10 кроків підготовки автомобіля до зими

Що необхідно зробити з автомобілем, щоб він пережив найагресивнішу пору року. Підготовка авто до зими, на жаль, не обмежується перевзуванням і зміною килимків — це цілий комплекс заходів і протоколів.

Річ у тім, що в мороз поверхні, що труться, зношуються вп'ятеро інтенсивніше, ніж влітку. Тож не варто сміятися над тими «підсніжниками», які консервують автомобілі до весни й купують проїзний у метро. Одна-єдина поїздка на роботу й назад (20 км) за температури нижче -10 градусів є еквівалентною звичайному 300-кілометровому пробігу.

Читайте також: Карта і адреси розташування камер автоматичної фіксації порушень ПДР

Зимові покришки — це не тільки інші фрикційні властивості, але й безпружинні маси. А отже, і водійські навички та відчуття. Тому під час перевзування необхідно проінспектувати всі шасі. Проведіть діагностику антиблокувальної та протибуксувальної систем плюс інших електронних асистансів. Важливо перевірити кути встановлення коліс: неправильні розвал-сходження й кастер негативно позначаться на ресурсі покришок, не кажучи вже про стійкість і керованість автомобіля.

На окрему інспекцію заслуговують гальмівні механізми. Згадайте, коли ви востаннє повністю змінювали гальмівну рідину? Робити це потрібно раз на два роки. Її збільшені витрати, фрикційний пил на дисках і «биття» в разі уповільнення сигналізують про необхідність заміни колодок. Взагалі в ідеалі змінювати їх «на зиму» превентивно, адже різна величина гальмівних моментів на слизькому покритті сама собою провокує розвиток зносу/заносу.

Читайте також: Досить годувати рихтувальників. Школи підвищення водійської майстерності

Також варто проінспектувати рівні всіх без винятку технічних рідин у вузлах і агрегатах — у спеку вони мають властивість випаровуватися і просочуватися. А ось змінювати моторне мастило на зимове не варто. Кашу ним, звісно, не зіпсуєш, але сезонні маніпуляції наших батьків і дідів із «мінералкою» залишилися в прекрасному далекому. Сучасну «синтетику» в наших широтах можна використовувати впродовж усього року, оскільки її середня температура замерзання аж -35°C. Головне — дотримуватися регламентних ТО.

Фото: МНС

На одвічне шекспірівське питання «мити чи не мити» ми відповідаємо з пролетарською простотою — мити! І навіть частіше, ніж влітку, змиваючи налиплий знизу бруд і реагенти. Головне — не в мороз, бо через перепад температур лакофарбове покриття неодмінно потьмяніє. Ну і, зрозуміло, не можна використовувати гарячу воду — іржа з'явиться навіть там, де ви не чекали її побачити.

А ось історії з розрядженими АКБ є актуальними, як і за часів СРСР. Усе через прагнення виробників відучити нас лазити під капот і привчити з кожного приводу їхати до магазину й на сервіс. Моторні відсіки закривають красивими «плитами», які, на жаль, важко знімати, змушують їздити вдень з увімкненою світлотехнікою, виготовляють батареї, які не обслуговуються, а з приладових панелей прибирають будь-яку інформацію про рівень їхньої зарядки. Водночас середній строк служби акумулятора залишився на колишньому рівні, й електроліт на морозі густішає так само швидко, як і за часів морозива по 10 копійок. І за -18°C його реальна місткість — усе ті самі 40% номінальної. Тому влітку навіть напівпорожня «банка» легко заведе двигун, а в холоди після кількох судомних спроб розрядиться трохи більше, ніж повністю. Тож якщо під час перших же заморозків почалися фальстарти, або купуйте новий від гріха подалі, або проведіть повну зарядку АКБ. Для цього потрібно відновити рівень дистильованої води в акумуляторі й гарненько його зарядити. Найкраще спеціально навченим пристроєм. Після зарядки щільність електроліту має бути вищою за 1,27. Якщо ні — на жаль, доведеться йти до магазину.

Фото: Nokian

Наші дорожники борються зі снігом і льодом зокрема з допомогою реагентів, які доволі агресивно поводяться щодо кузовного металу й лакофарбового покриття. Тому з настанням холодів починає користуватися попитом послуга проведення антикорозійної обробки. Крім усіляких мастик, восків, плівок і інших стандартних протекторів, усе більшої популярності набуває так зване «рідке скло». З одного боку, воно захищає кузов від впливу реагентів, з іншого — оберігає від дрібних подряпин і відколів плюс від настирливого шліфування, яке влаштовують сіль і пісок.

