Люди заплатять — експерти пояснюють, на кого перекладуть тягар підвищення податків у 2024 році

Автор

Марія Бабенко

В Україні у 2024 році готується підвищення податків. Фінансовий комітет Верховної Ради 29 серпня ухвалив до першого читання у парламенті нову версію відповідного законопроєкту №11416-д. З документа, який підготував Кабмін, прибрали низку пропозицій, які найбільше збурювали бізнес. з’ясовує, хто тепер має отримати найвідчутніший удар по кишені.

Кого торкнеться підвищення податків у 2024 році

В’ячеслав Черкашин, старший аналітик з податкових питань Інституту соціально-економічної трансформації, називає наступних суб’єктів, що найбільше постраждають від раптового підняття податків наприкінці року:

фізичні особи-підприємці (ФОП) на єдиному податку;
роботодавці;
фінансовий сектор.

«Фактично є одне неприємне нововведення, яке торкнеться кожного: зростання ставки військового збору для найманих працівників і запровадження сплати військового збору для ФОП. Але слід зазначити, що це і справді дієвий спосіб забезпечити надходження у бюджет. Люди заплатять», — каже Олександра Томашевська, податкова консультантка Київського центру підтримки і розвитку бізнесу.

«Найбільше податкове навантаження зросте для підприємців І та ІІ груп ФОП, адже для них військовий збір (ВЗ) встановлено на рівні 10% від мінімальної заробітної плати (МЗП), що є суттєвим підвищенням, — пояснює Ігор Ясько адвокат, керуючий партнер ЮК Winner. — Це значно вплине на малий бізнес, оскільки багато підприємців І та ІІ груп працюють у сфері надання послуг та торгівлі, де маржа невелика, і підвищення податків може призвести до скорочення діяльності або переходу в тіньовий сектор».

Мікробізнес найбільш чутливий до підвищення податків. Фото: Depositphotos

Олексій Прокопчук, помічник юриста ЮК MORIS, підтверджує, що для дійсно малого бізнесу зростання податкового навантаження може бути істотним, але для тих, хто фактично є середнім або великим бізнесом і працює через ФОПів, додаткове навантаження навряд чи стане критичним.

Варто додати, що для усіх платників ВЗ збільшується від діючих 1,5% до 5%. Отже, як уточнює В’ячеслав Черкашин, ФОПам, які не мають найманих працівників, доведеться платити по 800 грн на місяць (10% від МЗП), а якщо підприємець ще є і роботодавцем, його чекатимуть додаткові 3,5% ВЗ на фонд оплати праці, що дуже чутливо для мікробізнесу.

Проте у цьому контексті засмучує не тільки підвищення податків саме по собі, але й те, що це робиться поспіхом, всупереч усталеним нормам.

«Для бізнесу ці нововведення є шоком. У звичайних умовах зміна податкових ставок може відбуватися найраніше з початку нового року, а якщо вже бути дуже прискіпливим, то усі зміни до Податкового кодексу України мають бути введені не раніше ніж через шість місяців після набрання чинності законом. Вочевидь, діра у бюджеті велика і грошей і справді немає, якщо держава йде на такі кроки», — коментує Олександра Томашевська.

Від яких напрямів підвищення податків у 2024 році влада відмовилась і чому

Від низки попередніх пропозицій щодо підвищення податків владі довелося відмовитися. Іван Маринюк, керівник практики податкового права ЮФ «Ілляшев та Партнери», уточнює, що із законопроєкту прибрали наступні найбільш дискусійні напрями підвищення податків:

1% податок з обороту;
15% ВЗ за першу реєстрацію транспортних засобів;
30% ВЗ для виробників ювелірних товарів;
підвищення ПДВ.

Нагадаємо, що «податком з обороту» у цьому контексті називають військовий збір для юросіб та ФОП ІІІ групи, який пропонували ввести у розмірі 1% від доходу. На думку В’ячеслава Черкашина, цей «екзотичний» 1% ВЗ, як податок з обороту для юридичних осіб, в умовах, коли кожне четверте підприємство є збитковим, призвів би до катастрофічних наслідків.

Ігор Ясько узагальнює, що з нової редакції законопроєкту про підвищення податків зокрема вилучили військовий збір на предмети розкоші, що зменшує навантаження на підприємців, які працюють з товарами цієї категорії. Передусім йдеться про прикраси і нові авто. Тому Маринюк запевняє, що особи, які планували придбати новий або пригнати вживаний автомобіль з-за кордону, тепер можуть трохи видихнути

«Важливо, що вилучили відсоток з обороту і що не збільшили ставки ПДВ, — каже Оксана Продан, радниця голови Асоціації міст України, голова об'єднання малого та середнього бізнесу «Фортеця». — Адже відсоток з обороту збільшує собівартість і вбиває конкурентоспроможність українського виробництва, а підвищення ставки ПДВ ще й збільшує вартість корупційної складової у ПДВ».

Проте, на думку Олександри Томашевської, ідею підняти ставку ПДВ, яка не пройшла, включали саме для того, щоб потім скасувати, імітуючи поступки бізнесу.

Зроблено в Україні. Фото: Depositphotos

Олексій Прокопчук додає, що в останній момент з законопроєкту також прибрали заплановане підвищення податку на прибуток для банків до 50%, що мало принести у бюджет додаткові 27,3 млрд грн. Міністерство фінансів та НБУ виступили проти цього рішення через ризики зростання внутрішніх запозичень і необхідність додаткової докапіталізації державних банків. Проте для небанківських фінансових компаній (крім страховиків) податок на прибуток підвищиться з 18% до 25%. Отже, і банки, і фінкомпанії платитимуть по 25%.