У Сирії відновилася громадянська війна. Вперше за останні чотири роки сторони перейшли від конфлікту малої інтенсивності (схоже на стан Операції Об’єднаних сил до початку повномасштабного вторгнення) до справжнього наступу на одне із головних міст Сирії Алеппо.
Опозиційні угруповання на чолі з «Гаят Тахрір аш-Шам» (ГТШ), підтримувані Туреччиною, оголосили про наступ, назвавши його «Стримуванням агресії». Вони заявили, що це відповідь на нещодавні артилерійські обстріли з боку солдатів диктатора Сирії Башара Асада, внаслідок яких загинули цивільні та діти.
Станом на вечір 29 листопада сили ГТШ вже повністю зайняли Алеппо, а лояльні до Асада втекли з міста не тримавши оборони. Падіння міста є справжнім ударом для режиму Асада. Вже відомо про вбитих і взятих у полон російських спецпризначенців. Також сили ГТШ встигли затрофеїти Т-90.
розповідає, що відбувається в Сирії та як там почуваються російські військові.
Що відбувається в Сирії
До початку наступу повстанців режим Асада контролював 65-70% території Сирії. Захоплення Алеппо наприкінці 2016-го та відновлення повного контролю у 2020 році закріпило за Башаром аль-Асадом статус «переможця» у війні. Проте через чотири роки ісламські фундаменталісти готові випробувати переможця на міцність.
Мапа фактичного розмежування територіального контролю різних сил у Сирії
Ще ввечері 28 листопада бійці ГТШ взяли під контроль дорогу між Дамаском і Алеппо – головну в регіоні, також – більше 70 сіл у провінціях Алеппо та Ідліб. 29 листопада ГТШ взяли під контроль Алеппо – друге місто країни після Дамаска (столиці) та обіцяють продовжувати наступ.
Вони також захопили важке озброєння, склади і військову техніку, що належали режиму Асада та росіянам. МЗС Ірану вже заявило, що це частина американо-ізраїльського плану з дестабілізації регіону.
Іронічно, що Туреччина, головний спонсор цієї групи повстанців, ще у квітні розірвала торгівельні відносини з Ізраїлем, а президент країни Ердоган звинувачує ізраїльського прем’єра Нетаньягу в геноциді палестинців у Секторі Газа.
Нік Херас, аналітик Інституту стратегії і політики New lines, сказав The Guardian, що повстанці «намагаються попередити можливість сирійської військової кампанії в регіоні Алеппо, до якої готуються російські і сирійські урядові повітряні удари по повстанських районах».
За його словами, оскільки деякі підтримувані Туреччиною угруповання приєдналися до наступу, «Анкара посилає сигнал і Дамаску, і москві, щоб вони відступили від своїх військових зусиль на північному заході Сирії».
Стан наступу ГТШ на війська Башара Асада на ранок 29 листопада. Джерело; проповстанський канал Levant 24
Окрім росії, Асада в громадянській війні підтримують Іран і союзні йому бойові угруповання, в тому числі ліванська «Хезболла». Проте експерти в статті Guardian кажуть, що повстанці планували цей наступ саме через бойові дії між Ізраїлем і «Хезболлою» на півдні Лівану. Нагадаємо, 27 листопада сторони оголосили про перемир’я.
Ще одним дзвіночком стало вбивство під час боїв у Сирії 28 листопада генерала Іранської Революційної гвардії, одного із старших радників Ірану в Алеппо.
Як почуваються російські військові в Сирії
Фактично головним рятівником режиму Асада на початку громадянської війни стали росіяни. У 2015 році путін почав офіційну інтервенцію в країну. Головним козирем Асада стала російська авіація, що бомбила повстанців, які майже не мали ППО. Росіяни випускали ракети і з кораблів у Середземному морі, а для ПВК «Вагнер» Сирія стала пілотним проєктом, який вони потім масштабували на країни Африки.
У 2018 році міноборони рф заявляло, що понад 63 тис. російських військових «отримали бойовий досвід» в країні з вересня 2015-го. Проте вже на початку повномасштабного вторгнення в Україну росія почала виводити свої частини з Сирії, аби підсилити наступ.
Наразі кількість російського контингенту в Сирії оцінюється дослідниками у «максимум 3 тис. регулярних військовослужбовців, з додатковою когортою з приблизно 2 тис. бійців ПВК, які час від часу розгортаються в Сирії».
Вбиті росіяни та захоплена техніка в Сирії
Мережею вже ширяться відео з кількома вбитими росіянами, які не встигли відступити з позицій. До речі, так звані воєнкори росіян скиглять, що «сирійські побратими» підставили російських спецпризначенців і просто втекли з позицій, через що росіяни зазнали втрат.
Деякі турецькі журналісти демонструють відео з російською технікою, взятою як трофей після наступу ГТШ. На одному з відео можна побачити російського полоненого. Скільки росіян загинуло, наразі невідомо, проте загальні втрати обох сторін поки оцінюються у 200-300 бійців.
Захоплена повстанцями техніка на відео
Your browser doesn't support HTML5 video.
Відділ військових операцій повстанців повідомив про захоплення техніки сирійців і росіян:
- 31 танка;
- 20 БМП;
- 12 122-мм гаубиць;
- 2 130-мм польових гармат;
- 3 самохідних гаубиць.
Цікаво, що російські воєнкори звинувачують у невдачі командування, яке призначило в Сирію генерала Кисіля. Його «відправили на заслання допомагати братньому сирійському народу» після того, як він повністю провалив операцію із захоплення Харкова у 2022 році, зазнавши значних втрат у техніці та людях.
Імовірно, наступ ГТШ застав сирійців і росіян не готовими до цього після чотирьох років «заморозки».
Хто такі «Гаят Тахрір аш-Шам» (ГТШ)
«Гаят Тахрір аш-Шам» (Організація зі звільнення Леванту) – це повстанська військова коаліція салафітського спрямування (гілка радикального ісламу). Її підтримує Туреччина. Військовий амір (лідер) організації Абу Мухаммад аль-Джулані ставить за мету повне звільнення Сирії від режиму Асада та побудову в країні ладу за законами шаріату.
Переважно ГТШ зосереджені в районі Ідліба у північно-західній частині країни. Ідеологічно організація орієнтована на «Аль-Каїду», проте не належить до її структури. Найчастіше ГТШ проводить атаки проти сил Асада, рф, Ірану та ІДІЛ.
Диктатор Башар Асад є головним партнером путіна на Близькому Сході. За даними низки ЗМІ, 28 листопада Асад прибув до Москви, аби зустрітися з путіним, але яку допомогу йому може надати Кремль під час війни в Україні, невідомо.
Тому вплив росії в регіоні може підібрати інший партнер путіна, президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган. Він, з одного боку, є головним мостом для російського експорту у світ, а з іншого – головний супротивник путіна в Сирії та на Кавказі.