З настанням осені одним із головних витратних матеріалів в автомобілі стають омивачі скла і фар. Не забудьте змінити воду в бачках на рідину, що не замерзає. Спиртовмісну. І «прокапати», прокачавши антифриз через усі патрубки системи подачі. Щітки склоочисника так само бувають зимові — з тефлоновим покриттям і з еластичнішого матеріалу. І знайдіть скребок для льоду, який має властивість відшукуватися саме в середині літа.

Історія водіїв, які вранці поять окропом із чайників дверні замки, є ненабагато старішою за винайдення самих автомобілів. Робити це, звісно, категорично не можна — вода рано чи пізно змінить рідкий агрегатний стан на твердий і замість конденсату, що з'явився під час охолодження салону, ви отримаєте в личинці крижану пробку. Підготовку автомобільних замків до зимового періоду потрібно починати з ґрунтовного прочищення та продування. І тільки видаливши звідти весь налиплий на заводське мастило бруд і пил, можна закачувати силікон. Він створить полімерну плівку, яка одночасно відштовхує воду і знижує зношення личинки замка. Зрозуміло, що рано чи пізно ключ зруйнує плівку завтовшки в лічені мікрони. До того ж вона легко вимивається під час мийки високого тиску. Тому процедуру нанесення змащення треба повторювати раз на 2-3 тижні.

Більш довгогральний варіант — консистентні мастила на мінеральній основі. Особливою повагою в сервісменів користуються рецептури на літієвій основі або з дисульфідом молібдену. Само собою, подібна екзотика є дорожчою, але вона дійсно стійкіша до механічних впливів і ефективніше відштовхує вологу.

Причиною неможливості потрапити зранку в салон можуть стати не тільки замерзлі замки, але й ущільнювачі. Щоб цього не сталося, потрібно з тією ж періодичністю — раз на 2-3 тижні — обробляти їх стійким до низьких температур силіконовим змащенням або аналогічними водовідштовхувальними складами. Їх випускають усі основні виробники автохімії: ХАДО, Castrol, Liqui Moly, Molykote, TurtleWax, Wurth тощо.

Фото: Олег Ким

Не забудьте про джентльменський набір! Вміст тривожної валізки, який є в багажнику кожного автомобіліста, який поважає себе, варто переглянути на користь зимового спорядження. До буксирувального троса, сенд-тракiв і багнетної лопати потрібно додати пристойні дроти для «прикурювання», совкову лопату та мішечок із піском або наповнювачем для котячого туалету. Іноді зрушити автівку, що шліфує лід, виходить виключно завдяки жмені таких гранул.

Під час підготовки автомобіля до зими автолюбителі часто ігнорують захист запорів, петель і обмежувачів капота й багажника, які внаслідок регулярної дії снігу, дощу й конденсату починають клинити, не кажучи вже про постійний скрип і брязкіт. Не меншою помилкою є використання noname-засобів під збірною назвою «рідкий ключ». Річ у тім, що основне призначення подібних складів — моментальне витіснення вологи й розчинення іржі, а не «гра в довгу». Аналогічна історія зі спреєм WD-40, який використовують як панацею для всього й від усього. Це дійсно унікальний універсальний засіб, але в цьому випадку він не підходить через свою нестійкість до все того ж вимивання — через пару днів деталь залишиться без захисту.

P. S. Якщо автомобіль новий і на гарантії, то підготовку до зими найкраще робити на фірмовій СТО. У них є відповідні пакетні програми (12-15 позицій) під кожну модель. Мінуси «офіціалів» теж відомі — дорожнеча, черги й неможливість відмовитися від непотрібних процедур. Цих мінусів позбавлені приватні «мережевики» на кшталт Oiler або станцій, що працюють за франшизою Bosch Service.

Якщо зима застала вас далеко від дому, скористайтеся вельми розумним вітчизняним гідом-пошукачем Autobooking, який об'єднує всі українські й іноземні підприємства, пов'язані із сервісом.

Читайте також: COVID-19: чистимо автомобіль від коронавирусу

Один із сервісних трендів цього року безпосередньо пов'язаний із карантинними обмеженнями в Україні і... вільним часом, що несподівано з'явився. Виявилося, що багато автолюбителів готові самостійно «крутити гайки» — був би бокс і підіймач. Зрозуміло, діагностику ходової краще довірити профі, а ось замінити гальмівні колодки та технічні рідини, почистити й обробити замки під силу будь-якому чоловіку, котрий зумів заробити на автомобіль. І в радість.