Російські шпигуни роками стежили за урядом Грузії та компаніями, збираючи інформацію та отримуючи повноваження, щоб потенційно саботувати критичну інфраструктуру країни. Таким чином москва хоче схилити Грузію на свій бік, щоб не дати країні приєднатися до ЄС. Про це свідчать документи, які є у розпорядженні Bloomberg.
Як російські шпигуни роками стежили за всією Грузією
За роки роботи у Грузії російські шпигуни встигли проникнути у МЗС, Мінфін, центробанк і до ключових енергетичних і телекомунікаційних постачальників, свідчать дані і звіти, з якими ознайомився Bloomberg. Російська розвідка також мала доступ до грузинських енергетичних компаній, нафтових терміналів, медіаплатформ і урядових відомств у період з 2017 по 2020 рік.
Деякі хакери дотримувалися звичайних робочих годин у москві, щоб контролювати свої цілі в режимі реального часу – хоча й намагалися замаскувати свою присутність. Це дало рф можливість втручатися в життєво важливі інфраструктурні послуги Грузії, якщо уряд у Тбілісі піде в небажаному для кремля напрямку.
росії вдалося зламати Центральну виборчу комісію Грузії, ймовірно, отримавши доступ до деяких облікових записів електронної пошти та кількох медіаорганізацій, включаючи два найпопулярніші телеканали. Окрім цього, москва також мала доступ до кількох ІТ-систем національної залізничної компанії Грузії протягом більш ніж двох років.
Влада Грузії була поінформована західними колегами про деякі російські хакерські атаки. Але незрозуміло, чи вжили вони якихось заходів, заявили представники європейського уряду.
Про масштаби та серйозність атак російських шпигунів раніше не повідомлялося. Документи показують масштаб впливу кремля на майже чотиримільйонну Грузію попри всі зусилля держави позбутися впливу рф і тримати курс на вступ до ЄС і НАТО.
«Хакерські операції ясно показують, що росія атакувала конкретні об’єкти в Грузії протягом багатьох років. Це викликає надзвичайне занепокоєння, особливо в світлі майбутніх виборів», – підкреслює Натія Сескурія, виконавчий директор Регіонального інституту досліджень безпеки у Тбілісі.
Як проросійські рішення грузинського уряду вплинули на євроінтеграційні перспективи країни
Вже у неділю, 27 жовтня, в Грузії відбудуться парламентські вибори, які вирішать: чи країна продовжить інтеграцію із Заходом, чи повернеться назад до москви. За владу борються правляча партія «Грузинська мрія» мільярдера Бідзіни Іванішвілі і його опоненти, які попереджають, що нація відвертається від союзників США та Європи на бік режиму путіна.
США та ЄС вважають нещодавню акцію уряду Грузії проти груп громадянського суспільства «натхненною кремлем» і звинуватили росію в кібератаках на країну раніше. У травні в Грузії спалахнули масові протести, коли уряд відновив закон про «іноземних агентів», розроблений нібито для моніторингу зовнішнього впливу на неурядові організації та ЗМІ.
Після ухвалення закону про «іноагентів», який називають «російським», Брюссель вирішив призупинити переговори про членство в ЄС з Грузією, а США ввели візові обмеження для понад 60 грузинів за «підрив демократії».
Грузія також відмовилася підтримати санкції проти росії та стала каналом для російського імпорту.
На думку колишнього чиновника Міноборони Грузії Георгія Шаішмелашвілі, вибори створюють ще один ризик для країни.
«У Грузії досі немає повного розуміння загроз», – сказав він.
За словами Шаішмелашвілі, росія може здійснити кібератаки на критично важливу інфраструктуру Грузії, якщо вибори приведуть до зміни уряду, яку кремль вважає неприйнятною.
Нагадаємо, 20 жовтня 2024 року у Тбілісі відбувся масовий марш проєвропейських сил, які нагадали про неприпустимість повернення Грузії в орбіту росії. Грузини вийшли на вулиці за тиждень до парламентських виборів, запланованих на 26 жовтня, фаворитом яких є проросійська партія при владі «Грузинська мрія»