П'ять головних ознак підтопленого автомобіля.
Тільки-но в новинах вам розповіли про тайфун де-небудь у Новому Світі або повені в Старому, чекайте на пожвавлення вітчизняного ринку вживаної техніки. Буквально через пару-трійку місяців на ньому з'явиться безліч привабливих і однотипних варіантів: майже нові автомобілі в хорошій комплектації та з короткою історією (один-два господарі) володіння. І найголовніше — з прийнятним пробігом без слідів ремонту після аварії.
Секрет цього аукціону небаченої щедрості полягає в тому, що перед вами окрема категорія проблемних автомобілів — так звані потопельники, найповніше описані О. С. Пушкіним в однойменному творі. За 60 років до появи першого авто поет описав усі нюанси помилкового спілкування з подібними суб'єктами.
Ні в США, ні в Європі зв'язуватися з «потопельниками» ніхто не хоче, якщо це не раритетні автомобілі з аукціонними перспективами та антикварними технологіями. Бо можна замінити салон, відкачати воду з двигуна, а от електроніка...
Важливо розуміти, що навіть правильне або недостатнє сушіння згодом спричинить цілий букет неприємностей, здатних не тільки отруїти задоволення від користування автомобілем, але й піддати загрозі вашу безпеку.
Електрика
Сучасні автомобілі напхані нею трохи більше, ніж під самий дах, і «продзвонити» всю проводку, контролери, роз'єми, блоки та інший електричний лівер означає щонайменше повне розбирання транспортного засобу. І однаково ніхто не дасть гарантію, що всі ці датчики моніторингу сліпих зон, асистенти подрулювання в смузі та протибуксувальні системи функціонуватимуть належним чином, бо складати все назад теж потрібно вміти.
Електропроводка, що намокла, може призвести не тільки до неправильної роботи окремих вузлів і систем, але й до ще неприємніших наслідків на кшталт короткого замикання. Найгірше те, що проблеми з електрообладнанням можуть виникнути не одразу. Але виникнуть обов'язково — просто дайте воді час на окислення клем і корозію електроприладів.
Головна й найпідступніша проблема «потопельників» — бортова електропроводка. Спершу все може працювати, як і раніше, але поступово кількість глюків перетворить експлуатацію автомобіля на тортури, а графік відвідування електрика диктуватиме розклад тижня. Не кажучи вже про загрозу коротких замикань.
Тому нечисті на руку ділки поспішають збути протухлий товар за першої можливості. Тобто ще до того, як він почне відверто смердіти, іржавіти та глючити. Тож перевірте роботу всіх наявних сервоприводів і перемикачів плюс ретельно обстежте всі розташовані внизу магістралі електропроводки. І не тільки в підкапотному просторі, але й у багажнику, й особливо в салоні, зокрема електронні блоки під передніми сидіннями.
Найгірші побоювання виправдаються у вигляді контактів, що окислилися, або вологи й конденсату в роз'ємах. А ще — у надмірній метушні самих продавців, які можуть спробувати завадити або навіть заборонити обстеження-розслідування. Адже чутки на ринку поширюються зі швидкістю світла.
Недостатньо висушена волога призводить не тільки до появи цвілі, розводів і плям — у салоні назавжди пропишеться затхлий запах, який не виводиться ніякою хімією й не перебивається ніякими ароматизаторами. Продати автомобіль із таким амбре буде вкрай важко. І невигідно.
Салон
У салоні головних ознак «потопельника» три: тухлий запах, конденсат на склі та незрозумілі плями на оббивці. Їхня поява — наслідок пріння недосушених матеріалів оббивки й шумопоглинальних матів, якими встелені панелі підлоги сучасних автомобілів. Вас мусять насторожити нав'язливий запах ароматизаторів, натерті поліролями блискучі поверхні та купа «хімії», яку запхали в дверні карти та багажні сітки.
І якщо привабливість ціни вам усе ще здається всепереможною, пам'ятайте: тижневого вдихання спор цвілі досить, щоб здобути цілий букет легеневих захворювань.
Вічний супутник неприємного запаху — конденсат на вікнах, що з'являється з тієї самої причини. Його неможливо позбутися навіть влітку. Тож якщо у вас є сумніви, достатньо нанести несподіваний візит об'єкту можливої покупки. Найкраще рано-вранці. Але необов'язково ставити господарів до відома — достатньо знати, де паркується омріяний транспортний засіб. Через нічні перепади температур конденсат обов'язково з'явиться на вікнах.
Ретельне обстеження всіх закутків днища (закутки багажника, ніша запасного колеса, щілини на стиках деталей кузова) допоможе зрозуміти корозійну картину — розсип навіть найдрібніших осередків «рудої хвороби» підтвердить діагноз нещодавнього затоплення.
Якщо ви все ще вважаєте, що за запропоновану ціну готові мириться із запахом баговиння й вікнами, що постійно запотівають, пам'ятайте про міну уповільненої дії. Справа в безперервному прінні, яке обов'язково «переможе» фарбу на внутрішній поверхні кузова. Й одного непогожого дня ви в буквальному сенсі проткнете наскрізь пальцем проржавілий поріг або панель підлоги.
Читайте також
