Справа про «агродолари». Кому і як ускладнює життя скорочення терміну повернення валютної виручки

Автор

Марія Бабенко

З 11 листопада 2023 року Нацбанк скоротив граничні строки розрахунків за операціями з експорту зернових та олійних зі 180 до 90 днів. з’ясовує, навіщо такі заходи застосували саме до аграрних експортерів, яку мету переслідує держава і як на нововведення реагує бізнес.

Чому для аграрного експорту зменшили граничні строки розрахунків

На запит в Національному банку відповіли, що відповідне рішення покликано посилити дисципліну дотримання суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів та забезпечити повернення валютної виручки в установлені строки. Воно ухвалено у відповідності до розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2019 року №76 за поданням КМУ, який визначив категорії товарів, для яких рекомендував встановити граничні строки розрахунків за експортними операціями на рівні 90 календарних днів.

«Це було зроблено, з огляду на нагальність вирішення питання надходження іноземної валюти за операціями з експорту товарів, як один із першочергових заходів, що наразі вживаються для повернення валютної виручки в Україну суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності», — додали в Нацбанку.

В НБУ пояснюють скорочення терміну повернення валютної виручки необхідністтю посиленням дисципліни. Фото: Вікіпедія

Тим часом опитані експерти вважають, що піти на такі вибіркові заходи саме щодо аграрного експорту державу спонукала боротьба зі схематозом.

«Причиною стало збільшення частки сірого ринку зерна, — пояснює Андрій Бут, директор департаменту зовнішньоекономічної діяльності групи «Агротрейд». — Бо недобросовісні експортери купували товар за кеш, експортували його і не повертали безготівковий долар в Україну. Аби ускладнити життя таким експортерам, Кабмін прийняв нові правила експорту, а Нацбанк скоротив строки отримання валютної виручки».

Оскільки, за словами співрозмовника , така ситуація з сірим експортом є характерною саме для зернового ринку, обмеження ввели тільки для певних товарних груп. Мова йде про такі КВЕД:

1001: пшениця і сумiш пшеницi та жита;
1002: жито;
1003: ячмінь;
1004: овес;
1005: кукурудза;
1201: соєві боби;
1205: насiння свирiпи або рiпаку;
1206 00: насiння соняшнику;
1507: олiя соєва;
1512: олiї соняшникова, сафлорова або бавовняна;
1514: олiї свиріпова, рiпакова або гiрчична;
2306: макуха.

Уточнимо, що проблеми з неповерненням валютної виручки виникли в Україні ще до повномасштабного вторгнення росії. Нікіта Ларіонов, адвокат Arzinger, юридичний консультант зерноторговельних компаній, нагадує, що тема чорного або сірого експорту зерна з України набула розголосу останніми роками. Такий експорт, за його словами, часто здійснювали компанії, які оформлювалися на підставних осіб саме для проведення кількох експортних операцій з зерном невідомого походження, здебільшого придбаного за готівку.

«Такі компанії не сплачували будь-яких податків та не повертали валютну виручку в Україну. Після успішного проведення кількох операцій – вони зазвичай більше не вели ніякої діяльності. Ефективних інструментів у контролюючих органів для притягнення таких платників податків до відповідальності немає, у зв’язку з чим сума неповерненої валютної виручки перевищила $8 млрд», — описує ситуацію Нікіта Ларіонов. Для порівняння: весь експорт України за 10 місяців 2023 року становить $29,8 млрд.

«За різними оцінками, обсяг сірого експорту зернових становить від $7 до 10 млрд. В НБУ навіть заявляють про суму в $12 млрд, — каже Олег Хоменко, генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ). — Звичайно, недопустимо, щоб економіка втрачала такий обсяг валютної виручки через неповернення і несплату податків. Тому цей крок є одним із запланованих заходів, що, на думку уряду та Нацбанку, має припинити або значно скоротити експорт «сірого» зерна».

Як валюта аграріїв підтримає платіжний баланс

Можливо, крім боротьби зі схематозом, цей крок має і суто економічні передумови. Адже країні, особливо на початку опалювального сезону, коли традиційно посилюється тиск на гривню, конче потрібна валюта.

«Нацбанк відповідає за формування платіжного балансу країни, і його важливим елементом є притік валюти за експортований товар. Тому обмеження строків повернення валютної виручки призначене дисциплінувати бізнес, і за поточних умов, якби не ці вимоги, валюта у країну майже не надходила б і осідала на рахунках за кордоном», — пояснює Олександра Томашевська, податкова консультантка Київського центру підтримки та розвитку бізнесу.

