Краща ситуація в українській енергетиці збільшила попит на робочу силу та кількість працівників на підприємствах, водночас дефіцит кадрів все ще залишається гострим через наслідки війни. У яких сферах найбільше зросла кількість вакансій у серпні, йдеться у щомісячному макроекономічному огляді НБУ.
Як змінилася ситуація на українському ринку праці за серпень 2024
Після покращення ситуації з відключеннями світла у серпні українці пожвавили економічну активність, що привело й до збільшення кількості вакансій на ринку праці. Зокрема, за місяць найбільше кількість вакансій зросла у таких сферах:
- в охороні та безпеці – у 4,6 раза рік до року (р/р);
- телекомунікаціях – на 45% р/р;
- охороні здоров’я – на 34% р/р.
Після шоку від значних проблем з енергопостачанням у попередні місяці відновилося й зростання кількості працівників на підприємствах у серпні.
Водночас мобілізація залишається однією з головних проблем на ринку праці:
- 73% тих, хто працює, вважають мобілізацію проблемою для ринку праці – опитування центру Разумкова;
- 64% підприємств назвали мобілізацію чинником, що має найбільший негативний вплив на бізнес – опитування ФОП від ЄБА.
Де в Україні найбільші проблеми на ринку праці
Значні складнощі з пошуком роботи виникають у мешканців прифронтових областей, зокрема, через обмежений доступ до навчання з підвищення кваліфікації. 13% опитаних у цих областях не мають роботи і шукають її, та ще 7% планують відкрити власний бізнес.
Як ситуація в енергетиці вплинула на міграцію українців за кордон
Через складну енергетичну ситуацію в липні збільшилась міграція українців за кордон. За оцінкою ООН, станом на 19 серпня 2024-го кількість мігрантів з України у світі досягла 6,7 млн осіб (з початку року зросла майже на 400 тис. осіб). Найбільше українських мігрантів перебувають у:
- Німеччині – 1,1 млн;
- Польщі – 976 тис;
- Чехії – 361 тис.
Нагадаємо, за дослідженням Мінекономіки, 58% представників українського бізнесу вбачають проблему у нестачі кваліфікованих кадрів. Ще 40% – вказують на загрози через безпекову ситуацію в країні, а 42% – на потребу у зовнішньому фінансуванні.