Україна розглядає розвиток водневої енергетики як один із ключових моментів декарбонізації економіки та технологічного оновлення країни. Паливний водень планують виробляти, застосовуючи електроліз енергії АЕС і станцій на відновлюваних джерелах (ВДЕ).
Водень сьогодні розглядається як один із базових чинників переходу до нового технологічного укладу. І в цьому питанні кожна країна стикається з одними й тими самими питаннями: як подолати технологічні бар'єри та доступна ціна водню, заявив Ярослав Демченков, заступник міністра енергетики України.
«У нас є перспективи отримання водню з електроенергії з ВДЕ. Тобто сонце, вітер, гідро («зелений» водень — 
). У нас є можливість отримувати водень із природного газу — «блакитний» водень. І в нас є велика потужність атомної генерації... тобто водень «жовтий» або «помаранчевий», який виходить з електроенергії атома», — пояснив заступник міністра.
Саме в цих напрямках в Україні зараз тривають дослідження можливостей майбутнього видобутку водню.
Україна має значні можливості для розвитку водневого ринку та інтеграції до європейського:
- потенціал розвитку ВДЕ — до 2030 року частку ВДЕ в країні планують довести до 25%;
- потенціал атомної генерації — планується модернізація наявних блоків АЕС і будівництво нових;
- потенціал внутрішнього видобутку природного газу.
Воднева стратегія
«У цій стратегії ми оцінюємо потенціал внутрішнього споживання, виробництва водню та потенціал... постачання водню передусім до Німеччини, адже Німеччина поставила дуже амбітні плани: до 2030 року мати достатню кількість водню у своїй енергетиці», — сказав Демченков.
Водень для внутрішнього споживання — це насамперед металургійна та хімічна промисловість, а також агропром.
У питаннях щодо постачання розглядається використання наявної газотранспортної системи як найбільш економічно привабливий спосіб, особливо якщо говорити про транспортування на далекі відстані.
У цьому ключі також постає питання оцінки газотранспортної системи: що необхідно зробити, щоб ГТС мала можливість транспортувати водень у сумішах різної концентрації з природним газом.
«Зараз ера стратегій, нормативного врегулювання, технічної оцінки, сертифікації та стандартизації, ера підготовки пілотних проєктів», — завершив Демченков.
Читайте також
