У межах спільного з аналітиками компанії YouControl проєкту «Гроші депутатів» вже кілька місяців вивчає статки парламентаріїв. В окремих деклараціях ми помітили технічні помилки, а деяких взагалі не знайшли у базі, бо є депутати, що не задекларували статки за 2023 рік. Тому
з’ясовує, якою є відповідальність за випадкові або свідомі неточності в деклараціях або ігнорування декларування.
Які помилки і свідомі маніпуляції у деклараціях допускають посадовці
Згідно з українським законодавством, декларації Національному агентству з питань запобігання корупції (НАЗК) мають подавати не тільки депутати, а й міністри та їхні заступники, чиновники виконавчої влади та місцевого самоврядування, судді, прокурори, керівники держпідприємств, посадовці силових структур тощо. Декларація має містити інформацію про майно, кошти на рахунках в банках, доходи, фінансові зобов’язання тощо. Період подання е-декларацій до НАЗК за 2024 рік триватиме з 1 січня до 1 квітня 2025 року.

Термін подання декларації за 2024 рік спливає 1 квітня. Фото: Фейсбук НАЗК
Опитані експерти називають наступні розповсюджені неумисні помилки або свідомі зловживання при заповненні декларацій:
- прострочення строків подання або неподання декларації;
- переоформлення майна на родичів та близьких осіб;
- неповне відображення майна або доходів та їх джерел, особливо об’єктів, записаних на членів сім’ї;
- невірне зазначення або незазначення вартості майна (квартир, будинків, земельних ділянок, автомобілів тощо);
- уникнення декларування криптовалют або закордонних активів, які складно перевірити;
- технічні помилки у формі, зокрема неправильний вибір типу декларації чи недостовірні дані про місцеперебування майна тощо.
«Для декларантів дуже важливо уважно стежити за термінами подання декларацій і ретельно заповнювати інформацію, — зазначає Ольга Коваль, радниця Ario Law Firm. — Адже НАЗК здійснює перевірку та контроль декларацій посадовців, в тому числі щодо своєчасності, правильності і повноти. Окрім цього, відомство встановлює, чи відповідає вартість їхнього майна та витрати доходам».
Як карають за неналежне декларування
Ольга Коваль попереджає посадовців, що помилка у декларації завжди дорівнює притягненню до відповідальності. Тому у разі, якщо декларант виявить невідповідність самостійно, краще скористатися можливістю виправити помилку або ж направити лист до НАЗК із поясненням протягом 30 днів з моменту подачі декларації.
«У разі виникнення сумнівів щодо достовірності інформації у декларації під час проведення перевірки НАЗК надсилають запит із пропозицією надати пояснення, відповісти на який слід протягом 10 днів, — продовжує Ольга Коваль. — У разі ж ненадання пояснень, або якщо такі відомості не спростовують висновку про ознаки необґрунтованості активів, НАЗК повідомляє про це САП та НАБУ [Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі та Національному антикорупційному бюро України]. Крім того, НАЗК інформує про це держорган, в якому працює посадова особа».
Як зазначає Аліна Боровець, адвокатка юридичної фірми «Ілляшев та Партнери», на офіційному сайті НАЗК щомісяця оприлюднюють інформацію про результати перевірок декларацій. Зокрема, повідомляють, скільки недостовірних відомостей виявлено та на яку загальну суму. Для прикладу, за грудень 2024 року недостовірні відомості знайшли у 34 деклараціях на 438,5 млн грн.

Результати роботи НАЗК. Скріншот nazk.gov.ua
Адвокат Віталій Шаптала наголошує, що викриття маніпуляцій з деклараціями відбувається переважно під час перевірок НАЗК або завдяки журналістським розслідуванням. За це для декларантів передбачена наступна відповідальність:
- адміністративна у вигляді штрафу у випадках технічних порушень;
- кримінальна, якщо встановлено умисне недекларування на значну суму (ст. 366-2 КК України).
«З 2020 року НАЗК змінило підхід до перевірки декларацій, акцентуючи увагу на виявленні реальних порушень, а не технічних помилок. Для цього розробили «підказки», що допомагають уникати типових «одруків». Це означає, що доброчесним декларантам немає причин хвилюватися. Пріоритет НАЗК — виявлення посадовців, які умисно приховують свої статки», — пояснює ситуацію Віталій Шаптала.
Яка відповідальність передбачена за декларування недостовірної інформації або неподання декларації
Джерело: коментарі опитаних експертів
«Новини про розслідування та притягнення посадовців до кримінальної відповідальності за недостовірні відомості в деклараціях нерідко можна побачити в засобах масової інформації. Водночас варто зауважити: часто фінал таких історій за результатом судового розгляду аж не такий «хайповий», як подається на початку», — коментує Анна Зубар, молодша юристка Ario Law Firm.
Про найбільш резонансні приклади справ навколо недостовірного декларування розповідатиме в одній з наступних публікацій.

Під час обшуків у головного психіатра ЗСУ слідчі СБУ знайшли 152 тис. доларів США та 34 тис. євро. Йому можуть інкримінувати декларування недостовірної інформації. Фото: Фейсбук СБУ
Що робити у разі необхідності декларування
За словами адвоката Віталія Шаптали, процедура декларування статків для посадовців часто є складною через великий обсяг інформації, яку необхідно зібрати й подати, а також через особливості заповнення електронних декларацій.
«В декларації доводиться уточнювати, наприклад, чи проживають повнолітні діти з декларантом, з яких саме джерел вони отримують доходи тощо. На практиці трапляються ситуації, коли родичі зареєстровані окремо, проте фактично проживають разом, або навпаки. Ці нюанси можуть призвести до помилок, — зазначає Аліна Боровець. — Також виникають складнощі під час оцінки об’єктів нерухомості чи рухомого майна, особливо якщо придбання відбулося давно або ж ринкова вартість суттєво змінилася».
Тим, хто стикається з декларуванням вперше, Віталій Шаптала дає наступні рекомендації:
- ознайомитися з Законом України «Про запобігання корупції»;
- підготувати заздалегідь документи — виписки з банків, договори, техпаспорти тощо;
- звертатися до фахівців — адвокатів чи аудиторів, які допоможуть уникнути помилок і проаналізувати спірні моменти;
- перед поданням перевірити дані кілька разів, оскільки навіть технічні помилки можуть стати підставою для перевірки;
- подавати декларацію заздалегідь, щоб уникнути проблем із технічними збоями системи НАЗК.

Посадовцям буває складно правильно заповнити декларацію. Фото: Depositphotos
Ольга Коваль зауважує, що більшість інформації, яка необхідна для декларування, можна отримати шляхом формування витягів з наступних електронних реєстрів:
- Державний реєстр речових прав на нерухоме майно: щодо обʼєктів нерухомості та незавершеного будівництва;
- Державний земельний кадастр: про власників та користувачів земельних ділянок;
- Державний реєстр фізичних осіб про виплачені доходи та утримані з них податки: про доходи;
- Портал електронних послуг Пенсійного фонду України: про нараховану зарплату та пенсію;
- Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: про корпоративні права та юридичних осіб, кінцевим бенефіціаром яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї.
«Більшість посадовців [з метою заповнення декларації] звертаються по допомогу до адвокатів, аудиторів або бухгалтерів. Це особливо актуально для осіб, які стикаються з необхідністю декларування вперше. Фахівці допомагають уникнути помилок і зменшити ризики відповідальності», — зазначає Віталій Шаптала.