З 1 жовтня НБУ обмежує вихідні p2p-перекази сумою у 150 тис грн на місяць
Національний банк з 1 жовтня 2024 року встановлює ліміт у 150 тис. грн на місяць для переказів фізичних осіб з картки на картку (відомі як перекази P2P, C2С).
НБУ заявляє, що введений ліміт діятиме тимчасово – на шість місяців до кінця березня 2025 року. Обмеження поширюється лише на вихідні перекази між рахунками клієнта, відкритими в одному банку, на рахунки інших фізичних осіб.
Водночас ліміт не застосовується до рахунків волонтерів, які відповідають критеріям, визначеним постановою НБУ, та осіб, щомісячні доходи яких з підтверджених джерел перевищують суму встановленого обмеження. А також у разі переказу коштів між власними рахунками клієнта, відкритими в одному банку, та до переказів юридичних осіб.
На операції за реквізитами IBAN також немає обмежень.
Чому Нацбанк обмежує тільки вихідні перекази між картками
Раніше Андрій Котюжинський, директор Департаменту інтегрованого нагляду за банками НБУ, пояснив The Page, що обмеження стосуються виключно вихідних платежів. Нацбанк не планує вводити обмеження на прийом p2p-платежів або їх кількість.
Обмеження не вплинуть на збори волонтерів
Нові ліміти НБУ не поширюються:
- на перекази на рахунки волонтерів та які пройшли у банків або надавачів платіжних послуг ідентифікацію як волонтери;
- на перекази коштів з рахунків волонтерів, які пройшли ідентифікацію як волонтери.
В постанові НБУ №102 від 27 серпня 2024 визначені 5 критеріїв приналежності до волонтерської діяльності. Щоб пройти ідентифікацію, особа, яка планує займатися волонтерською діяльністю, має відповідати щонайменше двом критеріям з п’яти.
«На математичному рівні вони [волонтери та організатори «дроп»-схем] ведуть себе однаково», — визнав директор департаменту НБУ Андрій Котюжинський.
Централізований міжбанківський реєстр волонтерів не планується створювати з міркувань безпеки, підкреслив Котюжинський.
Нацбанк надає банкам повноваження у власних внутрішніх документах визначити правила ідентифікації волонтерів.
Які обмеження карткових переказів введуть через дропів і хто вони такі
Дропи (від англійського слова to drop – кидати) або «грошові мули» — це особи, які за плату надають шахраям доступ до своїх банківських даних, включаючи карти, рахунки, пін-коди та доступ до інтернет-банкінгу. Організатори таких груп, отримавши доступ до рахунків, використовують різні програмні та технічні комплекси для автоматизації переказів, агрегування та розподілу коштів між рахунками у межах своєї схеми.
За даними НБУ, один із найбільших банків-емітентів платіжних карток виявив понад 12 тисяч клієнтів-дропів з жовтня 2023 по квітень 2024 року. Водночас інший банк виявив понад 4 тисячі скомпрометованих карток за цей період.
«По кожній такій картці проходили сотні тисяч чи навіть мільйонів гривень платежів за короткий термін. Сукупно йдеться про мільярдні кошти, і це недоотримані державою податки та збори», — наголошують в НБУ.
У відповідь на запит ThePage Національний банк України повідомив, що наразі складно точно оцінити масштаб проблеми з використанням дропів через те, що їхня поведінка нагадує дії звичайних фізичних осіб. Однак НБУ вдалося зібрати деталізовану статистику за майже 700 унікальними клієнтами, які у 2023 році отримали на свої рахунки 1,6 млрд грн. Це означає, що в середньому кожен такий дроп обробляв через свої картки понад 190 тис. грн. щомісяця. Надалі Нацбанк докладно пояснює, хто такі дропи та як можна їх розпізнати.
Ознаки, за якими можна розпізнати дропа
- новий клієнт у банку, або той, у якого тривалий час не було транзакцій, але з певного моменту на його рахунку починається аномальна активність;
- понад 97% обороту становлять перекази і майже завжди відсутні звичайні операції купівлі товарів, робіт та послуг або отримання готівки;
- перекази майже не мають спільних критеріїв чи показників (різні суми чека, отримувачі та відправники);
- кількість переказів може сягати сотні за добу, а обороти — понад 50-100 тис. грн.
Як НБУ планує реагувати на схему з дропами
Регулятор вважає за доцільне встановити обмеження за сумами та кількістю вихідних переказів грошей з картки на картку.
Паралельно НБУ готує необхідні зміни до нормативно-правових актів, які б дозволили вести в Україні реєстр фізичних осіб, картки яких були скомпрометовані, а також реєстр юридичних осіб, POS-термінали яких використовувалися з порушеннями платіжного законодавства.