За чий рахунок Національний кешбек і до чого тут підвищення податків

Автор

Марія Бабенко

Національний кешбек — програму стимулювання споживання українських товарів, що запрацювала 2 вересня, — підтримують 92% українців, опитаних Gradus Research на замовлення Мінекономіки. Тим часом підвищення податків, що готується в Україні, обурює громадян і бізнес. Отже, ці паралельні ініціативи влади виглядають спробою вплинути на ситуацію «методом батога та пирога».

Тому запитує у експертів з оподаткування, як можна співставити очікувані додаткові надходження від підвищення податків із витратами на «плюшки» — тобто національний кешбек — і з’ясовує, наскільки взагалі доцільна така ініціатива в ситуації гострого бюджетного дефіциту.

Обкладинка: Олександр Шатов

Скільки бюджетних коштів витратять на Національний кешбек

«За розрахунками Мінекономіки, програма національного кешбеку вплине на ВВП країни на 0,25%, що в умовах поточного року становитиме близько 20 млрд грн. Проте це не видатки бюджету, бо значну частину витрат бере на себе саме бізнес — продавці і виробники, що беруть участь у програмі. Тому прямі втрати бюджету на кешбек складуть максимум до 0,7-1 млрд грн. Неспівставні речі [з очікуваними додатковими надходженнями від підвищення податків]», — зазначає В’ячеслав Черкашин, старший аналітик з податкових питань Інституту соціально-економічної трансформації.

Олексій Прокопчук, помічник юриста ЮК MORIS, зазначає, що ініціатива Кабінету Міністрів про кешбек, яка отримала широку критику як в Україні, так і за кордоном, за приблизними прогнозами створює додаткові видатки в розмірі 3 млрд грн.

Тобто від 125 млрд грн, які влада розраховувала отримати від підвищення податків, витрати на національний кешбек відповідно до різних оцінок становлять частку від 0,6% до 2,4%.

Проте відповідно до редакції законопроєкту про підвищення податків №11416-д, голосування за яку депутати провалили 3 вересня, очікувані додаткові надходження знизили до 30 млрд грн. Тим не менш, витрати на умовні «пироги» у вигляді кешбеку все одно залишаються помітно меншими (до 10%), ніж очікуваний ефект від застосування «батога». Звісно, якщо умовний «батіг» спрацює, а не зажене питому частку бізнесу у тінь.

Нагадаємо, після повторного першого читання, на яке відправили законопроєкт про підвищення податків №11416-д, його можуть знову винести на голосування після 9 вересня.

Мета Національного кешбеку — підтримка національного виробника. Проте, на продукцію ФОПів ініціатива не розповсюджується. Фото: Depositphotos

Яким буде ефект від Національного кешбеку

Поки громадяни активно реєструються у програмі «Національний кешбек» і відкривають картки у банках для отримання «плюшок», опитані експерти з оподаткування оцінюють ініціативу доволі скептично і попереджають про ризики кешбеку.

«Ефект від «Національного кешбеку» поки неможливо спрогнозувати. Це, на мою думку, абсолютно експериментальна ідея, можливо, цілком збиткова для бюджету», — вважає Олександра Томашевська, податкова консультантка Київського центру підтримки і розвитку бізнесу.

Кешбек має стимулювати українців обирати на полицях супермаркетів українські товари. Фото: Depositphotos

Ігор Ясько, керуючий партнер ЮК Winner, радить враховувати, що кешбек може мати короткостроковий стимулюючий ефект на споживання, але не компенсує довгострокові негативні наслідки для бізнесу від підвищення податків.

«Поки не дуже зрозуміло, навіщо підвищувати підприємцям податки, щоб простимулювати надходження, а потім частину з них направляти на фінансування нової ініціативи — кешбеку. До того ж якщо податкові зміни не забезпечать очікуваний податківцями результат, уряд може зіткнутися з бюджетним дефіцитом і буде змушений скоротити витрати в інших сферах», — коментує Ясько.

Олексій Прокопчук зауважує, що підсилення українських виробників та пожвавлення економіки, як гіпотетичні ефекти від цієї програми, ймовірно відчуються, якщо відчуються взагалі, тільки у 2025-2026 роках. Тому, на думку співрозмовника , запровадження національного кешбеку в умовах гострого дефіциту бюджету виглядає скоріше популізмом, ніж ефективним інструментом стимулювання економіки.

«Національний кешбек» — жахливий популізм, за який платитиме кожен громадянин України. Це мільярди, яких потребують як мінімум військові, а як максимум — виробники», — висловлює позицію Оксана Продан, радниця голови Асоціації міст України, голова об'єднання малого та середнього бізнесу «Фортеця».