Українське суспільство вже понад три місяці демонструє максимальну згуртованість. Це стосується й підтримки дій держави. Загалом дії української влади від початку війни росії проти України 68% опитаних оцінили як ефективні. Окрім того, 72% вважають дії влади в царині військового захисту країни від агресора ефективними.
Про це йдеться в дослідженні компанії Gradus Research щодо міграції та соціально-політичних настроїв під час повномасштабної війни росії проти України, виконаного на замовлення Єврокомісії та в партнерстві із Центром економічного відновлення.
Зокрема, згуртованість українців помітна й у їхньому ставленні до державних інституцій. Найвищий рівень довіри є характерним для Збройних сил і президента України — їм довіряють 62% і 49% респондентів відповідно.
У грудні 2020 року лише 30% респондентів зазначали, що вони емоційно ставляться до президента як до партнера — поважають, довіряють, відчувають його надійність. Сьогодні це приблизно половина громадян. Це означає, що дії державних органів стають послідовнішими, а українці все більше відчувають турботу з боку держави, оскільки через зв’язку «обіцянка — компетентне виконання» будується довіра суспільства.
Якщо говорити про економічне регулювання, то 47% опитаних вважають, що дії держави в цьому напрямку є ефективними. Дещо гірша оцінка дій влади в контексті допомоги громадянам, які втратили роботу та дохід під час війни — лише третина (31%) оцінили ці дії як ефективні; 44% вважають їх неефективними.
Гроші та доступ до роботи – з-поміж найбільших потреб українців. Загалом по Україні їх відчувають 66% і 44% респондентів відповідно. Найвищими ці показники є з-поміж мешканців Східного та Південного регіонів. Ситуація пояснюється тим, що саме ці регіони зазнали найбільшого негативного впливу та міграції через воєнні дії.
61% жителів сходу країни залишили свої домівки, рятуючись від війни. І якщо, наприклад, 26% киян і 19% мешканців Північного регіону вже змогли повернутися додому, то для переселенців зі Східного регіону це наразі не є можливим і безпечним, тому більш як половина (55%) з них і надалі перебувають далеко від постійного місця проживання.
Проте бажання повернутися є високим як з-поміж внутрішньо переміщених громадян, так і з-поміж тих, хто був змушений виїхати за кордон. 83% тих, хто мігрував у межах України, прагнуть повернутися додому тільки-но там стане безпечно, тоді як залишитися на новому місці бажають 7% респондентів. Водночас наявність можливості проживати на новому місці декларують 39% внутрішньо переміщених осіб, тоді як 49% її не мають.
Переважна більшість (73%) тих, хто зараз перебуває за кордоном, прагнуть повернутися в Україну за першої можливості, 12% — хочуть залишитися жити в іншій країні. Якщо говорити про можливість залишитися проживати за кордоном, то 58% респондентів декларують, що мають таку можливість, тоді як 22% її не мають і повертатимуться додому за першої нагоди.
Опитування було проведено дослідницькою компанією Gradus Research методом самозаповнення анкети в мобільному застосунку на замовлення Єврокомісії та в партнерстві із Центром економічного відновлення. Онлайн-панель Gradus відображає структуру населення міст із кількістю мешканців понад 50 тисяч осіб віком 18 — 60 років за статтю, розміром населеного пункту та регіоном. Період проведення дослідження: 20 — 22 травня 2022 року. Розмір вибірки — 2 083 респонденти.
Читайте також
Не один у полі: як бізнес-комʼюніті допомагає підприємцям масштабуватися
Кримінальний тиск на бізнес в Україні: виклики для інвесторів та юридичний захист
