Фото: УНІАН
Дуже важливо, щоб реформи в банківському секторі були незворотними, а саме в питанні націоналізації Приватбанку.
Про це йдеться у спільній заяві ради асоціації між Україною і Європейським союзом, передає «Інтерфакс-Україна».
«Сторони зробили особливий наголос на здійсненні правосуддя стосовно осіб, відповідальних за широкомасштабне шахрайство в Приватбанку, і поверненні активів», – наголошується в документі.
Представники Євросоюзу повідомили, що готові виділити Україні 500 млн євро другого траншу макрофінансової допомоги після виконання Києвом prior actions за новою програмою фінансування Міжнародного валютного фонду.
І одна з ключових умов — прийняття законопроєкту, який знизить ризики денаціоналізації Приватбанку, яка видається можливою через численні судіи в Україні ініційованих його колишніми власниками.
Контекст. На початку 2018 року детективи міжнародної компанії Kroll провели незалежний аудит Приватбанку. Вони з'ясували, що протягом десяти років до націоналізації банк був об'єктом масштабних шахрайських дій, які завдали йому збитків на суму $5,5 млрд. Перед націоналізацією більше 95% кредитів було видано сторонам, пов'язаних з колишніми акціонерами і групами афілійованих з ними осіб. Коломойський називав ці звинувачення «фейком».
Приватбанк націоналізували в грудні 2016 року. До цього він належав Ігорю Коломойському і Геннадію Боголюбову. Мінфін став власником 100% акцій банку, а держава вклала в нього більше 155 млрд грн. Зараз справи про незаконність націоналізації і повернення колишнім власникам акцій розглядають українські суди. Також справи Приватбанку розглядають в закордонних юрисдикціях.
Найбільшим викликом для президента України Володимира Зеленського газета New York Times назвала його «колишнього патрона» Ігоря Коломойського, якого підозрюють у виведенні великої суми коштів з Приватбанку, хоча всі звинувачення Коломойський заперечує.