Facebook Pixel

Зимове дизпаливо: як правильно заправляти автомобіль у морози

Фото: Santmyer

Фото: Santmyer

Дизельне паливо — один із типів пального, який має великий попит у світі. Сьогодні його виробляють удвічі більше, ніж бензину. Попит на нього зумовлений відносною дешевизною і вищим ККД. А головний мінус — низький поріг фільтрованості, тобто погана морозостійкість. Якщо «літній» бензин у мороз лише ускладнить процедуру запуску мотора, то дизельне паливо, що залите не за сезоном, може вивести з ладу досить дорогу паливну апаратуру.

Тому в морози потрібно бути особливо уважними. Якщо сумніваєтеся, попросіть перед заправкою оператора АЗК надати вам паспорт на партію дизпалива, що міститься в цистернах. У документі обов'язково має бути відповідна позначка. Регулювальний циркуляр — ДСТУ EN 116:2012 — вимагає для «зимового» дизпалива граничний температурний поріг рухливості -20°С і -5°С для «літнього».

«Основні ризики у власників дизельних автіок з'являються в зимовий період, адже візуально відрізнити зимову солярку від лiтної практично неможливо — потрібен лабораторний аналіз. — попереджає Олександр Мельничук, директор департаменту стратегічного маркетингу та інновацій «БРСМ-Нафта». — Літне ДП мутніє при -5°С, зимове — після -20°С. Після чого, якщо температура опуститься ще на 3-5°С, починается випад в осад парафінових пластівців, що призводить до засмічення фільтра і в підсумку зупинці автiвки. Тому, щоб зберегти двигун в зимовий час, рекомендую заправлятися дизпаливом в надійнiї та перевіренiї часом мережі».

Telegram Logo

З огляду на глобальне потепління й аномально теплі зими деякі горе-експерти з народу серйозно вважають, що можна їздити на «літньому» цілий рік, покладаючись на зберігання автомобіля в теплому гаражі, на гас, антигелі або депресори — спеціальні присадки, які також знижують температуру, за якої дизпаливо замерзає. Але правда полягає в тому, що кондиційне літнє дизпаливо навіть за невеликих мінусових температур швидко перетворюється на кисіль — парафіни, що містяться в ньому, мають дуже обмежену розчинність у паливі й у разі охолодження виділяються з розчину у вигляді твердого парафіну. Кристали воску, що утворюються, моментально забивають насоси, фільтри та магістралі, перетворюючи автомобіль на нерухоме майно.

«У зимовий час потрібно вибирати дизельне паливо, яке відповідає температурі повітря, — радить Володимир Мороз, операційний директор мережі АЗК UPG. — За температури до —20°C ми радимо заправлятися зимовим ДП, а за температури до -30°C вибирати ДП «Арктика».

«Полярні» показники

Крім літнього та зимового різновидів ДП є ще й дизпаливо для наднизьких температур, яке часто іменують «Арктикою». У лабораторних тестах зимової солярки, які три останні роки проводив «Інститут споживчих експертиз» і в яких брав участь я, кращою регулярно виявлялася проба з мережі Shell. Їхнє пальне V-Power Nitro+ густішає навіть за нижчої температури (-34°С), ніж зазначено в рекламі. Ближче за інших до нього сорти ОККО Pulls Diesel (-32°С) і КЛО Ventus diesel (-31°С). Водночас два із семи «літніх» зразків «клякнули» вже за нульової температури.

Водні процедури

Інший ворог дизельного палива — вода. Ні, сучасні послідовники Василя Алібабайовича не розводять паливо водою — у них витонченіші методи. Зазвичай Н2О в пальному виявляється в результаті порушення правил зберігання або транспортування. У мороз вода перетвориться на лід, кристали якого заб'ють трубопроводи та фільтри, і дуже швидко змусить двигун заглухнути.

Хороша новина: за останні три роки в лабораторних тестах зимової солярки масова частка води виявлялася в нормі. Тобто воду жодного разу не виявили. Хоча ми відбирали проби як у мережах середнього та вищого цінового діапазону («Гранд Петрол», OKKO, Shell, Socar, WOG, КЛО), так і в дискаунтерів на кшталт «БРСМ-Нафта» і «Укрнафта». Але навіть якщо ви заправляєтеся якісним паливом у перевіреного оператора, Н2О однаково може потрапити до паливної системи.

«Холодна температура з постійними перепадами призводить до утворення конденсату на стінках напівпорожнього бака, і вода невдовзі потрапить у паливо, — розкриває секрети заправки керівник департаменту контролю якості нафтопродуктів WOG Андрій Белянський. — Вода важче за паливо і швидко опуститься на дно, що дуже погано. Потрапляючи до паливопроводу, вона замерзає, перекриваючи шлях паливу. Ремонт такої несправності дуже дорогий. Тому стежте, щоб ваш бак завжди був заправлений «до повного».

Популярність дизельного палива в нашій країні пояснюється зокрема незліченними ордами автомобілів із європейською реєстрацією, завезених свідками секти пільгового «розмитнення». Саме вони є основними клієнтами «бочок» — нелегальних безіменних автозаправних станцій, що розливають паливо за тарифами, недоступними навіть головним лоукостерам України. За можливості уникайте таких закладів, особливо в морози: через те, що вони працюють поза правовим полем, там легше, ніж будь-де, наразитися на некондиційне пальне. Вибирайте перевірені великі мережі АЗС, які дбають про свою репутацію й навряд чи вдаватимуться до сумнівних махінацій із дизельною «бодягою» — собі дорожче. На їхніх АЗК можна заправлятися навіть у хрещенські морози — вам завжди заллють саме те паливо, яке є необхідним для цих погодних умов.

Коментарі

Всі новини