У відповідь на прогнози синоптиків щодо швидкого похолодання перераховуємо алгоритми реанімації замерзлого автомобіля.
За часів СРСР автолюбителі досить часто «консервували» автомобілі на час холодів, перетворюючись на пішоходів. Професійні шофери називали таких «пролісками» — мовляв, прокидаються тільки з настанням тепла. Але й автолюбителів можна зрозуміти — на відміну від автотранспортних і таксомоторних парків приватний транспорт взимку зберігався переважно на вулицях або в неопалюваних гаражах. Аж до початку 80-х у СРСР не було не те що «холодних» сортів ПММ, але навіть зимових покришок. А за частих у наших широтах заморозків мастило густішало, гума дубіла, і навіть новий акумулятор за ніч встигав розрядитися «в нуль». Хто міг, щовечора тягав батарею додому й вислуховував скарги домашніх — акумулятори безбожно текли, випаровуючи певну кількість кислоти.
Запуск акумулятора
Сьогодні подібних проблем немає — є системи підігріву навіть кермового обода, а глобальне потепління дає змогу деяким маргіналам цілий рік не міняти мастило та їздити на літній гумі. Але що робити, якщо морози все-таки вдарили й автомобіль відмовився заводитися?
Передусім потрібно зрозуміти причину відмови. Найчастіше вона криється не в густому паливі або мастилі, а в акумуляторі, що «сів» від холоду. Щоб це зрозуміти, протестуйте його імпульсним навантаженням одного з джерел споживання електрики на кшталт мультимедійної системи або дальнього світла. З одного боку, вони не посадять батарею, яка й без того ослабла за ніч на морозі, з іншого — допоможуть їй «зігрітися». Але й після цього не поспішайте заводити двигун — почекайте секунд п'ять, поки паливний насос закачує в камеру згоряння порцію палива. І ще раз перевірте, чи всі електроприлади вимкнені — це знизить навантаження на батарею й підвищить шанси завестися.

Фото: Assistancekåren
Важливий лайфхак для власників автомобілів із механічною коробкою передач: перш ніж вмикати запалювання, вичавіть зчеплення — це знизить навантаження на мотор і полегшить пуск. І навіть коли він завівся, продовжуйте вичавлювати зчеплення 2-3 хвилини — це збільшує строк служби трансмісії.
Якщо мотор таки не завівся попри всі танці з бубнами, що описані вище, спробуйте ще раз через кілька хвилин. Якщо й ця спроба виявилася безуспішною, не варто гвалтувати стартер і акумулятор — мотору потрібна допомога ззовні. Правильнішим буде віднести батарею в тепле місце та зарядити її. Якщо часу немає, треба попросити «прикурити» в того, хто зумів завестися. Для цього потрібні спеціальні дроти для підзарядження, які в народі називають «крокодилами» через характерну зубчасту форму затискачів. Важливо пам'ятати, що два мотори не мають працювати одночасно й що переплутана полярність може спричинити коротке замикання.
Реанімаційна процедура насправді є простою: заглушаємо мотор «донора» та приєднуємо плюсову клему до «плюса» його акумулятора, потім — до «плюса» агрегата, що «сів». Те саме й із «мінусом», тільки другу клему можна «кинути на масу» — будь-яку металеву частину автомобіля. Після того заводимо захололий автомобіль.
Якщо не вийшло з першого разу, вимикаємо запалювання, даємо хвилин десять попрацювати мотору «донора» й повторюємо спробу. Головне — не глушити ожилий після вдалої спроби мотор, а дати йому можливість добре (хвилин двадцять) зарядити генератор. І тільки після цього починаємо рух.
Якщо з настанням холодів ви не замінили ПММ на зимові, то передусім їдемо міняти мастила й заправлятися під зав'язку «арктикою». Річ у тім, що чим більше в баку повітря, тим вище відсоток водяної пари. У мороз вона кристалізується, накопичується на дні бака й забиває і паливний насос зокрема, і паливну систему загалом.
Більш сучасний і менш клопіткий спосіб розв'язання проблеми з акумулятором, що «сів», — «бустер». Фактично це той самий powerbank для заряджання смартфонів (він навіть заряджатися може через usb-порт), тільки набагато потужніший і місткий.
Запуск двигуна
Ще одна часта причина відмови мотора заводитися в холод — нагар на свічках запалювання, що запалюють паливоповітряну суміш. Найпростіше це вирішується з допомогою «випалу»: намагаючись не торкатися електродів, потрібно викрутити свічки і прожарити їх на відкритому вогні, поки нагар сам не злізе з корпусу. Народні умільці примудрялися робити це на ходу з допомогою бензинових запальничок. Але найпростіше прожарити свічки над газовою конфоркою, а потім акуратно вкрутити.
Якщо й це не допомогло, є ще один спосіб запуску двигуна. Щоправда, він із того самого розряду «шокової терапії», що й укол адреналіну в серце. Йдеться про аерозолі, які фактично містять у собі й систему запалювання, і систему харчування. Завдяки ефірній основі в таких спреїв наднизька температура займання, а наявність змащувальних речовин зменшує тертя в момент запуску. Зрозуміло, що жоден двигун не призначений для подібних ударних навантажень. Особливо дістанеться дизелям із їхнім високим ступенем стиснення. Не зрадіє «неврахованій» легкозаймистій рідині й електроніка, що виставляє кут запалювання й регулює оберти. Але іноді простіше пожертвувати ресурсом, ніж чекати на потепління.