Верховна Рада 3 вересня 2024 року провалила голосування за підвищення податків №11416-д. Проте питання не зняте. Адже законопроєкт переданий на повторне перше читання із скороченням строку підготовки. Тим часом з’ясовує, чи є шанси уникнути цього непопулярного кроку.
Чи є підвищення податків у 2024 році безальтернативним кроком
Нагадаємо, що у останній редакції законопроєкт №11416-д, зокрема, передбачав підвищення військового збору з 1,5% до 5%, через що громадяни можуть відчути зменшення зарплати, яка видається на руки після оподаткування. Крім того, для ФОПів на єдиному податку І та ІІ груп пропонується ввести військовий збір 10% від мінімальної зарплати. Тобто зміни передусім стосуються громадян і малого бізнесу.

Запропоноване підвищення податків найбільш болюче для найменшого бізнесу. Фото: Уніан
Опитані експерти вважають підвищення податків очікуваним кроком у ситуації, що склалася. Отже, навряд чи варто сподіватися, що влада відмовиться від цієї ініціативи.
Олексій Прокопчук, помічник юриста ЮК MORIS, нагадує про такі глобальні джерела для наповнення бюджету:
- зовнішні запозичення і надходження від іноземних донорів;
- внутрішні запозичення від розміщення облігацій (ОВДП);
- збільшення податкових надходжень;
- емісія гривні.
«Оскільки Україна взяла зобов’язання не витрачати кошти іноземних донорів на фінансування армії, це джерело не допоможе у фінансуванні військових видатків. Друге джерело практично вичерпане і не зможе покрити увесь обсяг необхідного фінансування. Емісія гривні — шлях в один кінець, і в Нацбанку це чітко розуміють. Відтак, у поточних умовах навряд чи вдасться уникнути підвищення податків», — вважає Прокопчук.
Між тим, на думку співрозмовника , до такого кроку треба підходити дуже обережно, оскільки занадто агресивне підняття податків замість зростання надходжень до бюджету може спричинити зворотний ефект.
«Наразі вже існує велика прогалина у бюджеті країни, яка зазнала військової агресії, яку треба терміново закривати. Тому підвищення податків є цілком очікуваним кроком», — каже Іван Маринюк, керівник практики податкового права ЮФ «Ілляшев та Партнери».
А Олександра Томашевська, податкова консультантка Київського центру підтримки і розвитку бізнесу, на питання, чи є в теперішніх умовах збільшення податків безальтернативним, відповідає: «Боюся, що так, вибору немає».
Тим часом В’ячеслав Черкашин, старший аналітик з податкових питань Інституту соціально-економічної трансформації, вважає, що безальтернативність підвищення податків в Україні — новий міф від влади.
«Груба політика мобілізації доходів стає неминучим вироком будь-якому відновленню національної економіки, — наголошує Черкашин. — Свідомо створюється зростаюча за глибиною колія залежності від зовнішньої допомоги і болісне стискання внутрішніх можливостей. Україна точно такого не заслуговує».

В Україні критично посилюється залежність від міжнародної допомоги. Фото: Depositphotos
Як збільшити надходження до бюджету без підвищення податків
«Додаткові податкові надходження можуть допомогти вирішити нагальні проблеми із недофінансуванням бюджету. Однак також доцільно переглянути видаткову базу і можливо відмовитися від реалізації дороговартісних і ненагальних під час військового стану проєктів», — коментує Іван Маринюк.
Отже, на думку Маринюка, допомогти подолати бюджетне недофінансування має робота у наступних напрямках:
- зменшення видатків;
- підвищення прозорості у державних закупівлях;
- відмова від реалізації ненагальних проєктів.

Вірогідно, від ненагальних проєктів будівництва доведеться відмовитись. Фото: Depositphotos
«З року в рік платники податків понад всі плани та рознарядки доходів бюджету збільшують добровільну сплату податків. Тому саме економічне зростання та еволюційне збільшення добровільної сплати податків є відповіддю на запит армії. Проте уряду цим треба було займатися з лютого 2022 року, а не ставити українців перед фактом [про збільшення податків] у серпні 2024 року», — вважає В’ячеслав Черкашин.
На думку Ігоря Яська, адвоката, керуючого партнера ЮК Winner, альтернативою підвищенню податків можуть стати такі кроки:
- розширення податкової бази через детінізацію економіки;
- впровадження електронного адміністрування податків;
- зменшення корупційних ризиків та ухилення від сплати податків;
- реформа державного сектору;
- скорочення державних витрат, включаючи адміністративні.
«Наприклад, цифровізація послуг може скоротити витрати на їх надання. Інші джерела збільшення надходжень до бюджету можуть включати розвиток державно-приватного партнерства, залучення інвестицій, стимулювання внутрішнього ринку через інвестиції в інфраструктуру, що створить нові робочі місця і збільшить доходи. Погана новина в тому, що для цього треба працювати, як кажуть, «в довгу», але наші законотворці вирішили піти іншим шляхом, граючи «в коротку», тому й наслідки будуть відповідні», — коментує Ігор Ясько.
«Насправді, у першу чергу, необхідно скорочувати видатки, робити ревізію (інвентаризацію) державного майна, збільшувати контроль за управлінням державною власністю — тобто, мінімізувати вартість власного утримання, — узагальнює Оксана Продан, радниця голови Асоціації міст України, голова об'єднання малого та середнього бізнесу «Фортеця». — В другу чергу, одночасно треба створювати умови для діючого бізнесу та інвестора, щоб збільшувати податкові надходження. Нічого з цього не зроблено».