В Україні керівні посади в органах влади і великому бізнесі займає значно менше жінок, ніж в країнах Євросоюзу. Проте українські жінки набагато більше залучені до волонтерства. Про це, зокрема, розповідає Індекс ґендерної рівності, який Жіночий Фонд України вперше презентував у березні 2025 року. Детально про це дослідження у відеоінтерв’ю 
розповідає Мілена Горячковська, координаторка проєктів Українського Жіночого Фонду. Наведемо найцікавіші тези розмови.
Повне відеоінтерв’ю з Міленою Горячковською, координаторкою проєктів Українського Жіночого Фонду
Чому Індекс ґендерної рівності важливий для євроінтеграції України
Євроінтеграційні реформи стосуються, зокрема, прав людини і ґендерної рівності. А Індекс дає комплексну картину основних сфер життя суспільства, дозволяє зазирнути за лаштунки європейської політики щодо ґендерної рівності.
Адже Україна має імплементувати у своє національне законодавство директиви, що базуються на основі Стратегії ґендерної рівності Європейського Союзу, яка, своєю чергою, спирається на дані Індексу. Тому, адаптуючи цю методологію для себе, ми можемо не тільки реактивно реагувати на появу нових вимог ЄС, а з самого початку розуміти, за якими критеріями оцінюється стан рівності. Завдяки цьому наші політики можуть проактивно включати ті самі підходи щодо ґендерної рівності, що і в ЄС.
За якими критеріями і як оцінювали ґендерну рівність
Індекс ґендерної рівності (ІҐР) аналізує шість основних сфер: «Знання», «Час», «Вплив», «Здоров'я», «Робота» та «Гроші». При цьому використовується методологія Європейського інституту ґендерної рівності, визнана і верифікована на рівні ЄС і адаптована до українських обмежень доступу до статистики під час воєнного стану.
Це спільна робота Українського Жіночого Фонду, Державного комітету статистики України за підтримки Офісу віцепрем'єрки з питань європейської інтеграції і урядової уповноваженої з питань ґендерної політики.
Деяку інформацію для Індексу збирали з державних статистичних джерел. А щоб отримати дані, які ніколи не збиралися в Україні раніше, додатково проводили опитування. Наприклад, вивчали ґендерний баланс в керівництві найбільших компаній в Україні спільно з аналітичним центром «Вокс Україна». Завдяки цьому Індекс дає нову інформацію для роздумів.
Що виявив Індекс ґендерної рівності
ІҐР України становить 61,4 бала, що на 8,8 бала нижче за середній показник для 27 країн ЄС (70,2 бала). Україна має непогані стартові бали, хоч і відстає від середніх показників по Європейському Союзу (20-те місце з 28). Втішає, що ми точно не на останньому місці, ні загалом, ні в жодній з шести головних сфер. Але щоб наздогнати середньоєвропейський рівень, нам потрібна цілеспрямована політика.
Найкраща ситуація у сфері «Гроші». Тут ми бачимо найменше відставання від середнього показника по ЄС. Найбільш проблематична сфера – «Вплив», тобто можливості для жінок приймати рішення в політичній, соціальній, економічній сфері. Обмежена участь жінок в прийнятті рішень своєю чергою призводить до нижчої якості рішень, адже вони в такому разі не враховують інтереси всього суспільства.
Чому в Україні обмежений вплив жінок
Індекс оцінює політичний, економічний і соціальний вплив. Критерій «Політичний вплив» аналізує частку жінок серед міністрів, депутатів Верховної Ради і місцевих органів влади. Серед депутатів місцевих рад усіх рівнів ситуація краща і частка жінок складає 37%, приблизно як в країнах ЄС. А щодо присутності жінок серед міністрів і депутатів Верховної Ради Україна істотно відстає: в уряді жінок лише 18,8%, у парламенті – 20,5%.
