Майже півтори тисячі комунальних підприємств збанкрутували в Україні за 10 років — Опендатабот
Упродовж останніх десяти років у процес ліквідації увійшли понад 1,4 тис. комунальних підприємств (КП) в Україні. Про це повідомляє Опендатабот.
Зростання банкрутства КП в Україні спостерігався з року в рік. Зокрема, рекордним виявився 2021 рік.
Найчастіше визнавалися неплатоспроможними та ліквідувалися комунальні підприємства на:
- Дніпропетровщині,
- Київщині,
- Львівщині,
- Харківщині,
- Одещині.
Топ-5 міст країни з такими КП виглядає так:
- Дніпро,
- Кривий Ріг,
- Херсон,
- Харків,
- Львів.
Замість банкрутства та проведення розрахунків із кредиторами більшість КП досі подають на самоліквідацію за рішенням власників — отже, у судовому реєстрі з'являються лише 10% справ. У випадку, коли комунальне підприємство самоліквідується, уникаючи судових процедур банкрутства, кредитори просто не встигають відреагувати та звернутися до суду для стягнення заборгованості.
Динаміка банкрутства комунальних підприємств в Україні
До ухвалення Кодексу України з процедур банкрутства у 2019 році місцеві органи влади могли самочинно не застосовувати судові процедури до комунальних підприємств. Так, проблемні КП не визнавалися банкрутами, борги накопичувалися, а стягнути їх було неможливо.
«Зараз привілеї відсутні й до комунальних підприємств застосовуються такі самі процедури, як і до інших юридичних осіб», — говорить фахівець із питань банкрутства Денис Лихопьок.
Розрахунок із кредиторами має відбуватися коштом майна підприємства — йдеться про так звану ліквідаційну масу банкрута. Проте не все майно належить саме КП, а може бути наданим громадою в користування або управління. Тож якщо в комунального підприємства не знайдеться власного майна, то кредитори залишаються без задоволення своїх вимог.
Географія банкрутства комунальних підприємств в Україні
Комунальні підприємства зазвичай ще й мають специфічний склад кредиторів — переважно це енергетичні компанії та державні органи (ДПА, ФСС, ПФУ тощо). Це ускладнює розв'язання більшості питань, зокрема, погодження дії арбітражного керуючого, порядок реалізації активів банкрута тощо. Відповідно затягуються й загальні строки проведення процедури банкрутства.
«Комунальні підприємства–боржники все ще вкрай рідко переходять до процедури поновлення платоспроможності — санації. Це пов'язано із численним переліком складних умов і тривалих погоджень, які необхідно врахувати для реалізації плану санації та конкретних санаційних заходів не лише з кредиторами, але й в основному з органом місцевого самоврядування», — коментує Денис Лихопьок.
Ще одна проблема — це фактична відсутність майна, що формально перебувало на балансі комунального підприємства. Якщо під час його «розшуків» буде встановлено факти незаконного виведення майна або навмисне доведення до банкрутства , — відповідають і треті особи або органи, які до цього доклали руку. Це можуть бути як очільники підприємства, так й органи місцевого самоврядування.
У випадку з некомерційними КП відповідальність може бути покладена на місцеві ради як на засновника підприємства. Зараз уже наявна практика щодо таких стягнень з місцевих рад. У результаті через додаткові витрати місцевого бюджету відшкодування боргів некомерційних КП перекладається на плечі мешканців громади.
За загальною процедурою банкрутства борги погашаються коштом майна банкрута. Якщо комунальне підприємство є комерційним, то воно самостійно відповідає за свої зобов'язання, зокрема й борги.