Успіх воєнних дій великою мірою визначається не на лінії фронту, а в тилу і ще задовго до зіткнення. Адже наявність достатньої кількості зброї, боєприпасів, допоміжної техніки та можливості їх вчасно поповнювати — критично важлива як для наступу, так і для оборони.
Україна виготовляє самохідну артилерію, різноманітні дрони, снаряди, системи ППО та ракетні комплекси. Усе це є частиною величезної системи українського оборонно-промислового комплексу, до якого залучено майже 300 тис. людей зі складною ієрархією, логістикою, виробничими циклами тощо.
Незабаром буде 1000 днів від початку повномасштабної війни. До цієї сумної дати SPEKA та 
підготували спецпроєкт, мета якого — розповісти, як агресія окупантів вплинула на Україну та українців. У цьому матеріалі розповідаємо про шлях українського ОПК.
Обсяги виробництва зброї Україною: що відомо
Очевидно, що під час війни точні дані про виробництво зброї, снарядів та компонентів є таємною інформацією, яка може бути використана ворогом. Саме тому більшість даних не оприлюднюють або повідомляють із затримкою. Публічні закупівлі складників, як і державні оборонні контракти, засекречені. Тому ми будемо послуговуватися лише відкритою інформацією, яку оприлюднили урядові структури або учасники ринку.
Натепер контрактами на постачання зброї для українського війська займається Агенція оборонних закупівель, яка фактично прийшла на заміну Департаменту військово-технічної політики у Міноборони. Це не єдина структура. Наприклад, Головне управління розвідки закуповує окремо, тому що, на відміну від інших підрозділів Міноборони, розвідники можуть замовляти зброю і техніку, яка офіційно не стоїть на озброєнні в Україні.
Як змінився український ВПК від початку повномасштабної війни
Підприємства оборонно-промислового комплексу в Україні стали пріоритетними мішенями для росії й зазнають ракетних та артилерійських обстрілів. Приблизно третина зі 100 найбільших підприємств потрапила під обстріли, була в окупації або повністю знищена. Збитки наразі порахувати важко, але навіть за часткових руйнувань це щонайменше десятки мільярдів гривень.
Чимало оборонних заводів, які розташовувалися поблизу лінії фронту, довелося перевезти. Наприклад, Краматорський завод важкого верстатобудування, який, окрім цивільних розробок, працює над САУ «Богдана», релокували на захід України.
САУ «Богдана». Фото: АрміяІнформ
Та попри суворі зовнішні умови та величезні ризики ВПК зміг збільшити виробничі потужності.
За словами ексміністра стратегічних галузей промисловості України Олександра Камишіна, українські оборонні підприємства у 2023 році збільшили виробництво утричі щодо 2022-го. А у 2024 році пріоритетною ціллю було масштабувати виробництво ще у шість разів (за перші вісім місяців вдалося вирости вдвічі).
Подекуди йдеться про кратні збільшення обсягів виробництва. Наприклад, точну кількість боєприпасів, яку виробляє Україна, тримають у секреті, але лише у 2023 році кількість вироблених мінометних боєприпасів збільшилась у 48 разів, а артилерійських — у 2,8 раза. Ще відомо, що за перші шість місяців 2024 року в Україні виробили у 25 разів більше боєприпасів для артилерії та мінометів, ніж за весь 2022-й.
Але в абсолютних цифрах помітно, що це ефект низької бази. Стосовно мінометних боєприпасів, наприклад, за словами міністра Мінстратегпрому Германа Сметаніна, це зростання «з нуля до мільйонів на рік».
Ймовірно, це стосується також деякого іншого озброєння. Президент Володимир Зеленський в інтерв’ю сказав: «Ми випускаємо «Нептуни» (ракетний комплекс), «Стугни», «Корсари» (протитанкові ракетні комплекси). Не можу сказати [точні цифри], але випускаємо таку кількість «Стугн» і «Корсарів», що це навіть не у десятки разів більше, ніж до війни, це просто колосальні цифри. Вони постійно на фронті, їх схвалюють наші військові, хочеться ще більше, але ви не уявляєте, яку кількість ми будуємо».
ПТРК «Стугна». Фото: Вікіпедія
Також вдалося запустити виробництво снарядів західного калібру (155 мм), патронів для стрілецької зброї, самохідної артилерійської установки «Богдана» (15 на місяць), та що особливо важливо — БПЛА. Лише FPV-дронів у 2024 році законтрактували понад 1 млн, а потенціал виробників оцінюють у 4 млн штук на рік.
Загалом в Україні працюють 500 військово-промислових підприємств, з них 100 державних і 400 приватних. Деякі приватні виробники входять до об’єднання Технологічних сил України.
Водночас є випадки не лише нарощення, а й згортання виробництва. Наприклад, Мінстратегпром повідомив, що наразі Україна не виготовляє танки, а лише ремонтує наявні та отримує нові від союзників. Ймовірно це пов’язано як і з ударами по Харківському танковому заводу, так і з тим, що роль цього типу техніки знизилась у сучасній війні. Танкові дуелі відійшли у минуле. До прикладу, лише 5% ворожих танків були знищені нашими танками. Решта втрат противника — від мін, артилерії, ПТРК та БПЛА.
