Юрій Савчук, командир роти ударних БПЛА «Чорний стриж» 103 бригади ТрО ім. Андрея Шептицького, до війни був за освітою філософом і працював в ІТ. Тепер він керує бойовими екіпажами, які завдають ударів по ворогу.
Наразі рота активно рекрутує людей, які готові приєднатися до Сил оборони. Speka поспілкувалася з Юрієм про дрони, особливості нового типу війни та труднощі у розвитку напрямку БПЛА.
Як виглядає день командира ударних БпАК
Савчук каже, що головне завдання командира — робота з людьми. Більша частина дня витрачається на координацію бойових екіпажів, зв’язок із штабом і забезпечення дронами, транспортом, озброєнням.
«Типовий день може початися ще вночі». Черговий доповідає про знищені цілі, ворожі обстріли та ротації. Уранці відбувається нарада з командирами взводів, а вдень — управління екіпажами в режимі реального часу через мережу стрімів.
«Максимально швидко підтвердити ціль і знищити її — це головний принцип нашої роботи», — підкреслює командир.
Юрій Савчук спілкується з учнями 9-х та 10-х класів львівського ліцею Гроно. Фото: РУБпАК Чорний Стриж
Проте «оскільки «паперову армію» ніхто не скасовував», командиру роти доводиться постійно відвідувати адмінвідділ частини для «розв’язання бюрократичних питань».
Також він бере участь у плануванні застосування БПЛА роти під час конкретних операцій з командиром бригади, начальником БПС та командирами інших підрозділів.
Як безпілотники координуються з іншими родами військ
Дрони працюють у тісній взаємодії з піхотою, артилерією, інженерними військами та підрозділами РЕБ. «Ми використовуємо натовський принцип ISTAR», — каже Савчук. Це система, що забезпечує моніторинг поля бою через спеціальні системи, як «Дельта» та «Вежа», обробку, аналіз та пріоритизацію даних про виявлені цілі, після чого інформація оперативно передається підрозділам БПС, артилерії та командному складу.
Завдяки цьому командири в режимі реального часу можуть ухвалювати швидкі та обґрунтовані рішення. Абревіатура ISTAR означає: розвідка, спостереження, цілевказання та рекогностування.
Екіпаж «Четвертий» РУБпАК «Чорний Стриж» знищує розвідувальний БПЛА ворога (відео)
Your browser doesn't support HTML5 video.
Які виклики під час використання ударних БПЛА в міських боях
Міська забудова ускладнює застосування FPV-дронів через радіотіні (загасання сигналу через перешкоди на його шляху. – 
). «Будівлі є надійним укриттям, а обмежена потужність боєприпасу не дозволяє зруйнувати бетонні конструкції». Для роботи у таких умовах використовують важкі нічні бомбери, як-от Nemesis, Vampire, Heavy Shot, які можуть скидати 8-10 кг боєприпасів. FPV-дрони ефективніші працюють на відкритій місцевості проти техніки та живої сили ворога.
Як боротися з ворожими засобами РЕБ
Противник постійно намагається глушити канали зв’язку дронів. «Ми аналізуємо частоти подавлення і змінюємо частоти управління». Інженери підрозділу модифікують приймачі та передавачі, використовуючи нестандартні частоти. Це технологічне змагання, у якому важливо бути на крок попереду.
Що визначає ефективність ударного БпЛА
Якісні комплектуючі та професійне складання дронів є критично важливими. «Краще мати менше дронів, але таких, які точно долетять до цілі», — каже командир роти ударних БПЛА «Чорний стриж». Підрозділ стандартизує обладнання, а також вдосконалює боєприпаси, оскільки їхня якість безпосередньо впливає на результат роботи.
Проте більш важливою є «якісна підготовка екіпажів та мотивований особовий склад», який зможе ефективно застосовувати ці дрони.
Працює рота УБпАК 103-ї бригади територіальної оборони. Фото: 103 ОБр ТрО
Як погодні умови впливають на застосування дронів
Дощ, вітер, туман і снігопад значно ускладнюють використання БпЛА.
Які українські дрони використовує БпАК «Чорний стриж»
Для розвідки найкраще підходять «мавіки», а з FPV-дронів ефективно працюють Suriken, Shrike, «Грім», Vyriy. «Ми співпрацюємо з виробниками, тестуємо нові рішення та вдосконалюємо збірку», — каже командир.
Українські ударні бомбери Vampire і Nemesis також добре зарекомендували себе у підрозділі під час виконання бойових завдань.
Якою була найскладніші операції підрозділу
Одним із найскладніших викликів була участь у Курській операції, де екіпажі підтримували піхоту на ворожій території, працювали в умовах постійної зміни позицій та організовували безперервну логістику.
Підготовка до запуску дрона. Фото: 103 ОБр ТрО
Якими навичками має володіти оператор ударного дрона
Головне — мотивація знищувати ворога. «Технічні знання можна отримати, а от бажання вбивати за Україну — це основа». Будуть у пригоді аналітичне мислення, здатність швидко навчатися і працювати в команді.
Основні виклики розвитку БПЛА в Україні
Дефіцит комплектуючих
Основна частина компонентів для дронів виробляється за кордоном, а їхній імпорт обмежений як логістичними труднощами, так і регуляторними обмеженнями. Це створює постійну загрозу для стабільності виробництва та модернізації БПЛА. В Україні вже є кілька інженерних команд, які працюють над створенням власних комплектуючих, проте їхня діяльність поки що не набула масового характеру. Головними перешкодами є низький внутрішній попит, висока собівартість виробництва, складні умови ведення бізнесу в умовах війни, а також бюрократичні труднощі з отриманням патентів та сертифікації Міноборони.
Брак спеціалістів
В армії відчувається дефіцит кваліфікованих інженерних кадрів, які можуть не лише збирати дрони, а й:
- розробляти нові технічні рішення;
- стандартизувати обладнання;
- забезпечувати підтримку бойових підрозділів.
Обмежене фінансування
Розвиток ударних дронів вимагає значних фінансових вкладень у дослідження, виробництво, тестування та навчання операторів. Недостатність бюджетного фінансування гальмує впровадження нових технологій і не дозволяє в повній мірі забезпечити війська сучасними безпілотними системами. Для масштабного розвитку галузі необхідне стабільне фінансування як з боку держави, так і через залучення приватних інвесторів та міжнародних партнерів.
Читайте також
