Нова сирійська влада скасувала інвестиційну угоду з російською компанією з управління портом Тартус. Про це газеті Al-Watan розповів директор Тартуської митниці Ріяд Джуді.
За його словами, Тартус майже не функціонував через закони та дуже високі збори за всі портові послуги. Наразі перехідний уряд працює над реструктуризацією та організацією роботи порту.
Джуді також зазначив, що нова влада розірвала інвестиційну угоду з російською компанією з управління портом Тартус. Всі доходи перейшли на користь держави, а робітників буде відновлено на посадах у порту.

Крім того, нова адміністрація дозволила ввозити матеріали та товари, які були заборонені з попереднього режиму Башара Асада. Зокрема, йдеться про електроприлади.
На сьогодні в порту Тартус відмінне переміщення будь-яких суден — сирійських, арабських чи міжнародних, завантажених різними видами товарів, у тому числі залізом, карбонатами, цукром тощо.
Зазначимо, у 2019-му рф підписала договір оренди морського порту Тартус на 49 років. Росіяни планували використовувати його як логістичний центр для торгівлі, транспортування ресурсів, а також військових операцій.
Порт Тартус був єдиною російською військово-морською базою в Середземному морі.
Що відомо про падіння режиму Башара Асада
Сирійський диктатор Башар Асад керував країною 24 роки. Він успадкував владу від свого батька Хафеза Асада, яку останній захопив унаслідок військового перевороту у 1970 році.
З 2011 року в країні триває громадянська війна за участю опозиції, радикальних ісламістів і режиму Асада, який, серед іншого, підтримувала своїми військами рф.
Станом на вечір 29 листопада 2024 року опозиційні угруповання на чолі з «Гаят Тахрір аш-Шам» повністю зайняли Алеппо, а лояльні до Асада війська втекли з міста, не тримавши оборони.
8 грудня сирійські повстанці здобули повний контроль над столицею країни Дамаском, що фактично завершило майже півстолітню еру правління родини Асадів.
Своєю чергою диктатор Башар Асад утік до росії.
10 грудня Мохаммед аль-Башир заявив, що він бере на себе керівництво країною до 1 березня як тимчасовий прем’єр-міністр.