Ледве не сірим кардиналом всієї торговельної війни США проти Китаю є людина, ім’я якої мало хто чув в Україні. Саме він є батьком-засновником мит проти Китаю під час першої каденції Дональда Трампа.
Нині ж новообраний президент США обіцяє обкласти ЄС мінімальним 10% митом на всі товари, а КНР – 60%. Деякі китайські товари взагалі під загрозою трьохзначних бар’єрів на шляху до ринків США. Також Трамп не раз заявляв у інтерв’ю під час президентських перегонів 2024-го: «Найкрасивіше слово в словнику – це мита. Це моє улюблене слово».
Проте звідки така любов президента до мит? Усі свідчення вказують на Роберта Лайтгайзера, торгового представника США в 2017-2021 роках. проаналізував його ідеї протекціонізму на основі книги Лайтгайзера «No Trade Is Free» (Торгівля не є безкоштовною (офіційного перекладу немає) 2023) та аналітичних статей західних медіа.
Вплив Роберта Лайтгайзера на торговельну політику США
У міжнародних відносинах вважається, що одним із ефективних інструментів тиску на супротивника з метою примусити його до виконання умов або стримування агресивної поведінки без негайної військової ескалації є мита.
Роберт Гілпін, відомий дослідник-реаліст, стверджував, що мита завдають шкоди економіці противника, але залишають простір для переговорів і деескалації. Тому вони є непоганим інструментом боротьби. Проте цю думку розділяють далеко не всі дослідники, а емпіричні дані не особливо підтверджують ефективність мит.
Як змінилась торговельна політика США
Останні десять років торговельна політика США все більше орієнтується на захист національних інтересів, і значну роль у цьому відіграв Роберт Лайтгайзер, колишній торговий представник США часів першої каденції президента Дональда Трампа.
Foreign Policy підкреслює, що саме його ініціативи сформували відхід від багатосторонньої системи міжнародної торгівлі, закріпленої попередніми президентами, на користь стратегій «економічного націоналізму».
Проте і після обрання Джо Байдена політика мит проти Китаю залишилась і навіть була підсилена. Наприклад, адміністрація Байдена підвищила на:
- 100% мита на електромобілі (з 25%);
- 50% мита на напівпровідники (із 25%);
- нові 25% мита на сталь, алюміній та літій-іонні акумулятори.
Своєю чергою, Дональд Трамп обіцяє обкласти митами ще більшу кількість китайських товарів і збільшити наявні. Після перемоги республіканця на виборах президента США 2024 року Лайтгайзер, ймовірно, обійме ще вагомішу посаду – міністра фінансів, де матиме більше інструментів для впровадження власних політик.
Місія Лайтгайзера: мінімізація торговельного дефіциту та американський протекціонізм
Важливим критерієм для Лайтгайзера є мінімізація торгового дефіциту США, що у 2023 році досяг $773 млрд. Традиційно економісти вважають дефіцит результатом високого рівня споживання у США та низьких заощаджень, проте Лайтгайзер бачить у цьому економічний виклик, який можна вирішити за допомогою активної державної політики.
Він пропонує послабити долар, щоб підвищити конкурентоздатність американського експорту, а також здійснити низку заходів для обмеження імпорту, що приведе до збільшення виробництва всередині США та створення великої кількості робочих місць. Проте ефективність такого виробництва на глобальному ринку залишається під питанням.
Як Лайтгайзер збирається вирівнювати торговий баланс США
Його книга дає можливість передбачити, як далеко можуть зайти мита. Мита мають бути накладені на весь імпорт «за прогресивно вищою ставкою з року в рік, поки ми не досягнемо балансу». Іншими словами, 10-відсотковий мінімум на всю торгівлю – це лише початок для старту переговорів між країнами.
Реформа податкової системи для підтримки експорту
Лайтгайзер виступає за зміну податкової системи США з метою посилення конкурентоспроможності американських товарів на глобальному ринку.
Наразі більшість країн використовують податок на додану вартість (ПДВ), який не поширюється на експортовані товари. Американські компанії, що експортують товари до Європи, стикаються з подвійним оподаткуванням через те, що податки США здебільшого базуються на доходах, і такі податки не підлягають відшкодуванню згідно з правилами глобальної торгівлі.
Лайтгайзер пропонує запровадження «прикордонного коригування» податкової системи США, щоб подолати цю конкурентну нерівність і експортні товари не обкладалися додатковими податками.
Мита та санкції на продукцію з високим рівнем вуглецевих викидів
З огляду на загрози зміни клімату, Лайтгайзер частково підігрує демократам і підтримує введення мит на продукти з інтенсивними викидами вуглецю. Він аргументує це тим, що інакше виробляти такі товари буде вигідно іншим країнам, «використовуючи набагато більше вуглецю, ніж ми могли б допустити тут».
До них можуть належати цемент, добрива та алюміній. Ця політика, яка вже частково реалізується в ЄС, дозволить знизити імпорт товарів із вуглецево-інтенсивними виробничими процесами, сприяючи захисту довкілля.
Поглиблення економічної війни з Китаєм
Ключовим напрямом для Роберта Лайтгайзера є обмеження впливу Китаю на економіку США. Він пропонує анулювати статус найбільшого торгового партнера для КНР та ввести нові мита на китайські товари, що не відповідають американським екологічним і трудовим стандартам.
У своїй книзі Лайтгайзер пропонує заблокувати весь імпорт, якщо компанії-експортери не дотримуватимуться американських стандартів захисту довкілля, трудових правил та охорони здоров'я і безпеки працівників. Звичайно, у китайців з кожним із цих пунктів існують серйозні проблеми.
Лайтгайзер стверджує, що Китай є «найбільшою загрозою, з якою американська нація та її система західного ліберально-демократичного правління зіткнулися з часів Американської революції».
Які ідеї міжнародної торгівлі сповідує Роберт Лайтгайзер
Зростання протекціонізму в США, особливо на тлі політики Лайтгайзера, може мати негативні наслідки для глобальної економіки. Інші країни можуть відповісти запровадженням аналогічних мит, що скоріше за все призведе до нових торгових війн і зниження економічної стабільності на міжнародній арені.
Самі ж ідеї американця та його книгу можна підсумувати цитатою Рональда Рейгана (до речі, Лайтгайзер був заступником торгового представника США за часів його президентства).
«Насамперед вільна торгівля має бути чесною торгівлею. Коли ваш ринок закритий для експорту з інших країн, це більше не є чесною торгівлею. Коли уряди субсидують свої підприємства і ферми для того, щоб демпінгувати ціни на інших ринках, це більше не вільна торгівля. Коли держава заохочує нелегальне копіювання нашого продукту, це більше не вільна торгівля. Коли країни допомагають своїм експортерам, порушуючи міжнародні закони, і поле більше не є рівним, це більше не вільна торгівля. Коли держави субсидують власну індустрію на шкоду своїм конкурентам, це більше не вільна торгівля», – сказав Рейган під час зустрічі з бізнесом у 1985 році.
На цих складових акцентує увагу й сам Лайтгайзер у своїй книзі, тому він готовий обкласти всіх і вся митами, допоки не буде встановлена справедлива вільна торгівля.
Він вважає, що саме мита та погрози ними Рейгана зробили можливою угоду Plaza Accord, коли країни G5 погодилися масово продавати свої долари, щоб здешевити його і таким чином «вирівняти поле» для США.