекій від армії людині.

24 червня збили «Су-25» на літаках ПВК
Так само буде й з акцією «Жодної ночі без складу, що палає». А це ми ще не враховуємо мораль: коли на відстані 80 км по тобі регулярно приходять ракети, а ти спостерігаєш, як ППО, що «не має аналогів», стає на тапки, — це не надто приємне почуття.
З огляду на те, як часто «прилітає» на півдні, першим «прильотам» по мостах і позиціях ППО в них, як ми з коліс масуємо західну військову допомогу та ВТЗ у секторі, Південна оперативна зона — під нашою пильною увагою, а страждання противника в ній тільки починаються.