Що відбувається між Індією та Пакистаном у травні 2025
Ситуація в штаті Кашмір знову загострилася 22 квітня 2025 року після нападу терористів на туристів у районі Пахалгам – індійській частині регіону. Серед нападників були й громадяни Пакистану, загинули 26 осіб, щонайменше 20 – отримали поранення. Індія звинуватила Пакистан у причетності до теракту, що Ісламабад категорично заперечує.
Згодом країни наклали взаємні санкції: торгове ембарго, закриття кордону, припинення авіасполучення. Індія навіть призупинила дію договору про розподіл вод, критично необхідну для частини Пакистану, адже близько 80% оброблюваних земель країни залежать від вод басейну річки Інд.
Прем’єри країн Нарендра Моді та Шахбаз Шариф надали власним військовим карт-бланш. Проте якщо Індія збирається «покарати» бойовиків на території іншої країни, то Пакистан був готовий лише відповідати на можливі удари.
Взаємні обміни заявами довели до початку Індією «Операції Сіндур» 6 травня. За словами індійців, вона націлена на об'єкти терористів у Пакистані, які використовувалися для планування нападів. Ситуація посилила побоювання щодо початку війни між двома ядерними державами.
The Page розповідає, чи варто боятись початку Третьої світової через протистояння двох ядерних держав, на чому вже спекулюють деякі коментатори.
Чому Індія та Пакистан воюють вже майже 100 років
Історія Індо-пакистанського конфлікту – це постійні домовленості дотримання припинення вогню та їх порушення через чергові атаки тренованих у Пакистані терористів або ж заворушення в Кашмірі, часто спровоковані діями влади Індії.
Конфлікт між країнами виник внаслідок розділу Британської Індії 1947 року. Це створило мусульманську більшість у Пакистані та індуїстську більшість в Індії та надало змішаним регіонам Джамму та Кашміру можливість обрати, до якої країни приєднатися.
Британська Індія у виданні The Imperial Gazetteer of India, 1909 рік. Британська Індія зафарбована рожевим кольором, князівські штати — жовтим
Зрештою влада Кашміру погодилась приєднатися до Індії, що спровокувало індо-пакистанську війну 1947-48 років. Карачинська угода 1949 року тимчасово припинила насильство в регіоні, встановивши лінію припинення вогню.
Проте напруженість постійно зростала, доки у 1965 році прикордонні сутички не переросли у повномасштабну місячну війну з кількатисячними втратами з обох сторін.
Вже у 1971 році Індія та Пакистан провели ще одну 13-денну війну за Східний Пакистан, причому індійські війська допомогли місцевим бенгальцям здобути незалежність, що привело до утворення сучасного Бангладешу.
Індія та Пакистан спробували встановити мир Сімлською угодою 1972 року, яка створила Лінію контролю. Цей тимчасовий акт розділив Кашмір на два адміністративні регіони під контролем двох держав, так є і донині.
У 1999 році пакистанські солдати перетнули лінію контролю, спровокувавши Каргільську війну: протягом трьох місяців загинули сотні військових з обох боків.
Із 2003 року обидві країни формально підтримували припинення вогню, проте регулярно обмінювались ударами через спірний кордон. Обидві сторони звинувачують одне одну в агресії та стверджують, що стріляють у відповідь на напади. До прикладу, у 2017 році було зареєстровано понад 3 тис. ударів, у першій половині 2018 року – майже тисячу, але в деякі роки реєстрували й всього кілька порушень, так було і у 2024-му.
26 листопада 2008 року стався інцидент схожий на нинішнє загострення. Бойовики за три дні провели низку терористичних актів і вбили 166 людей у Мумбаї, серед яких і 6 американців. Індія та США звинуватили в цьому пакистанське терористичне угруповання «Лашкар-е-Тайба», пов’язане з «Аль-Каїдою» та нібито головним розвідувальним агентством Пакистану. Проте того разу індійський уряд співпрацював з пакистанським, щоб притягнути винних до відповідальності.
Такі ситуації протягом 21 століття повторювалися вже кілька разів, доходило й до бомбардувань таборів бойовиків на території Пакистану та збиття індійських літаків.
У 2019 році уряд Нарендри Моді розпочав жорсткі заходи з посилення безпеки в Кашмірі, що перебуває під управлінням Індії, і скасував особливий статус регіону, який надавав йому обмежену автономію з 1949 року. Це, звісно, не сподобалось Пакистану й місцевим бойовикам.
Що стало причиною нової фази конфлікту Індії та Пакистану
Розділений на три частини Кашмір. Третю, на північному-сході, контролює Китай
Протягом 2024 року насильство в Кашмірі тривало у відповідь на зростаючі зусилля Нью-Делі консолідувати територіальний контроль над регіоном.
У червні 2024 року бойовики відкрили вогонь по автобусу, що перевозив паломників до індуїстської святині в місті Реасі – дев'ять людей загинули та понад тридцять отримали поранення. У жовтні бойовики вбили сімох людей у Кашмірі на будівельному майданчику тунельного проєкту, що з'єднує Кашмір з північним регіоном Ладакх. Атака 22 квітня 2025 року стала останньою краплею для Індії.
З моменту нападу індійські та пакистанські війська щодня обмінювалися вогнем через Лінію контролю. США та Китай закликали до деескалації, причому Пекін виступив за незалежне розслідування нападу.
Що атакували Індія та Пакистан
6 травня Індія вдарила по Пакистану кількома десятками балістичних ракет: загинули щонайменше 26 мирних жителів і 46 зазнали поранень. При цьому жодна зі сторін не розпочинала наземної операції. Попри загострення минулої ночі, бойові дії не переросли у війну чи конфлікт високої інтенсивності на лінії розмежування двох армій.
Протягом атаки вночі 6 травня, якщо вірити списку цілей від Reuters, Індія била виключно по об’єктах, які, за даними спецслужб країни, використовуються терористами, що діють у Кашмірі. Більшість таборів розташовані відносно недалеко від фактичного кордону між Індією та Пакистаном: від 6 км до 30 км. Ісламабад заявив, що шість пакистанських населених пунктів стали мішенню і що жоден з них не був табором бойовиків.
Індія постійно повторює, що атакує не військові об’єкти Пакистану, а саме інфраструктуру терористичних груп на території країни. До речі, пакистанське терористичне угруповання «Армія Мухаммеда» стверджує, що десять членів сім'ї її лідера Маулани Масуда Ажара і четверо його близьких соратників загинули в результаті удару Індії по місту Бахавалпур в Пакистані.
Тим часом Пакистан повідомив, що його армія збила п'ять літаків ВПС Індії і один БПЛА. Також країна відповіла бомбардуванням близької до лінії зіткнення території Індії.
Попри те, що Пакистан постійно публічно обіцяє помститися й активно грає м’язами, він досі так і не розпочав обіцяної «відплати». Ба більше, від нього вже пролунало кілька заяв з пропозицією припинення вогню. Міністр оборони Пакистану Хаваджа Асіф заявив, що військові готові утриматися від подальших дій, якщо Індія припинить свої операції.
Намагаються врегулювати конфлікт і США з Китаєм. Держсекретар Марко Рубіо вже кілька разів телефонував ключовим посадовцям обох країн. Китай веде переговори з Пакистаном та закликає Індію до припинення вогню.
Попри напруженість і ядерний статус обох держав, багато військових аналітиків ставлять під сумнів їхнє бажання вести справжню війну.
«Очевидно, що Пакистан у війні не зацікавлений зовсім, а Індія хоче красиво й ефектно відповісти на теракт – і на цьому закрити питання, показавши своїм, що не стерпіли. Підсумок – чергові прикордонні постріли», – висловив свою думку військовий аналітик Ігаль Левін.