Критерій «Економічний вплив» враховує частку членів правління Центрального банку. Тут в Україні тільки 15% жінок, тоді як у європейських країнах тут вже наближаються до ґендерного балансу. Крім того, в найбільших українських компаніях серед членів правлінь, наглядових рад, рад директорів частка жінок складає лише 21%.
Ситуація виглядає парадоксальною, адже великий бізнес часто декларує ґендерну рівність у своїй кадровій політиці. Але фактично політика ґендерної рівності у великих компаніях впроваджуються на нижчому рівні і не досягає топ-менеджменту. Тобто існує «скляна стеля», яка допускає кар’єрне зростання жінок лише до певного рівня.
Тому в Європейському Союзі в грудні 2024 року набула чинності обов'язкова для виконання всіма членами ЄС директива щодо гендерного балансу, яка передбачає, що в радах директорів має бути не менше 40% жінок. З часом ця директива стане обов'язковою і для України.
Варто розуміти, що такі заходи є тимчасовими і потрібні передусім для того, щоб пробити «скляну стелю». Бо коли суспільство звикне до рівності і позбудеться стереотипів, подібні заходи, вочевидь, скасують і ситуація природним чином буде розвиватися у правильному напрямку.
Розвиток жіночої кар'єри часто зупиняє невидима «скляна стеля». Фото: Depositphotos
Як українці прив’язані до робочого місця
Цікавий індикатор ґендерної рівності, який раніше в Україні не досліджували, – можливість для жінок і чоловіків на кілька годин відпроситися з роботи для вирішення особистих питань. Виявилося, що таку можливість мають лише 7%, серед як чоловіків, так і жінок. В ЄС цей показник у різних країнах набагато більший: від 30% до 60%.
Мілена Горячковська (праворуч), координаторка проєктів Українського Жіночого Фонду, в студії The Page презентує Індекс ґендерної рівності. Скріншот відео
Скляна стеля, липка підлога, скляні стіни: що заважає жінкам робити кар’єру
Ґендерну нерівність на ринку праці часто описують метафоричними висловами. Наприклад, «скляна стеля» – це невидима перешкода для кар'єрного зростання, «скляні стіни» – ускладнений доступ жінок до певних професій, а «липка підлога» – затримка на лінійних посадах без можливості відірватися і розвивати кар’єру.
Для України також дуже важливий індикатор щодо сегрегації праці. Адже через ґендерні стереотипи і створені передумови жінки здебільшого йдуть працювати в сектор освіти, охорони здоров'я, соціальну та гуманітарну сферу.
Подібне викривлення починається зі шкільного віку, коли дівчат більше заохочують до навчання в гуманітарному напрямку і недооцінюють їхні можливі успіхи в STEM-професіях. Тоді як відповідно до незалежного оцінювання, після закінчення школи у дівчат бали не гірші, ніж у хлопців. Попри це, вони відчувають менший ентузіазм для вступу на технічні спеціальності, бо це не заохочується.
За яким критерієм Україна випередила всі країни ЄС
За одним із показників Україна суттєво випередила середні результати Євросоюзу. А саме: частка зайнятого населення, залученого до волонтерської чи благодійної діяльності принаймні раз на місяць в Україні серед жінок склала 57,7%, а серед чоловіків – 54,4%. Тоді як середнє значення в ЄС для жінок – 10,9%, для чоловіків – 14,7%. Цей критерій входить в домен «Час», який аналізує розподіл особистого часу жінок і чоловіків між оплачуваною і неоплачуваною роботою, дозвіллям, соціальним життям тощо.
Українські волонтерки. Фото: Depositphotos
З одного боку, це демонструє, наскільки згуртоване українське суспільство навколо підтримки стійкості нашої країни. А з іншого, це говорить про дуже велике перевантаження, яке триває вже багато років. Адже волонтерство для частки українців та українок почалося не з 2022 року, а з 2014-го. І таке тривале напруження може призводити до виснаження і вигорання.
Читайте також