Зернові — важлива складова українського експорту й одне з головних джерел надходження валюти. Фото: Марія Бабенко

До того, питома вага саме аграрного експорту у платіжному балансі є суттєвою. Адже за 10 місяців 2023 року Україна експортувала продовольства на $17,7 млрд, що становить майже 60% від усього експорту за цей період ($29,8 млрд). Відповідно, якщо валюта за реалізовану сільгосппродукцію надійде в Україну швидше, то показники платіжного балансу будуть кращими.

При цьому Олександра Томашевська не виключає, що агроекспортери «грають на пониження», тобто чекають максимального падіння курсу гривні, щоб отримати більший прибуток від продажу валюти. Це може бути пов'язане з тим, що в кінці року традиційно посилюються девальваційні очікування. Тим більше що уряд і бізнес у своїх прогнозах на 2024 рік спираються на курс вище 40 UAH/USD.

«У НБУ є вся інформація про угоди на продаж агропродукції, країни, у які вивезено товар, ціни, обсяги постачання тощо. Тому скорочення строків повернення виручки, можливо, є попередженням про те, що махінації з валютним курсом і очікуваннями його падіння не пройдуть», — не виключає Томашевська.

Як на скорочення терміну повернення валютної виручки реагує бізнес

Подібні обмеження викликали неоднозначну реакцію серед добросовісних агроекспортерів. Адже, на думку Олега Хоменка, при прийнятті будь-якого рішення варто звертати увагу на те, щоб не зашкодити гравцям ринку, які вже тривалий час працюють «у білу» і зауважень від контролюючих органів не мають. Проте тепер їхня робота ускладнюється.

«Скорочення строків повернення валютної виручки робить позицію експортерів менш сильною у переговорах з покупцями, коли виникають проблемні ситуації і покупець притримує оплату. Відповідно експортер, знаючи, що у нього є 90 днів, а далі слідують штрафи та санкції, буде йти на поступки аби отримати гроші до вказаного терміну», — пояснює Андрій Бут.

Хоча у переважній більшості випадків легальні експортери вкладаються у зазначений строк повернення виручки (90 днів), ускладнити ситуацію можуть пов’язані з війною числені форс-мажори.

«Затримки можуть відбуватися на будь-якому ланцюжку поставок, від навантаження на елеваторі до формування маршруту, — продовжує Олег Хоменко. — Зокрема, судна затримуються через постійні обстріли, конвенції у портах. На пунктах перетину виникають затримки через блокування на польсько-українському кордоні. Відповідно, ніхто не може спрогнозувати точну кількість днів, скільки збіжжя перебуватиме у дорозі».

Через це Хоменко попереджає, що скорочення термінів розрахунку стає додатковим ризиком саме для білих гравців, тоді як для сірих чи чорних учасників ринку це обмеження не несе ніякого навантаження, оскільки вони й так не планували повертати валютну виручку в Україну.

Представники агробізнесу вважають, що скорочення терміну повернення валютної виручки вдарить перш за все по чесним виробникам. Фото: Марія Бабенко

Чи може боротьба з чорним експортом зашкодити чесному бізнесу

Скорочення строків повернення валютної виручки є лише частиною кампанії проти чорного та сірого агроекспорту, яка, за словами Нікити Ларіонова, також передбачає наступні кроки:

запровадження Переліку верифікованих експортерів;
запровадження ліцензій для експорту зерна для компаній, не включених до Переліку верифікованих експортерів;
спеціальні (скорочені) строки повернення валютної виручки;
спеціальні правила оподаткування експортних операцій із зерновими та олійними, зокрема, можливість отримання бюджетного відшкодування ПДВ лише після повернення валютної виручки в Україну;
можливість здійснення експортних операцій із зерновими та олійними лише для зареєстрованих платників ПДВ.

«Якщо ідея з запровадженням Переліку верифікованих експортерів, а також обмеження суб’єктів експортних операцій лише зареєстрованими платниками ПДВ загалом принаймні не зустріла суттєвого спротиву, то пропоновані зміни в Податковий та Митний кодекси України (внесені в парламент законопроєкти №10168-2 та №10169-2) щодо необхідності попередньої реєстрації податкових накладних, а також надання податковим органам права блокувати їх реєстрацію викликали очікуване та обґрунтоване невдовлення учасників ринку», — пояснює Нікіта Ларіонов.

Таким чином, на думку співрозмовника , експорт зернових може бути відданим на відкуп податковим органам, а серед учасників ринку панує острах, що податківці будуть необгрунтовано блокувати реєстрацію податкових накладних для експорту зернових, що може фактично паралізувати експорт зерна з України.