Фото: Wilfried Pohnke/Pixabay
Понад місяць минув від скандального рішення Конституційного Суду України, що визнав неконституційною ст. 366-1 Кримінального кодексу України – «Декларування недостовірної інформації».
Попри гучні заяви парламентарів щодо необхідності швидкого відновлення кримінальної відповідальності за брехню у декларації, справа дійшла до діла лише 4 грудня 2020.
У Верховній Раді України ухвалений законопроєкт № 4460-Д, який, за словами депутатів, є компромісним варіантом наявних у Раді законодавчих ініціатив.
Що ухвалили?
Фото: Fathromi Ramdlon/Pixabay
У частині кримінальної відповідальності законопроєкт доповнює КК двома статтями:
- ст. 366-2 КК «Декларування недостовірної інформації».
Частина 1. Умисне внесення завідомо недостовірних відомостей до декларації, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від близько 1 млн грн до близько 9 млн грн (в залежності від розміру прожиткового мінімуму).
Покарання: штраф (від 42,5 тис. грн до 51 тис. грн) або громадські роботи (від 150 до 240 год).
Частина 2. Умисне внесення завідомо недостовірних відомостей до декларації, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 9 млн грн.
Покарання: штраф (від 51 тис. грн до 85 тис. грн) або громадські роботи (від 150 до 240 год), або обмеження волі на строк до 2 років.
- ст. 366-3 КК «Умисне неподання декларації».
Покарання: штраф (від 42,5 тис. грн до 51 тис. грн) або громадські роботи (від 150 до 240 год).
Водночас і за ст. 366-2 КК, і за ст. 366-3 КК визначене додаткове покарання — позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.
Законопроєкт президента передбачає покарання у вигляді позбавлення волі.Згідно з процедурою, надалі законопроєкт буде підписаний головою ВРУ та переданий на підпис президенту.
Відкритим залишається питання накладення президентом вето, оскільки, з одного боку, у влади є чітка ціль – повернути кримінальну відповідальність за недостовірне декларування до кінця 2020 року (часу вже не так багато).
З іншого боку, законопроєкт самого ж президента передбачає покарання у вигляді позбавлення волі, така ж позиція була озвучена ним на засіданні Нацради з питань антикорупційної політики.
Що з обмеженням волі?
Фото: Mohamed Hassan/Pixabay
- По-перше, відповідно до КК, декларування недостовірної інформації, за ч. 2 ст. 366-2 КК, є нетяжким злочином.
Враховуючи визначені засади призначення покарання та судову практику, реальне обмеження волі призначатиметься чиновникам настільки рідко, що це буде сенсаційна подія.
- По-друге, даний злочин не визнаний корупційним (перелік у примітці до ст. 45 КК), а тому до нього не застосовуватимуться обмеження щодо призначення покарання (випробувальний строк, або, як кажуть у народі, «условка»).
Тобто у випадку призначення чиновнику обмеження волі існує висока ймовірність його звільнення від відбування покарання з випробувальним строком.
- По-третє, продовжуватиметься практика укладання угод про визнання винуватості.
Якщо підозрюваний і його захисник побачать неперспективність справи, то вигідніше укласти угоду з прокурором і одразу визначити в ній покарання у вигляді штрафу або звільнення від відбування покарання з випробувальним строком. Суду залишиться лише її затвердити.
Такий шлях був популярним і за існування попередньої норми — ст. 366-1 КК, зокрема, і в практиці Вищого антикорупційного суду.
- По-четверте, існує можливість звільнення від кримінальної відповідальності згідно з ст. 47 КК (передача на поруки) та ст. 48 КК (зміна обстановки).
Для першого варіанту необхідно, щоб особа щиро покаялась, злочин було вчинено вперше, а трудовий колектив звернувся із клопотанням щодо взяття на поруки.
У випадку призначення чиновнику обмеження волі існує висока ймовірність його звільнення.Для другого варіанту потрібен факт вчинення злочину вперше, а також зміна обстановки, внаслідок якої діяння втратило суспільну небезпечність або особа перестала бути суспільно небезпечною.
Враховуючи специфіку злочину, ймовірність звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 47, 48 КК невелика, однак, відкидати цей варіант не можна.
Що очікує на чиновників у випадку обмеження волі?
Фото: Clker-Free-Vector-Images/Pixabay
Розглянемо варіант призначення реального покарання у вигляді обмеження волі, оскільки теоретично такий розвиток подій можливий.
Тюрми, кайданків, роби та інших класичних ознак ув’язнення не буде.
Це покарання необхідно відбувати у виправних центрах (не у виправних колоніях). Для візуалізації, виправні центри в Україні — це комплекс будівель радянського зразка, з гуртожитками, їдальнями, виробничими цехами, майстернями, іншими промисловими зонами.
У виправних центрах засуджені можуть мати портативні персональні комп'ютери, гроші, мобільні телефони, користуватися засобами мобільного зв'язку.
Якщо засуджений добре поводиться і має сім'ю, то після відбуття 6 місяців він може проживати за межами гуртожитку з сім’єю. Крім цього, засуджені можуть проживати зі своїми сім'ями в орендованих квартирах у межах виправного центру.
Тобто тюрми, кайданків, роби та інших класичних ознак ув’язнення не буде.
Не зовсім погоджуюсь із думкою, що умови відбування покарання у виправних центрах є «курортними». Все ж це достатньо серйозне обмеження звичного способу життя та відсутність підвищеного комфорту для чиновників.
Водночас забезпечується реальність покарання, якої фактично не існує при сплаті штрафу, який є копійками проти розміру незадекларованого майна.
Отже, наразі «посадки» відміняються. Якщо норми КК не зазнають змін, то, вочевидь, продовжиться практика накладення штрафів за недостовірне декларування, і як наслідок — невдоволення активістів та суспільства, які вимагають хліба та видовищ стосовно чиновників-корупціонерів.
Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter
