До 1 квітня триває період подання декларацій за 2024 рік Національному агентству з питань запобігання корупції (НАЗК). До цього обов’язку варто ставитися серйозно, адже за неточності у деклараціях передбачена відповідальність. з’ясовує, хто з народних депутатів та інших посадовців вже потрапляв у скандали через недостовірне декларування і до чого це призвело.
Кого з посадовців звинувачують у недостовірному декларуванні
Історії про схеми і маніпуляції в деклараціях посадовців часто збурюють громадськість. Як приклад адвокат Віталій Шаптала наводить скандал, фігурантом якого став народний депутат України Сергій Шахов з групи «Довіра», якого у 2022 році через недекларування 88 млн грн Вищий антикорупційний суд (ВАКС) оголосив у розшук. Адже цей чинний депутат не з'являвся на судові засідання, посилаючись на лікування за кордоном.

Народний депутат Сергій Шахов. Фото: УНІАН
Уточнимо, у межах спільного з аналітиками компанії YouControl проєкту «Гроші депутатів» внесене у декларацію Шахова за 2023 рік майно має сумарну вартість трохи більше 500 тис. грн. Тоді як за даними слідства, він переписав активи на цивільну дружину Інну Журбу. В декларації Шахова за 2023 рік Журба згадується лише як власниця будинку і земельної ділянки, де депутат має інше право користування. Станом на січень 2025 року судовий процес триває, а депутат залишається звинуваченим.
Крім того, від Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) у січні 2025 року через внесення недостовірних даних до декларації отримала підозру депутатка від фракції «Слуга народу» Ірина Кормишкіна.

Депутатка Ірина Кормишкіна. Фото: УНІАН
Тим часом нардепа від фракції «Слуга народу» Андрія Клочка підозрюють у незаконному збагаченні на понад 11 млн грн. Детективи НАБУ стверджували про придбання ним п’яти квартир у Києві, кількох земельних ділянок, авто Tesla і Mersedes-Benz тощо. Це майно, за інформацією слідства, депутат переважно оформив на близьких родичів. Наразі справа скерована до суду, а процес триває.

Народний депутат Андрій Клочко (праворуч) під час засідання Верховної Ради. Фото: УНІАН
В цілому, за інформацією ЗМІ, підозри в недостовірному декларуванні отримували більше десяти чинних депутатів Верховної Ради. Але низка таких справ були закриті з різних причин, про що піде мова далі.
Чому скандали навколо декларацій закінчуються нічим
За недостовірне декларування передбачено покарання від грошових штрафів до ув’язнення на термін до двох років. Проте, за словами Віталія Шаптали, подібні скандали рідко призводять до серйозної відповідальності, а найчастіше мають політичні наслідки, такі як тимчасова втрата репутації та збільшення суспільного тиску.
«Новини про розслідування та притягнення посадовців до кримінальної відповідальності за недостовірні відомості в деклараціях нерідко можна побачити в засобах масової інформації. Водночас варто зауважити: часто фінал таких історій за результатом судового розгляду аж не такий хайповий, як подається на початку», — зазначає Анна Зубар, молодша юристка Ario Law Firm.
Як приклад Зубар наводить історію депутата від «Європейської Солідарності» Артура Герасимова, якому у січні 2023 року НАБУ і САП повідомили про підозру у декларуванні недостовірної інформації. Зокрема, йшлося про незгадану в декларації нерухомість в Іспанії.

Артур Герасимов під час засідання Верховної Ради. Фото: УНІАН
ВАКС призначив Герасимову штраф розміром 51 тис. грн з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади строком на 1 рік. Але крапку в цій справі поставила Апеляційна палата ВАКС, що закрила кримінальну справу проти Герасимова через спливання строку притягнення до відповідальності.
До речі, в декларацію за 2023 рік Артур Герасимов вже вніс нерухомість в Іспанії. Мова йде про квартиру площею 120 кв. м за 8,8 млн грн і машиномісце, яким депутат володіє спільно з дружиною.
Також Анна Зубар нагадує справу нардепа зі «Слуги народу» Юрія Камельчука про невнесення в декларацію за 2020 рік орендованої квартири ринковою вартістю 3,6 млн грн та кредитного зобов’язання перед банком на загальну суму $48,8 тис. ВАКС визнав Камельчука невинуватим через відсутність у його діях складу злочину.

Юрій Камельчук. Фото: УНІАН
Нагадаємо й про депутата зі «Слуги народу» Олександра Маріковського, якого НАБУ і САП звинувачували у недостовірному декларуванні криптовалюти на суму 24 млн грн. ВАКС також закрив цю справу через сплив строку давності.

Олександр Маріковський. Фото: УНІАН
Більш істотними наслідками загрожує звинувачення у незаконному збагаченні. Тобто якщо вартість майна у декларації перевищує законні доходи на суму понад 9,841 млн грн, можна потрапити до в’язниці на 5-10 років. А коли обсяг незаконного збагачення менший (від 1,0035 млн грн до 9,841 млн грн), застосовується механізм цивільної конфіскації.
«У випадку звернення прокурора з позовом про визнання активів необґрунтованими саме на відповідача покладається обовʼязок довести суду, що активи та грошові кошти набуті за рахунок законних доходів, — пояснює Анна Зубар. — Якщо суд визнає, що активи були набуті незаконним шляхом, вони стягуються та передаються в управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА)».
Тут як приклад Зубар наводить справу депутата Марганецької міської ради Дніпропетровської області Анатолія Деркача, частину активів якого визнала необґрунтованими колегія суддів ВАКС. В результаті з відповідача в дохід держави мають стягнути близько 2,258 млн грн. Але станом на січень 2025 року ще триває провадження у Касаційному цивільному суді Верховного Суду.
Який обсяг недостовірного декларування у 2024 році виявили в НАЗК
Наведеними прикладами подібні прецеденти не обмежуються. Адже у 2024 році за результатами завершеної повної перевірки НАЗК у 353 деклараціях (у кожній другій) виявили недостовірні відомості на 3,8 млрд грн, ознаки незаконного збагачення на 192,1 млн грн та необґрунтованість активів на понад 47 млн грн.
У зв’язку з цим органи досудового розслідування розпочали 209 кримінальних проваджень, а 5 обвинувальних актів скерували до суду. Зокрема, в НАЗК повідомляють, що колишнього начальника відділу Золотоніської РДА Черкаської області суд визнав винним у недостовірному декларуванні та призначив штраф у розмірі 51 тис. грн з позбавленням права обіймати посаду на один рік.
Наразі, за інформацією НАЗК, на розгляді судів перебувають кримінальні провадження стосовно наступних осіб:
- колишнього начальника Дніпропетровського обласного ТЦК та СП оперативного командування «Схід»;
- колишнього заступника начальника управління Головного управління ДПС у Волинській області;
- колишнього заступника начальника відділу Головного управління ДПС у Черкаській області;
- колишнього працівника Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації.