«Відбудувати краще, ніж було»: скільки потрібно грошей для відновлення енергетики та де їх знайти

Автор

Валерій Моісєєв

Внаслідок повномасштабного вторгнення РФ в Україну енергетичний сектор зазнав прямих збитків та непрямих фінансових втрат на суму $56,5 млрд, тоді як потреби у відновленні, що передбачають повну реконструкцію зруйнованих об'єктів за принципом «Відбудувати краще, ніж було», становлять $50,5 млрд. Таку оцінку станом на травень цього року зроблено в KSE Institute. Презентація результатів їхньої роботи була проведена за участю представників найбільших енергетичних компаній України.

Збитки енергетики через війну

Прямі збитки енергетичного сектору становлять не менш як $16,1 млрд. Найбільші збитки пов'язані з руйнуванням об'єктів генерації електричної енергії ($8,5 млрд), магістральних ліній передачі електроенергії ($2,1 млрд), а також нафтогазової інфраструктури ($3,3 млрд).

За час повномасштабного вторгнення окуповано 18 ГВт електрогенеруючих потужностей, зокрема найбільшу в Європі атомну електростанцію – Запорізька АЕС. Повністю зруйновані або сильно пошкоджені Каховська та Дніпровська ГЕС, Зміївська та Трипільська ТЕС.

Критичні ушкодження (понад 80%) отримали приватні теплоелектростанції, серед яких Ладижинська, Бурштинська, Добротвірська, Курахівська, Криворізька та Придніпровська ТЕС. Пошкоджено близько половини високовольтних підстанцій системи передачі електроенергії.

Непрямі втрати енергетичного сектору оцінюються майже в $40,4 млрд, основна частина цієї суми припадає на неотримані доходи енергетичних компаній – $39,9 млрд. Решта відносяться до витрат на розбір завалів та демонтажні роботи на пошкоджених об'єктах.

Оцінка прямих збитків енергетики

Скільки потрібно коштів на відновлення

Загальні потреби відновлення енергетичного сектору оцінені у $50,5 млрд, включаючи фінансову потребу у відновленні у повному обсязі зруйнованої та пошкодженої енергетичної інфраструктури з урахуванням принципу «Відбудувати краще, ніж було» ($48,5 млрд). Решта включає відновлення ліквідності енергетичних компаній ($2 млрд).

Потреби відновлення електроенергетичного сектору оцінені на загальну суму $33,8 млрд, у тому числі $29,3 млрд для об'єктів генерації. Ще $4,6 млрд необхідно для відновлення інфраструктури передачі та розподілу електричної енергії. Вартість відновлення нафтогазового сектору становить $14,8 млрд, сектору централізованого теплопостачання – $1,4 млрд, за винятком відновлення великих ТЕЦ.

Головною метою проведення експертної оцінки збитків, завданих українській енергетиці російським вторгненням, має бути «подання чека» агресору в міжнародних судах, сказав голова правління НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький. За його словами, підрахунок збитків робиться не лише для того, щоби ми зрозуміли масштаби наших проблем. Також це має робитися для «подання чека агресору».

«У судах потрібно буде не просто показати бухгалтерські регістри з первісною та залишковою вартістю активів, правовстановлюючими документами на ці активи. Треба буде реально подати тонни доказів», – зазначив Кудрицький.

Де взяти кошти на відновлення

Процес отримання компенсацій від агресора дуже тривалий. Глава «Нафтогазу України» Олексій Чернишов навів такий приклад. Минулого року вони отримали рішення арбітражу про стягнення з РФ $5 млрд – процес тривав сім років. Тепер потрібно реалізувати це рішення – стягнути кошти із відповідача. «Тут теж знадобляться роки», – сказав Чернишов. Тому слід шукати й інші варіанти.

Кудрицький наголосив, що енергосистему потрібно відновлювати в іншому форматі, на нових технологічних засадах. «Ринкові умови мають це визначати, а не чиясь воля». На ринку електроенергії ціна зараз дозволяє розрахувати окупність проєктів, що ґрунтуються на будь-яких технологіях.

Втрати електрогенерації

Чернишов вважає, що потрібна лібералізація енергетичних ринків, до 90% яких зараз контролюють держкомпанії. Без цього буде важко залучити до галузі приватний капітал.

Як приклад він навів ринок нафти та нафтопродуктів. До війни практично всі їх поставки йшли землею з РФ і Білорусі та Чорним морем. Інші варіанти були більш дорогими та важкими логістично. Із початком війни старі варіанти закрилися. Але в країні зараз немає особливих проблем з автомобільним паливом, оскільки приватні оператори самостійно, без участі держави побудували нові шляхи постачання.

Богдан Сухецький, заступник генерального директора з комерційної діяльності «Укргідроенерго», вважає: поки держкомпанії будуть навантажені зобов'язаннями ПСО (постачання енергії населенню за пільговими цінами. – ), лібералізація ринку неминуче «буде кривою».

Глава «Укренерго» наголосив, що його компанія – природна монополія. Вона не може працювати на основі ринкового ціноутворення, але її тарифи, що встановлюються державою, повинні бути економічно обґрунтованими. Наразі вони встановлюються за принципом «витрати+», який допускає «втручання чиєїсь волі». У світі широко використовується інший принцип – тарифне регулювання, засноване на регуляторній базі активів. Воно передбачає встановлення п'ять років нормативу прибутку на активи оператора. В результаті компанія зацікавлена збільшувати вартість активів та економити на операційних витратах, щоб залишати більше грошей у себе. «Укренерго» мала у 2019 році перейти на цей принцип, але «спрацювала інша адміністративна логіка».

Внаслідок 97-98% пошкоджень інфраструктури після 2022 року «Укренерго» відновлює за рахунок коштів міжнародної допомоги (кредитів та грантів), а не тарифних коштів. На відновлення компанія витратила 25 млрд грн, на фізичний захист підстанцій – 5-7 млрд грн. Тарифна частина інвестпрограми становить лише 1 млрд грн.

«Нам потрібний ринок, а не компенсації», – резюмував Чернишов.