«Демократична опозиція», єдиною спільною метою якої було повалення ПІС, перемогла на виборах до Сейму Польщі, набравши на три партії 53,8%. Але серед опозиції є справжні розбіжності думок щодо майбутнього Польщі.
Чи є вона життєздатною, в інтерв'ю The Page пояснив Михайло Красюк, член правління Польської асоціації зі зв'язків з громадськістю.
Повне інтерв'ю щодо підсумків виборів у Польщі дивіться тут (відео)
Чим партії «Демократичної опозиції» такі різні
Михайло пояснює, що всі політичні проєкти, які брали участь у цих виборах, є внутрішньо неоднорідними. Наприклад, у «Громадянську коаліцію», крім «Громадянської платформи» (Туска), входять ще «Новочесна» і «Зелені». Якщо «Платформа» трошки консервативніша, то зелені трошки лівіші, але не такі ліві, як «Лівиця».
«Зараз вже починають питати, як будуть відчувати себе в коаліції ліві радикали разом із консерваторами Головні. Тим більше що Косіняк-Камиш (голова «Польської селянської партії» – друга половина «Третього шляху») вже на другий день після виборів сказав, що його люди ніколи не проголосують за право на аборт», – зазначає член правління Польської асоціації зі зв'язків з громадськістю.
Навіть для поміркованих лівих – це принципова річ. Те саме стосується впливу церкви на життя суспільства, який консерватори захищатимуть до останнього, а ліві будуть з цим до останнього боротися.
«Можливо, бажання не пустити ПІС до влади знову буде їх тримати разом», – підсумовує Михайло.