Доброго ранку!
У цьому випуску ви прочитаєте про те, коли в Україні реально може з'явитися зв'язок п'ятого покоління. Знайдете основні тези інтерв'ю з головою економічного комітету Верховної Ради Дмитром Наталухою. І прочитаєте про те, як Ігор Коломойський наступає на конкурентів.

Фото: flikr
Аналітика
Чи Готова Україна запустити зв'язок 5 G в 2020 році? Адже це передбачено указом п'ятого президента Петра Порошенка. Виявляється, що радше не готова. Про це йдеться в матеріалі оглядача Маргарити Яковлевої «5 G обійдеться мобільним операторам у $1,2 мільярда».
По-перше, потрібно знову буде купувати ліцензії на частоти. По-друге, оператори відіб'ють інвестиції, вкладені в мережі попередніх поколінь, не раніше ніж до 2022 року. А до цього часу витрачатися вони будуть хіба що на тестові запуски.
Але це не означає, що в найближчі кілька років ринок завмре. Нові технології у нас будуть з'являтися в тому чи іншому вигляді.
Велике інтерв'ю

Фото: THE PAGE
Оглядач Ольга Шульга поспілкувалася з головою парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитром Наталухою. І з'ясувала, які пріоритети в економічній сфері ставить для себе парламентська більшість.
За словами Наталухи, найближчим часом потрібно розглянути законопроєкти про:
- демонополізацію спиртової галузі
- ринковий нагляд
- промисловий безвіз
- антимонопольний комітет
- інтелектуальну власність
«Плюс один з моїх персональних пріоритетів – закон про легалізацію грального бізнесу. Я подав альтернативний законопроєкт, і бачу в ньому великий потенціал для економіки країни та розвитку туризму».

Дмитро Наталуха
голова комітету ВР із питань економічного розвитку
Він сказав, що до кінця листопада буде представлена концепція розвитку індустріальних парків:
«Закон дозволить запустити близько 80 індустріальних парків, які вже де-факто є на території України, але жоден з яких не працює, тому що немає законодавчої бази».
«Південмаш», за словами Наталухи, може стати туристичним місцем:
«Є ж музей NASA, куди всі ходять, проводять великі екскурсії. Адже нашому «Південмашу» теж є що показати – на ту ж саму ракету «Сатана» подивитися. Потяги до Дніпра ходять, літаки літають».
Також він не бачить нічого поганого в тому, що українські технології можуть залишити Україну через те, що держава послабила контроль за аерокосмічною галуззю:
«Ми ж сидимо, як Кощій з яйцем і голкою, і сподіваємося, що у нас вкрадуть технології 1974 року, в той час як Ілон Маск піднімає ракету і садить її на те ж саме місце. Звичайно, водночас не варто недооцінювати та применшувати значення КБ «Південне», «Південмашу». Але і ставитися до них, як до священних корів, теж не потрібно».
А ось поспішати з перетвореннями в спиртовій галузі не варто. Лібералізація повинна бути поступовою:
«Коли завтра «Хортиця», Nemiroff або ще хтось отримає цю ліцензію і почне виробляти спирт самостійно, то що тоді станеться з 16 державними спиртзаводами, на яких працює 5 тис. осіб і які приносять реальний прибуток? Вони перетворяться на мотлох, бо вони нікому не будуть потрібні. Ціна на них відразу впаде».
Наталуха також виступає прихильником найбільш ліберального закону про азартні ігри. Тому що чим більше заборон, тим більше можливостей для корупції:
«Можна вийти в центр Києва, і ви побачите з десяток гральних закладів... Тому коли ми бачимо проєкт закону, який говорить «заборонити гральні зали», у мене питання: навіщо цей закон взагалі потрібен, якщо вони і так заборонені? Як такий законопроєкт допоможе їм зникнути?»
У голови комітету економічного розвитку зовсім не збігаються погляди з представниками фінансового комітету Данила Гетманцева, принаймні щодо питання оподаткування фізосіб-підприємців:
«У них – фіскальна політика, яка передбачає тактичні рішення, тобто наповнення бюджету будь-яким способом. У нас інша функція – ми мислимо категоріями впливу таких рішень на збільшення або зменшення частки тіньової економіки».
Інсайд тижня
Щотижня у нас виходить колонка першого заступника головного редактора Олега Гавриша «Бізнес-акваріум». У ній він розповідає про закулісся економічних подій у нашій країні. Цього разу він пояснює, що стоїть за гучними справами проти олігархів.
«У Ігоря Коломойського, за словами джерела в оточенні бізнесмена, готуються до боротьби за Полтавський ГЗК Костянтина Жеваго та компанію UkrLandFarming Олега Бахматюка».
Також у матеріалі розповідається про те, як і чому парламентська фракція «Слуга народу» перестала працювати в «режимі принтера». І що буде далі.
Новини коротко
Гарантований борг України в жовтні 2019 року зменшився на 1,4% ($1,1 млрд) і склав $81,8 млрд. Але в гривневому еквіваленті сума боргу зросла на 2,4% (47,5 млрд грн), до понад 2 трлн грн.

Інфорграфика: Мінфін
Прибуток великих і середніх підприємств без урахування податків за перші дев'ять місяців 2019 року склав 342,8 млрд грн. Показник за аналогічний період минулого року – 196,5 млрд грн. Частка збиткових підприємств за зазначений період склала 22,7%. Цей показник минулоріч – 29,6%.
Пропозиція щодо викупу боргу Олега Бахматюка. Міжнародні кредитори агрохолдингів «Укрлендфармінг» ( ULF) та «Авангард», що належать бізнесменові, ініціювали зустріч з прем'єр-міністром Олексієм Гончаруком, міністрами фінансів та економіки Оксаною Маркаровою та Тимофієм Миловановим. Звернення до уряду направили Gramercy Funds Management, Експортно-імпортний банк США, Pala Assets Limited й Експортно-кредитне агентство Королівства Данія EKF, а також члени координаційного комітету агрохолдингів ULF та «Авангард». Їхні інтереси в Києві представлятиме компанія Rothschild & Co.
Агресивне поглинання. Компанія Xerox не залишає спроб поглинути свого конкурента HP. Після відмови ради директорів останньої вона звернулася безпосередньо до акціонерів HP, щоб ті вплинули на правління та прийняли пропозицію.
«Хоч вам може і не сподобатися наша «агресивна» тактика, вибачатися за неї ми не будемо. Щоб у всій повноті оцінити масштаб цієї можливості обом сторонам необхідно пройти взаємну процедуру due diligence, від якої ви продовжуєте відмовлятися, і яку ми зобов'язані вимагати».

Джон Вісентін
Віце-президент і CEO Xerox