Боротьба з чорним експортом зерна може зашкодити чесному агробізнесу — оператори ринку

Автор

Марія Бабенко

Нацбанк з 11 листопада 2023 року зменшив граничні строки розрахунків за операціями з експорту зернових та олійних зі 180 до 90 днів. Опитані експерти пов’язують цей крок із боротьбою з тіньовим експортом зерна, який за останні кілька років, за різними оцінками, вже сягнув $7-12 млрд.

Такий експорт, за словами Нікіти Ларіонова, адвоката Arzinger, юридичного консультанта зерноторговельних компаній, часто здійснювали підприємства, оформлені на підставних осіб, створені виключно для проведення кількох експортних операцій з зерном невідомого походження, здебільшого придбаним за готівку. Зазвичай після успішної реалізації схеми такі підприємства припиняли діяльність, а держава недоотримувала податкові надходження і валюту.

Масштаб явища підтверджують нещодавній аналіз експортних операцій з сільськогосподарською продукцією, який провели у Бюро економічної безпеки (БЕБ). Аналітики БЕБ виявили, що за 9 місяців 2023 року ризикові підприємства експортували зернові невідомого походження на 133,9 млрд грн, що становить понад 20% від загальної кількості експорту.

Зернові — важлива складова українського експорту й одне з головних джерел надходження валюти. Фото: Марія Бабенко

За інформацією БЕБ, одним з найпоширеніших методів чорного експорту є використання ризикових підприємств, створених для експорту необлікованого зерна, придбаного за готівку.

«Після того, як таке зерно залишає межі України, його перепродають кілька разів і воно вже легально потрапляє до кінцевого покупця. В результаті валютна виручка не повертається до України, а бюджет не отримує надходжень, оскільки компанії-експортери є фіктивними», — стверджують в БЕБ.

Для зменшення ризиків неповернення валютної виручки та несплати податків зокрема запропоновано скорочення граничних термінів повернення виручки до 60-90 днів.

Проте від таких спрямованих проти тіньовиків заходів можуть постраждати добросовісні учасники ринку. Бо попри те, що у більшості випадків легальні експортери вкладаються у зазначений строк повернення виручки в 90 днів, пов’язані з війною форс-мажори можуть суттєво ускладнити ситуацію.

За словами Олега Хоменка, генерального директора Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ), затримки можуть відбуватися на будь-якому ланцюжку поставок — від навантаження на елеваторі до формування маршруту. Зокрема, судна часто затримуються через постійні ворожі обстріли та конвенції у портах, а на пунктах перетину виникають затримки через блокування на польсько-українському кордоні. Через це експортери не можуть спрогнозувати, скільки збіжжя буде перебувати у дорозі.

«Скорочення строків повернення валютної виручки робить позицію експортерів менш сильною у переговорах з покупцями, коли виникають проблемні ситуації і покупець притримує оплату. Відповідно експортер, знаючи, що у нього є 90 днів, а далі слідують штрафи та санкції, буде йти на поступки, аби отримати гроші до вказаного терміну», — пояснює Андрій Бут, директор департаменту зовнішньоекономічної діяльності групи «Агротрейд».

Олег Хоменко попереджає, що скорочення термінів розрахунку стає додатковим ризиком саме для білих гравців аграрного ринку, тоді як для сірих чи чорних учасників це обмеження не несе ніякого навантаження, оскільки вони й так не планували повертати валютну виручку в Україну.