ЄС представив план створення спеціальної інфраструктури з транспортування водню «European Hydrogen Backbone». Їх дослідження показує, що існуюча газова інфраструктура може бути модифікована для транспортування водню з розумними витратами.
До 2030 року в Європі буде потрібно 40 ГВт електролізерів на території союзу, які будуть виробляти до 10 млн тонн водню. Ще 40 ГВт пропонується розмістити в сусідніх країнах для експорту водню в Євросоюз. Єврокомісія підтримуватиме встановлення 40 ГВт електролізерів до 2030 року, причому 10 ГВт пропонується реалізувати Україні. Про це повідомив глава «Оператора газотранспортної системи України» Сергій Макогон.
«Це унікальний шанс, який ми не можемо упустити. Це мільярди євро інвестицій ЄС в економіку України», – вважає Макогон.

За його словами, «Оператор ГТС України» вже проводить аналіз можливостей використання української ГТС для транспортування водню в ЄС.
Хоча споживання природного газу навряд серйозно скоротиться до ЄС протягом найближчих 15-20 років, учасники ринку вже сьогодні опрацьовують варіанти оптимального використання наявної газової інфраструктури в низьковуглецевої економіки.
Суть проекту
Група, в яку входять 11 європейських газових інфраструктурних компаній з дев'яти країн, представила план «European Hydrogen Backbone». Компанії припускають, що з середини 2020-х поступово буде формуватися мережа водневих трубопроводів, що з'єднують «водневі долини», центри виробництва і споживання водню. Мережа до 2030 року досягне протяжності 6800 км.

До 2040 року протяжність водневої мережі може зрости до 23000 км. На 75% вона буде складатися з переобладнаних нинішніх газопроводів, сполучених новими ділянками (25%).
В підсумку з'являться дві паралельні газотранспортні мережі: воднева і (біо)метанова.
Воднева мережа буде використовуватися для транспортування водню, виробленого з допомогою вітряних і сонячних систем в Європі. Вона також дозволить імпортувати водень з-за меж Європи.
Створення водневої мережі оцінюється в 27-64 млрд євро, що вважається відносно помірною сумою в загальному контексті європейського енергетичного переходу.
Автори відзначають, що операційні витрати також будуть невеликі: кількість споживаної електроенергії складе 2% від енергетичного змісту водню, якій транспортується на відстань 1000 км.
Вартість транспортування складе 0,09–0,17 євро за 1 кг водню на 1000 км, що дозволить економічно транспортувати водень на великі відстані по всій Європі.
Відносно широкий діапазон оцінок в основному пов'язаний з невизначеністю витрат на компресори.
Контекст. Європейський союз опублікував остаточну версію своєї водневої стратегії, згідно з якою до 2024 року буде встановлено щонайменше 6 ГВт електролізерів для виробництва до одного мільйона тонн водню. ЄС хоче активніше розвивати співробітництво в галузі відновлюваної енергії та водню з партнерами Південного і Східного сусідства і країнами Енергетичного співтовариства — особливо з Україною та Африканським союзом.