В новій урядовій редакції законопроєкту №11416-д про підвищення податків зокрема пропонується податок на прибуток для банків за підсумками 2024 року встановити на рівні 50% замість чинних 25%, а для фінкомпаній – 25% проти 18%. Верховна Рада має проголосувати за цей документ вже у вересні, а відповідні зміни почнуть діяти в останньому кварталі 2024 року.
Проте, 28 серпня після завершення засідання робочої групи ВР щодо доопрацьованого Мінфіном ресурсного законопроєкту №11416-д Данило Гетманцев, голова фінансового комітету ВР, повідомив, що від підвищення податку на прибуток для банків вирішили відмовитися. з'ясовує, що пішло не так з цією пропозицією.
Хто у владі виступає проти підвищення податку на прибуток банків
Проти підвищення податку на прибуток для банків виступили в Міністерстві фінансів і Національному банку України. Про це у своєму Telegram-каналі повідомив народний депутат України Ярослав Железняк.
«По-перше, проти МВФ. По-друге, вони [у Мінфіні] говорять, що тоді ризик внутрішнього запозичення. Ну я з ними згоден. Тут важко посперечатися. Ця норма знімається з закону», – написав Железняк про аргументацію Мінфіну.
Депутат додав, що Нацбанк теж виступив проти підвищення податку на прибуток банків. Адже, зі слів Железняка, з точки зору НБУ це створює ризик додаткової докапіталізації державних банків. вже звернувся із відповідним запитом до НБУ і очікує коментар.
Ніна Южаніна, членкиня фінансового комітету Верховної Ради, коментуючи засідання робочої групи, зазначила, що від встановлення ставки податку на прибуток для банків у розмірі 50% бюджет мав отримати 27,3 млрд грн. Але зрештою від підвищеного оподаткування прибутку банків взагалі відмовилися.
«Тобто основне джерело наповнення бюджету – люди. Прикро, але саме в такому руслі зараз рухаємось», – написала Южаніна.
Нагадаємо, однією з головних новацій №11416-д є підвищення військового збору для фізичних осіб – найманих працівників з 1,5% до 5%.
Що думають про податок на прибуток банків 50% експерти з оподаткування
Опитані експерти оцінюють пропозицію щодо збільшення податку на прибуток банків неоднозначно.
В’ячеслав Черкашин, старший аналітик з податкових питань Інституту соціально-економічної трансформації, уточнює, що банки зненацька у зеніті фінансового року отримують ставку податку на прибуток 50%, а фінкомпанії (крім страховиків) – 25%, що говорить про безсистемність, хаотичність і низький професійний рівень управлінських рішень.
«Загалом вважаю, що головними наслідками законопроєкту №11416д буде свідома відмова на найближчі роки від економічного відновлення та остаточна руйнація головного принципу побудови податкової системи – стабільності та передбачуваності оподаткування, про що йдеться у статті 4 Податкового кодексу. Це матиме вкрай негативний вплив на інвестиції та умови ведення бізнесу», – узагальнює В'ячеслав Черкашин.
Іван Маринюк, керівник практики податкового права ЮФ «Ілляшев та Партнери», зазначає, що з одного боку, підвищення податків для фінустанов може потенційно забезпечити додаткові податкові надходження до бюджету, а з іншого, може стати передумовою для «розмивання», тобто, зменшення бази оподаткування суб’єктами фінансового сектору.
У відповідь на питання про ризик поглиблення тінізації економіки Іван Маринюк уточнив, що саме у разі підняття ставок податку на прибуток для фінансового сектору можна очікувати саме у цій сфері «розмивання» бази оподаткування шляхом штучного збільшення витрат компаній.
Проте, якщо ця норма залишиться у законі, банкам доведеться її виконувати.
«Зміни, якщо їх введуть в дію вже у IV кварталі, не дають можливості банкам і фінкомпаніям щось «переграти», тому вони сплатять підвищену ставку податку на прибуток», – попереджає Олександра Томашевська, податкова консультантка Київського центру підтримки і розвитку бізнесу.