Військова самостійність як стратегія: що Україні варто взяти від Ізраїлю

Автор

Артур Гмиря

Україна має всі шанси стати сильним і самодостатнім військовим гравцем, але для цього потрібно зробити ключові висновки з досвіду інших країн.

Одним із прикладів є Ізраїль, який пройшов шлях від міжнародної ізоляції до статусу воєнної потуги. Військовий експерт Ігаль Левін в інтерв'ю наголошує, що Україна не може покладатися виключно на Захід і має будувати власну незалежну військову силу.

Головний урок Ізраїлю: опора тільки на себе

Протягом перших десятиліть існування Ізраїль був у гіршій ситуації, ніж Україна сьогодні. Він не мав ані союзників, ані підтримки, ані достатньо ресурсів. США тоді не тільки не допомагали, а й запровадили ембарго на постачання зброї. Але Ізраїль вижив, спираючись на власні сили, використовуючи чорні ринки, захоплену техніку та розбудовуючи власний ОПК.

«Треба покладатися на свої національні збройні сили, на своїх інженерів, своїх учених, своїх економістів, своїх робітників, своїх учителів, свою націю. Тому що ніхто не буде помирати за Україну, ніхто не буде воювати за Україну, крім самих українців», – наголошує головний урок перших років існування Ізраїлю Ігаль Левін.

Військова самостійність як стратегія для України

Україна вже робить важливі кроки у створенні власних систем озброєння. Перші результати – розробка лінійки безпілотників, артилерійських систем «Богдана» і робота над балістичними ракетами. Але цього недостатньо.

Ізраїль не тільки виробляє власну зброю, а й розвинув потужну наукову та інженерну базу. Це дозволяє йому бути технологічним лідером у сфері військових розробок. Україні потрібно не лише закуповувати зброю за кордоном, а й розвивати власне виробництво в партнерстві з країнами ЄС.

Ба більше, Левін наголошує, що Україна вже має непогане виробництво, але часто воно завантажене тільки наполовину через нестачу фінансування, тому залучення грошей ЄС у ОПК має бути головним завданням нашої дипломатії.

Україна – частина Європи, але автономність критично важлива

На відміну від Ізраїлю, Україна має підтримку Європи, яка зацікавлена в її безпеці. Проте це не означає, що Київ може повністю покладатися на європейських партнерів.

«Американці не вічні. Наступний президент може змінити курс і припинити допомогу. Тому в Ізраїлі розуміють: дякуємо США, але розраховуємо тільки на себе», – переповідає логіку євреїв щодо автономності власного виробництва Левін.

Така ж логіка має працювати для України: максимальна інтеграція у європейську систему оборони, але без критичної залежності.