Facebook Pixel

Як відновити річки України, розповіли експерти Всесвітнього фонду природи

Річки є одні з найбільш уразливих екосистем у світі. Вони відіграють найважливішу роль у житті людей, одночасно піддаючись значному впливу людської діяльності. Процеси урбанізації та розширення сільського господарства призвели до деградації річкових екосистем, особливо у міських та промислових районах. В результаті вони втратили здатність виконувати свої природні функції, такі як захист від негативних наслідків зміни клімату, регулювання рівня підземних вод та підтримання біорізноманіття.

Внаслідок цієї ситуації сьогодні перед людством стоїть завдання відновлення річкових екосистем до їхнього природного стану. Експерти зі Світового фонду природи України (WWF-Україна) наголошують, що тільки здорові річки здатні забезпечувати такі важливі екологічні послуги, як фільтрація води, запобігання небезпечним гідрологічним явищам (такі як посухи, повені та паводки) та запобігання ерозії.

Навіщо відновлювати річки?

З початку індустріалізації річки та їхні водозбірні басейни опинилися під істотним впливом людської діяльності.

Дії, такі як напрям і каналізація річок, бетонування берегів, регулювання стоку води, осушення боліт, вирубування лісів на схилах долин, розорювання заплавних територій та водозборів, забудова прибережних зон та розширення населених пунктів негативно позначаються на стані річкових екосистем.

Крім того, лісові пожежі та вирубування лісів сприяють ерозії ґрунтів та погіршенню водотоку, що додатково посилює негативний вплив небезпечних гідрологічних явищ, що стають частішими через зміну клімату. Так звана «сіра» інфраструктура — греблі, канали та бетоновані русла рік — може також посилювати ці ризики.

Деградація річок призводить до втрати безлічі видів тварин та зниження біорізноманіття, що також негативно позначається на якості питної води. Річки, що зазнали значних змін, зазвичай менш стійкі до посух, повеней та паводків. При цьому здатність річкових екосистем, особливо заплав, затримувати паводкову воду та поповнювати запаси підземних вод значно знижується через вплив людини. Крім того, відновлення річок відіграє ключову роль у пом'якшенні наслідків зміни клімату та забезпеченні здоров'я населення.

Quote«Деградація річкових систем стала настільки значною, що виникла нагальна потреба не лише у збереженні, але й у відновленні цих систем. Повне відновлення річкових процесів часто стає недосяжним через незворотні зміни у водозбірному басейні та соціально-економічну залежність від вже функціонуючих гідротехнічних споруд. Проте річкові екосистеми відрізняються своєю динамічністю та вражаючою здатністю до самовідновлення. Для цього варто лише створити умови!» — зазначає керівниця напрямку «Вода» Всесвітнього фонду природи Україна (WWF-Україна), кандидат географічних наук Оксана Коноваленко.

Україна взяла на себе зобов'язання з імплементації Водної рамкової директиви ЄС

Підписавши Угоду про асоціацію з Європейським Союзом у 2014 році, Україна зобов'язалася привести свої стандарти різних сфер економіки до європейського рівня, включаючи управління водними ресурсами.

Це включає і виконання положень Водної рамкової директиви ЄС (ВРД ЄС), спрямованої на досягнення гарного екологічного стану водних об'єктів у країнах ЄС. Наразі Україна активно впроваджує ці положення до свого Водного кодексу.

Як відновити річкові екосистеми?

Прихильність традиції «підкорення» рік із застосуванням так званої сірої інфраструктури призвела до незворотних наслідків: скорочення біорізноманіття, погіршення якості питної води, збільшення частоти небезпечних гідрологічних явищ, що негативно позначається на житті людей, особливо враховуючи зміни клімату.

Існує кілька способів відновлення річкових екосистем, залежно від тяжкості завданої екосистемі шкоди. Найпоширеніші методи включають:

  1. Відновлення прибережних зон

Прибережні зони відіграють ключову роль не тільки як місце проживання багатьох видів рослин і тварин, але і як природні фільтри, що затримують різні забруднювачі. Посадка дерев на деградованих прибережних ділянках допоможе відновити ці важливі буферні зони, сприяючи зрештою відновленню біорізноманіття та покращенню якості води.

  1. Відновлення заплав і водно-болотних угідь

Ці природні системи також є природними бар'єрами від повеней і паводків. Наприклад, заплави виконують функцію природних резервуарів для вод, поглинаючи надлишки вологи під час сильних дощів або танення снігу. Це сприяє зниженню ризику повеней у прилеглих населених районах та на сільськогосподарських ділянках. Крім того, заплави та водно-болотні угіддя є природними фільтрами, що очищають воду від забруднень.

Через масштабні осушувальні проєкти та урбанізацію водно-болотні угіддя і заплави належать до найбільш вразливих екосистем світу.

  1. Усунення штучних бар'єрів на шляху вільної течії річок

Водні шляхи в Європі зазнали значної фрагментації. По всьому континенту можна знайти тисячі штучних бар'єрів, що залишилися від промислової діяльності минулих десятиліть і втратили свою функціональність.

Всеєвропейська стратегія збереження біологічного та ландшафтного різноманіття (EU Biodiversity Strategy) має на меті звільнити 25 000 км річок від штучних бар'єрів до 2030 року.

Приєднуйтесь до нас в соцмережах!
Подякувати 🎉