Хто фінансує український ОПК
Через брак коштів Україна виробляє недостатньо озброєння, а Міністерство оборони не може закупити навіть ті обсяги, що вже є. Через обмеженість бюджету уряд здатен контрактувати лише приблизно третину того, що можуть виробити державні та приватні компанії. Сумарно вони можуть виготовляти зброї та техніки на $18 млрд, але держава може замовити приблизно на $6 млрд. Також уряд забороняє експортувати військову продукцію для продажу за кордон.
Розв’язати проблему браку коштів намагаються у кілька способів. У листопаді Кабмін схвалив програму пільгового кредитування ОПК. Підприємства, які Мінстратегпром визнає критично важливими, зможуть отримати кредит до 500 млн грн на термін до п’яти років під 5% річних. Кошти можна буде витратити або на поповнення оборотного капіталу, або на реалізацію інвестиційних проєктів. Розмір кредиту — до 100 млн грн на оборотний капітал і до 500 млн на інвестиційні проєкти.
Під час повномасштабної війни в Україні з'явилося багато розробок дронів. Фото: Вікіпедія
Низка країн уже інвестують в українські оборонні компанії. Найпершою була Данія. У квітні країна профінансувала 18 самохідних гаубиць «Богдана» українського виробництва, які вже надійшли ЗСУ. Пізніше Данія повідомила, що інвестує майже 600 млн євро у зміцнення промисловості України: 175 млн євро від королівства, а ще 400 млн — з частки прибутків від заморожених російських активів. Вкладатимуть кошти у розвиток українських ударних БПЛА, ракет і протитанкових комплексів.
Крім того, Україна і Литва поглиблюватимуть співпрацю у ВПК. Колаборація передбачає спільне виробництво БПЛА і компонентів до них, боєприпасів, засобів РЕБ та розроблення передових технологій. Виділили 800 млн на розвиток українських дронів і США. Ці кошти насамперед витрачатимуть на доопрацювання та локалізацію виробництва.
Брак пороху та запчастин
Війна в Україні, а згодом конфлікти на Близькому Сході надзвичайно підняли світовий попит на боєприпаси та порох. Це основне вузьке місце, яке заважає нарощувати виробництво снарядів усім сторонам війни.
Окрім того, Україні бракує багато інших компонентів. Наприклад, ми майже повністю покладаємось на союзників у постачанні ракет для ППО. А майже усі камери, тепловізори та мікросхеми отримуємо із країн Азії, насамперед із Китаю.
Щоб зменшити цю залежність, уряд планує запустити бібліотеку складників для вітчизняних виробників озброєння. У ній виробники зможуть знаходити постачальників необхідних деталей для своєї зброї, якщо вони є в Україні.
Українські компоненти іноді можуть бути дорожчими, але будуть якіснішими, постачатимуться швидше, а продавець враховуватиме зворотний зв'язок. Наприклад, український виробник FPV-дронів Odd Systems нещодавно освоїв виробництво дешевих тепловізійних камер «Курбас 256» для ударних безпілотників.
Бум промисловості
Попри всі труднощі виробники зброї бачать величезні перспективи у розбудові бізнесу в Україні. Причин кілька. Серед них — постійний попит від Сил оборони, можливість швидко тестувати зброю у реальних умовах та потреба у ремонті та обслуговуванні техніки.
Деякі світові компанії, що виробляють зброю, вже надали згоду на виробництво або власне представництво на території України. Однією з перших була Baykar Makina — турецька компанія, що спеціалізується на виробництві БПЛА. Адже ще до повномасштабного вторгнення країни домовились про будівництво заводу для випуску Bayraktar.
Завершити об’єкт в Україні планують до серпня 2025 року, старт роботи залежатиме від перебігу російсько-української війни. Варто зазначити, що українські двигуни вже використовує Baykar під час виробництва декількох типів БПЛА.
Ще у червні 2024-го Rheinmetall через понад рік після анонсу відкрив в Україні підприємство для ремонту бронетехніки, а згодом планує і виготовляти її тут. Концерн збирається побудувати другий із чотирьох запланованих заводів. Rheinmetall хоче налагодити виробництво танків, систем ППО та боєприпасів в Україні.
Компанія Rheinmetall планує відкрити в Україні велике виробництво. Фото: Вікіпедія
Британський холдинг BAE Systems має відкрити свій офіс в Україні найближчим часом, після чого планує запустити виробництва запчастин для легкої гаубиці калібром 105 мм. Ймовірно, що надалі компанія перейде до виготовлення в Україні складніших видів озброєнь.
Не відстають і українські зброярі. За останні три квартали доходи Укроборонпрому зросли на 50% щодо аналогічного періоду 2023 року, а загальний обсяг виробництва та ремонту збільшився на 408%. Те саме стосується й приватних виробників. Виробник бронеавтомобілів «Варта» та «Новатор» — компанія «Українська бронетехніка» — у 2022-му збільшив виторг у 127 разів, до 13 млрд грн, завдяки нарощуванню виробництва.
Читайте також
