5 квітня Володимир Зеленський здійснив офіційний візит до Польщі, у рамках якого, зокрема, обговорював можливість ввезення українського зерна до країн ЄС. Проте вже кілька місяців фермери в Польщі, Румунії та Болгарії виходять на протести з гаслами: «Не карайте нас за солідарність!» і «Припиніть геноцид сільського господарства!»
Чому почалися протести проти українського зерна
Сьогодні, 17 квітня, російська сторона вдруге заблокувала інспекцію суден у територіальних водах Туреччини.
З 10 квітня російська сторона в Спільному координаційному центрі (СКЦ) в Стамбулі в односторонньому порядку припинила реєстрацію суден, які подають українські порти для формування інспекційного плану. Натомість росіяни формують власний план інспекцій, вибираючи судна із черги на свій розсуд, що повністю протирічить умовам Ініціативи та є неприйнятним для України. У результаті вже вдруге за 9 місяців роботи «зернової ініціативи» не складено інспекційний план і не проінспектовано жодне судно. Це ставить під загрозу функціонування «зернової ініціативи».
З листопада 2022 року росіяни під різними приводами саботують і затягують час проведення інспекцій, що вже призвело до скорочення обсягів експорту української агропродукції на світові ринки на 15 — 18 млн тонн.
З квітня 2023 року.російські представники СКЦ намагаються втрутитися в діяльність українських портів і експортерів через нав’язування власних критеріїв визначення конкретних суден, що братимуть участь в Ініціативі. Наприклад, з 14 квітня росіяни без жодних пояснень відмовляють у реєстрації трьох суден (2 з яких на Китай), на які вже очікує вантаж у порту «Південний».
У такий спосіб російська сторона намагається встановити контроль над кількістю завантаженого флоту та напрямами його роботи, що є порушенням міжнародних норм і положень «зернової ініціативи». Це є черговою спробою диктувати всьому світу свою політику, ставити під загрозу продовольчу безпеку та використовувати їжу як зброю.
Україна категорично відкидає чергові вимоги росіян і виступає проти втручання в діяльність українських портів.
У липні в Стамбулі підписали «зернову угоду» між Україною, росією, Туреччиною та ООН, і значна частина українського зерна нарешті попрямувала морем. «Шляхи солідарності» працюють донині. За словами Ольги Трофімцевої, пані посла з особливих доручень МЗС, «у березні 2023 року вивезли майже 3,5 млн тонн з портів «великої Одеси» на Чорному морі через цей новий морський коридор. Але при цьому три мільйони тонн ввезли наземними шляхами, тобто через кордони ЄС».
Чому мешканці країн ЄС незадоволені експортом українського зерна
Через скасування мит на українське зерно воно стало дешевшим, і польські фермери почали скаржитися, що місцевий ринок заповнюється ним у «безпрецедентних обсягах». Це означає конкуренцію власне для польського зерна, адже українське замість того, щоб їхати далі, усе більше осідає в Польщі.
Потерпає й Болгарія, однак не лише від українських зернових: ціни на соняшникове насіння від болгарських фермерів впали майже вдвічі, а український імпорт натомість зріс у двадцять разів. У Національній асоціації болгарських виробників зерна скаржаться, що нині 40% торішнього врожаю місцевого зерна та соняшника все ще не розпродано.
А румунські фермери наголошують, що цього сезону реалізувати продукцію за цінами, вищими за собівартість, шансів майже немає — через надлишок українського зерна.
Зденек Кубіска, голова правління Чеської асоціації товарів і кормів, заявляв, що українське зерно й далі заповнює ринки ЄС і після запуску Стамбульської угоди. Кубіска покладає відповідальність на постачальників у Туреччині. Говорить, що частина українського зерна їде до ЄС і не потрапляє до країн, що розвиваються, як це було задумано.
Невдоволення європейських фермерів посилюється ще й тому, що наближається збір нового врожаю, а попередній повною мірою не вдалося реалізувати. Крім того, є особливості певного політичного контексту в окремих країнах. Наприклад, Польща готується до парламентських виборів восени 2023-го, отже, влада мусить серйозно ставитися до претензій фермерів. Невдалі спроби врегулювати ситуацію на тлі протестів уже коштували посади колишньому міністру сільського господарства Генрику Ковальчику: 5 квітня він пішов у відставку.
Як врегулювати ситуацію щодо протестів
Заступник міністра аграрної політики та продовольства України Маркіян Дмитрасевич згадує ще один чинник, який вплинув на ситуацію, зокрема в Польщі:
«У великій кількості країн ЄС був неврожай через посуху. Натомість у Польщі був порівняно хороший врожай, і там виник певний конфлікт інтересів. Польські фермери, як і всі інші, хочуть отримати більшу ціну за продукцію. З тих чи інших причин, зокрема, унаслідок падіння світових цін на зернові, це не вдалося зробити».
Польські фермери погрожували зірвати візит Володимира Зеленського до країни 5 квітня. Цього не сталося, однак президент України обговорив проблему постачань із премʼєр-міністром Польщі Матеушем Моравецьким і анонсував «вихід» із ситуації. За кілька днів міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський заявив, що до нового сезону Україна припинить експорт зерна та олійних культур до Польщі. Водночас транзит українського зерна територією Польщі триватиме.
Як на протести реагувати Україні
Ольга Трофімцева зауважує, що в короткостроковій перспективі вже запроваджені, наприклад Польщею, обмеження щодо перевезення українського зерна не грають на руку Україні. Вони ускладнюють логістичні процеси, а отже, створюють незручності для українських фермерів.
На її думку, Україні найближчим часом важливо продемонструвати готовність до співпраці у двох моментах. По-перше, сприяти посиленню контролю над транзитом українського зерна. По-друге, засвідчити, що український бізнес і уряд готові співпрацювати над спільними проєктами на кордонах.
Зернова угода
З липня 2022 року Київ продовжує експорт зерна через свої морські порти відповідно до «зернової угоди», укладеної в Стамбулі за участю ООН, росії, Туреччини та України.
Москва неодноразово висловлювала невдоволення тим, як працює угода, та стверджувала, що російська частина угоди не виконується. За словами керівника МЗС росії Сергія Лаврова, росія розмірковує над необхідністю «зернової угоди» взагалі, якщо не буде зрушень у знятті перешкод експорту добрив і продовольства.
У березні росія заявила, що продовжить угоду ще на 60 днів — до 18 травня, попри те, що ООН, Україна та Туреччина наполягають на повторному продовженні на 120 днів.
Наразі європейські санкції, накладені на росію Євросоюзом, не забороняють імпорт, експорт, купівлю чи торгівлю продовольством і добривами (за винятком калійних). Попри це російська влада вимагає зняти значну частку економічних санкцій, які певним чином зачіпають аграрне виробництво.
