Найбільші банки США JPMorgan Chase, Bank of America, Citibank та Wells Fargo впали в ціні на 12-16% ринкової вартості у $120 млрд через падіння американських акцій. Наразі весь банківський сектор намагається запобігти падінню до рівня жовтня 2016 року.
Стрімке падіння цін на нафту додало побоювань щодо зростання обсягів непогашених позик, що вплине на капіталізацію банків, хоча нафтова індустрія займає лише 2% обсягу позик в американських банках, пише Financial Times.
Аналітик інвестбанку Piper Sandler Бред Мілсапс зауважив: якщо ціни залишаться на низькому рівні, бурильники нафтових свердловин не зможуть створити достатній грошовий потік після погашення боргів, аби розробляти нові родовища. Основні побоювання пов'язані саме з тим, що вони оголосять про банкрутство і розпочнуть свою діяльність наново.
За словами Мілсапса, 2016 року, коли обвалилися ціни на нафту, прямі інвестиційні фонди та ринки капіталу були готові допомогти бурильним компаніям, які потребували рекапіталізації, однак зараз ситуація протилежна.
Побоювання щодо прибутковості банків відбилися і на кредитних дефолтних свопах, які захищають від ризиків у разі, якщо клієнти не зможуть сплатити свої борги. Так, в інвестбанку JPMorgan свопи зросли на 50% — до 98%. Це означає, що для страхування $10 млн банку доведеться сплатити близько $98 тис. на рік у порівнянні з минулорічними $65 тис.
Водночас після падіння європейського індексу Euro Stoxx Banks Index на 13% найбільшого удару зазнав французький Natixis, чиї акції впали на 18%. Société Générale та Crédit Agricole також втратили 18% та 17% відповідно. Акції італійських банків UniCredit та Intesa Sanpaolo втратили 13% і 12% відповідно.
Аналітик JPMorgan Кіан Абухусейн зауважив, що Natixis та Crédit Agricole більш залежні від нафти та газу — у них 5-6% кредитних ризиків.
Контекст. Пік видобутку нафти, який очікувався 2022 року, може наблизитися через стримання витрат компаній. Компанії вже мають високу частку позикового капіталу, а падіння цін на нафту ще більше вплине на їхні борги. Однак аналітики не вважають, що компанії почнуть скорочувати дивіденди. Наприклад, Exxon 37 років поспіль підвищувала дивіденди, а Shell взагалі не скорочувала їх після Другої світової війни.
ОПЕК і країни-учасниці ОПЕК+ (включаючи Росію) 6 березня не змогли домовитися про додаткове скорочення видобутку нафти.
У відповідь державна компанія Саудівської Аравії Saudi Aramco запропонувала найбільші знижки на сиру нафту за останні 20 років і обіцяла збільшити видобуток на 2 млн барелів на день.
9 березня ціна за барель нафти марки Brent впала до $31,5. На закритті торгів 6 березня її ціна становила $45,5 за барель. Такий крах ринку нафти найбільший з 1991 року, коли почалася війна в Перській затоці.
Обвал ринку нафти викликав зниження світових фондових індексів. Проте вранці 10 березня ринок продемонстрував ознаки стабілізації. Нафта марки Brent зросла на торгах на 7% — до $36,8 за барель.
